Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ The micronutrient profile of medicinal plant extracts(2021) Zheplinska, Mariia; Mushtruk, Mikhailo; Vasyliv, Volodymyr; Kuts, Anatoly; Slobodyanyuk, Natalia; Bal-Prylypko, Larysa; Nikolaenko, Mykola; Kokhan, Olena M.; Reznichenko, Yuriy; Salavor, OksanaМетою даної роботи є встановлення мікроелементного складу екстрактів і настоїв з лікарської сировини – календули лікарської та меліси лікарської. Встановлений мікроелементний профіль включає дані щодо вмісту таких макро- та мікроелементів, як кальцій, калій, натрій, залізо, цинк, мідь в екстрактах і настоях з меліси лікарської та календули лікарської. Серед макроелементів переважає натрій, перевага якого проявляється в календулі лікарській при настоюванні. Велика кількість кальцію також переходить у водно-спиртовий настій з календули лікарської. Переважаючими мікроелементами у водних екстрактах календули лікарської є мідь і цинк. Порівнюючи отримані результати кількості мікро- і макроелементів, які перейшли в екстракти, можна ствердно сказати, що календула лікарська більш багата цими речовинами. Оскільки настої та екстракти рекомендовано додавати як додатковий інгредієнт до овочевих та фруктових соків, відмічено їх позитивний вплив у напрямку забезпечення організму людини у рекомендованій добовій потребі калію та натрію. За результатами проведеного дослідження екстракти та настої меліси лікарської та календули лікарської можна розглядати як незамінне джерело мікроелементів для збагачення фруктово-овочевих соків серед консерв оздоровчого призначення. The purpose of this work is to determine the trace element composition of extracts and infusions from medicinal raw materials - medicinal calendula and medicinal lemon balm.The established micronutrient profile includes data on the content of such macro- and microelements as calcium, potassium, sodium, iron, zinc, and copper in extracts and infusions from Melissa officinalis L officinalis L and Сalendula officinalis. Sodium predominates from certain macronutrients, the superiority of which is manifested in Сalendula officinalis when infused. A large amount of calcium also passes into the aqueous-alcoholic infusion from Сalendula officinalis. Copper and zinc prevail among the determined microelements in water extracts of Сalendula officinalis. Comparing the results obtained, we can say in the affirmative about the micro- and macro elements that have passed into extracts that Сalendula officinalis is richer in these substances. Because infusions and extracts are recommended to be added as an additional ingredient to vegetable and fruit juices, their positive infusion on the human body will increase the recommended daily requirement of potassium and sodium. Based on the results of this study, extracts and infusions of Melissa officinalis L and Сalendula officinalis can be considered as an essential source of micronutrients for enriching fruit and vegetable juices in canned food for health purposes.Документ The technological properties of winter wheat grain during long-term(2021) Yashchuk, Nadiia; Matseiko, Liudmyla; Bober, Anatolii; Kobernyk, Matvei; Gunko, Sergiy; Grevtseva, Nataliya; Boyko, Yuriy; Salavor, Oksana; Bublienko, Natalia; Babich, IrinaУ світі зростає попит на якісну та безпечну зернову продукцію. Необхідність збереження пшениці у разі стихійного лиха вимагає вивчення оптимального часу зберігання зерна без погіршення технологічних показників. Метою роботи було вивчення динаміки технологічних властивостей озимої пшениці, вирощеної після гороху, конюшини, кукурудзи на силос та промислових, екологічних, біологічних систем вирощування протягом 1, 3 та 5 років зберігання в умовах звичайного зерносховище. Виявлено відсутність суттєвих відмінностей у технологічних параметрах зерна пшениці, вирощеного в промислових та екологічних системах, але значно нижчі показники у біологічній системі вирощування. Найвища маса гектолітрів, отримана при вирощуванні зерна пшениці після кукурудзи на силос, а склоподібне тіло – після конюшини. Значно вищі біохімічні параметри зерна та альвеографічні властивості борошна були для вирощування пшениці після гороху, що забезпечувало додаткове накопичення білкових речовин. Значних змін у показнику гектолітрової маси під час зберігання зерна немає. Інші показники значно зросли після 1 року зберігання (в середньому на 10 – 30 %). Для подальшого зберігання зростання склоподібного тіла було незначним. Після 5 років зберігання кількість падіння значно зросла (на 21 % порівняно з початковими значеннями і на 7 % – після 3 років зберігання). Вміст білка, глютену в зерні та альвеографічні властивості борошна значно знизилися після 5 років зберігання. Встановлено можливість отримання зерна пшениці з високими технологічними параметрами для більш безпечної екологічної системи вирощування. Також було підтверджено необхідність зберігання зерна до 1 року для покращення показників якості, і було встановлено, що воно безпечно зберігається протягом 3 років. In the world, the demand for quality and safe grain products is increasing. The need to preserve wheat in the event of a natural disaster requires the study of optimal storage times of grain without degrading technological indexes. The purpose of the work was to study the dynamics of technological properties of winter wheat grown after peas, clover, corn for silage and the industrial, ecological, biological growing systems during 1, 3, and 5 years of storage in the conditions of the ordinary granary. The absence of significant differences in the technological parameters of the grain of wheat grown at industrial and ecological systems, but significantly lower indicatorsat a biological growing system was found. The highest hectolitre weight obtained when wheat grain was grown after corn for silage, and vitreousness – after the clover. Significantly higher biochemical parameters of grain and alveographic properties of flour were for the cultivation of wheat after peas, which provided additional accumulation of protein substances. There are no significant changes in the indicator of hectolitre weight during the grain storage. Other indicators increased significantly after 1year of storage (on average by 10 – 30 %). For further storage, vitreousness growth was insignificant. After 5 years of storage, the falling number significantly increased (on 21 % compared to the initial values and on 7 % – after 3 years of storage). The content of protein, gluten in the grain, and alveographic properties of flour significantly decreased after 5 years of storage. The possibility of obtaining grain of wheat with high technological parameters for a more safe ecological growing system was established. It was also confirmed to need for grain storage up to 1 year to improve quality indicators and it was established that it safely stored for 3 years.