Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Здійснення впливу через залучення колоронімів у традиційних темах інвенції: медіариторика
    (2022) Лук’янець, Галина Геннадіївна
    Мета роботи – дослідити риторичні особливості вживання колоронімів для здійснення впливу на читачів англомовних інтернет-новин та створення різноманітних ефектів у текстах. Методологія дослідження базується на принципах медіа-риторики: слідуючи традиційним античним канонам текстопобудови та сучасним ідеям аналізу медіа-дискурсу, автори інтернет-новин на етапі інвенції текстів не лише обирають тему повідомлення, але й добирають найефективніші способи аргументування ідей, реалізованих у семи традиційних темах, запропонованих Аристотелем. Вербалізація тем інвенції реалізується через апеляцію до категорій (включно з категорією кольору), які автор використовує, щоб генерувати аргументи чи докази. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації колорінімів англомовного інтернет-дискурсу задля виявлення механізмів реалізації тем інвенції та способів здійснення впливу на аудиторію. Висновки. Базові колороніми реалізують тему визначення, апелюючи до базових знань читачів та їхнього досвіду перцепції кольорів, створюючи ефект достовірності опису та довіри до автора. Номінативні одиниці, складені з двох базових на позначення кольорів суміжного світлового спектру, аргументують ідеї в темі поділу та апелюють до об’єктивності зображеного. Складні суфіксальні та похідні колороніми із семантикою подібності / відмінності реалізують тему порівняння та часто формують ефект суб’єктивності опису. Похідні колороніми у темі зв’язок апелюють до причини чи наслідку зміни забарвлення, створюючи ефект аргументованості та логічності викладу. Контекстуальне сполучення базових колоронімів з одиницями на позначення не/можливого, не/реального реалізують тему обставини та викликають емоцію подиву. Колороніми у складі прислів’їв та фразеологізмів номінують тему свідчення, апелюючи до прецедентів. Колоронімні словосполучення з однотипними звуками на початку слів реалізують тему позначення та сполучення, слугуючи засобами сугестивного впливу на читачів. Уживання колоронімів у темах інвенції є механізмом здійснення впливу на читачів. Перспективою є дослідження колоронімів як одиниць втілення тем інвенції та їх зіставлення зі стилістичними засобами в інтернет-дискурсі. The aim of the work is to study rhetoric features of using color terms to influence the readers of English-language Internet news and create various effects in the texts. The research methodology is based on the principles of media rhetoric: following the traditional ancient canons of text construction and modern ideas of media discourse analysis, Internet news authors not only choose the topic of the test, but also select the most effective ways to argue ideas implemented in traditional topics, introduced by Aristotle. Verbalization of the themes of the invention is realized through an appeal to the categories (including color categories) that the author uses to generate arguments or evidence. The scientific novelty of the study is to systematize the color terms of English-language Internet discourse in order to identify mechanisms for implementing topics of invention and ways to influence the audience. Conclusions. Basic color terms implement the topic of definition, appealing to the basic knowledge of readers and their experience of color perception, creating the effect of reliability of description and trust in the author. Nominative units, consisting of two basic colors to denote shades of the adjacent light spectrum, argue ideas in the topic of division and appeal to the objectivity of the image. Complex suffix and derived color terms with semantics of similarities / differences realize the topic of comparison and often form the effect of subjective description. Derivative color terms in the topic of relationship appeal to the cause or effect of color change, creating the effect of argumentative and logical presentation. Contextual combination of basic color terms with units to denote something im/possible, un/real realizes the topic of circumstance and evokes the emotion of surprise. Color terms in proverbs and idioms nominate the topic of testimony, appealing to precedents. Color phrases with the same type of sounds at the beginning of words implement the topic of notation and combination, serving as a means of suggestive influence on readers. The use of color terms in nominating topics of invention is a mechanism for influencing readers. The prospect is to study color terms as units of nominating topics of invention and their comparison with stylistic means in Internet discourse.
  • Ескіз
    Документ
    Transfer of green-зелений colour meaning in English and Ukrainian fiction
    (2018) Lukianets, Halyna
    The article deals with transfer of English green and Ukrainian зелений colour terms meanings in literary texts. It is established that colour presentation scheme in the poetry and prose is designated by colour terms not only in their primary meaning, but also in secondary one, created as the result of semantic transfer based on resemblance and contiguity, and represented by colour metaphors and metonyms respectively. Colour metaphors are often based on learned associations of above mentioned ethnic groups, which contribute much to the way writers perceive and attach meanings to colours. Colour metonymies used in fiction add deeper symbolic meaning in the understanding of the literary characters and situations.
  • Ескіз
    Документ
    Functioning of colour terms in Ukrainian and English literary texts : similes and synaesthesia
    (2019) Lukianets, Halyna
    The article deals with the cross-cultural usage of Ukrainian and English colour terms in literary texts not only as means of colour nomination, but also as ways to represent authors’ perception of colours. When colour terms function as stylistic devises, such as similes and synaesthesia, they express authors’ emotions and have influence on readership due to semantic shifts of lexical units.
  • Ескіз
    Документ
    Колороніми у складі семантичних моделей емотивної апеляції до пафосу (на матеріалі англомовного новинного інтернет-дискурсу)
    (2017) Лук’янець, Галина Геннадіївна
    Колороніміка англомовних інтернет-новин апелює до пафосу як емоційно-мотиваційної сфери людини безпосереднім номінуванням емоцій і забарвлень у складі емотивних колоронімних словосполучень та візуалізацією колоронімами об’єктів, які звернені на задоволення чи дефіцит потреб. Апеляція до емоцій щастя, суму, подиву й відрази, страху та гніву здійснюється за семантичними моделями фокусування, посилення, висунення, візуалізації та дескрипції забарвлень. Colour terms in English Internet news discourse appeal to pathos as emotional and motivational sphere of a human by the direct nomination of emotions and colours, which are combined in emotive colour phrases and by the visualization of objects that are addressed to meet of deficit basic needs. An appeal to the emotions of happiness, sadness, surprise and disgust, fear and anger is made according to the semantic models of color focusing, intensification, placement, visualization and description.
  • Ескіз
    Документ
    Колоронімічна апеляція до логосу в текстах інтернет-новин: дедуктивна схема аргументації
    (2014) Лук’янець, Галина Геннадіївна
    У статті розглядається апеляція до логосу як риторичного способу впливу на аудиторію через аргументування ідей автора колоронімами, що категоризують забарвлення на трьох рівнях: суперординатному, базовому та субординатному. За дедуктивної схеми аргументації колороніми відбивають перехід від загальних положень до конкретних фактів, представлений суперординатно-базовою та базово-субординатною моделями. The article explores the appeal to logos as rhetorical means of influencing audience through reasoning author's ideas by color terms’ of three levels of color categorization: superordinate, basic and subordinate. In deductive reasoning scheme color terms reflect the transfer from the general issues to specific facts, presented by superordinate-basic and basic-subordinate models.