Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Ефективність застосування поліоксихлориду алюмінію для очищення питної води(2022) Гусятинська, Наталія Альфредівна; Деменюк (Майданець), Оксана Миколаївна; Шульга (Замура), Світлана АнатоліївнаВ статті наведено результати дослідження ефективності алюмовмісних коагулянтів для очищення природної води р. Дніпро. Поверхневі водибасейну річки Дніпро характеризуються високим вмістом органічних сполук природного походження, наявність яких зумовлює кольоровість води та суттєво впливає на перебіг процесів її очищення. У разі використання для очищення такої води реагенту сульфату алюмінію виникає потреба у збільшенні дози реагенту, що може спричинити підвищення вмісту залишкового алюмінію в очищеній воді. Одним з технологічних рішень щодо підвищення ефективності очищення води є заміна традиційного сульфату алюмінію сучасними високоефективними реагентами, зокрема поліоксихлоридом алюмінію (ПОХА). За результатами експериментальних досліджень нами проведено порівняльний аналіз ефективності застосування коагулянтів сульфату алюмінію та поліокисхлоридів алюмінію з різним ступенем основності. Встановлено, що для природної води р. Дніпро, яка характеризується високим вмістом органічних речовин та забарвленості, найкращі результати одержано у разі застосування поліоксихлориду алюмінію зі ступенем основності 35–45 %. Загалом ефективність очищення води поліоксихлоридами у порівнянні з сульфатом алюмінію вища за такими показниками якості: забарвленості на 10–15 %; каламутності – 10 %, вмісту залізу загального – 20–25 %; перманганатної окиснюваності – 15–20 %. Розроблено рівняння регресії, що описують залежності вищезазначених показників якості очищеної води від дозування реагентів. На основі методів оптимізації технологічних процесів встановлено, що раціональне дозування поліоксихлоридів для очищення малокаламутної кольорової природної води річки Дніпро складає порядку 40–50 мг/дм3, а для сульфату алюмінію – 90–100 мг/дм3. Застосування методів математичного моделювання та оптимізації при практичному визначенні раціонального дозування коагулянтів для поверхневих вод різної якості дозволяє ефективно корегувати технологічний процес задля забезпечення високої якості питної води відповідно до нормативних вимог.Документ Актуальність визначення акриламіду в харчових продуктах та питній воді(2024) Стаднічук, Наталія Олександрівна; Левицька, Ніна Петрівна; Деміч, Анна Анатоліївна; Кроніковський, Олег ІгоревичThe development of new research methods enables the monitoring of substances impact on the overall burden on the human body. The issue of acrylamide exposure is linked to regulatory requirements for its presence in water and food products. Modern instrumentation allows for the control of acrylamide content in food products and drinking water through various analytical methods, notably high-performance liquid chromatography (HPLC). The monitoring of acrylamide levels in food products is conducted based on the European Commission Regulation (EU) 2017/2158 of 20 November 2017, which establishes mitigation measures and benchmark levels to reduce the presence of acrylamide in food products. The European Food Safety Authority (EFSA) in 2015 issued an opinion emphasizing the need to control acrylamide levels in food products. Given that acrylamide is present in many food products consumed daily, this concern affects all consumers. Requirements for acrylamide content in drinking water are regulated considering its use in the synthesis of polyacrylamide, which is employed as a flocculant. These requirements were put forward both in the Council Directive 98/83/EC of 3 November 1998 on the quality of water intended for human consumption, and in the Directive (EU) 2020/2184 of the European Parliament and of the Council of 16 December 2020 on the quality of water intended for human consumption. An analysis of conducted studies regarding the acrylamide content in drinking water and food products has shown that the issue of its negative impact exists and requires monitoringДокумент Застосування залізовмісних коагулянтів для очищення річкової води у холодну пору року(2023) Деменюк (Майданець), Оксана Миколаївна; Шульга (Замура), Світлана Анатоліївна; Бабич, Ірина МихайлівнаКласична технологія очищення річкової води ґрунтується на використанні у якості коагулянту сульфату алюмінію. Проте, в результаті підвищення вимог до вмісту залишкового алюмінію у питній воді, виникає питання про заміну алюмовмісних коагулянтів на більш безпечні. Особливо це актуально для холодної пори року, коли різко підвищується гідратація золю гідроксиду алюмінію і підвищується вміст залишкового алюмінію у питній воді. Метою даної роботи стало дослідження застосування для очищення річкової води у холодну пору року кількох варіантів залізовмісних коагулянтів, а також їх комбінування. Аналізуючи одержані результати досліджень очищення води хлоридом заліза (III) FeCl3, за t води +5°C, можна зробити висновки, що найменші значення каламутності і кольоровості досягаються за дозування коагулянту FeCl3 35 мг/дм³ и складають 50 мг/дм³ і 1,0 º ПКШ відповідно. Таким чином, очищена вода за каламутністю не відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, а от кольоровість в межах нормативних значень. Експериментальні дослідження показали, що коагулянт хлорид заліза ефективно знебарвлює річкову воду в умовах низьких температур. Очищення води сульфатом заліза (ІІІ) Fe2(SO4)3 за t води +6°C показало, що найменші значення каламутності досягаються при витраті реагенту Fe2(SO4)3 35 мг/дм³ –каламутність при цьому складає 37,5 мг/дм³, що краще, ніж з FeCl3, але суттєво перевищує норму. Мінімальні ж значення кольоровості фіксуються за витрати Fe2(SO4)3 25 мг/дм³ і складають 12º ПКШ, що повністю задовольняє вимогам до питної води. Розрахований ефект коагуляційного очищення води сульфатом заліза (ІІІ) ілюструє кращий результат прояснення води, ніж для хлориду заліза. Ефективність очищення холодної води змішаним коагулянтом Fe2(SO4)3+FeCl3 значно вища, ніж при роботі з кожним з цих коагулянтів окремо. Найменші показники каламутності і кольоровості спостерігалися при кількості використаного коагулянту 25 мг/дм³ та складали: каламутність – 1,08 мг/дм³, кольоровість – 1,85º ПКШ. Виникає синергічний ефект – підсилюються властивості кожного. Окремо хлорид заліза (ІІІ) має кращі знебарвлюючі властивості, а сульфат заліза (ІІІ) ефективніше прояснює воду. Сумісна ж їх дія проявляється в якісному очищенні за обома показниками.