Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Гіалуронова кислота: біосинтез та використання(2019) Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Угрин, Анна Олегівна; Волошина, Ірина МиколаївнаГіалуронова кислота знайшла широке застосування в медицині, хірургії, дерматології, гінекології, володіє антимікробними та противірусними властивостями, а за рахунок високої молекулярної маси є пролонгатором дії активного фармацевтичного інгредієнта (АФІ) у складі лікарських засобів. Таким чином, спектр застосування гіалуронової кислоти досить широкий і постійно поповнюється, що приводить до підви¬щення попиту на даний вид біополімера, а, отже, підвищує інтерес до альтернативних джерел його отримання. Стаття присвячена актуальним напрямкам оптимізації біосинтезу гіалуронової кислоти звичайними і генетично модифікованими штамами бактерій, аналізу вибору поживних середовищ для їх культивування та застосу¬вання біополімеру.Документ Економічні, технологічні та нормативні аспекти глікозаміногліканів біотехнологічного походження в сучасній косметології(2024) Грищенко, Марина Іванівна; Старовойтова, Світлана ОлександрівнаНа сьогодні, відзначається значний попит на косметичні засоби з глікозаміногліканами (ГАГ), зокрема гіалуроновою кислотою як найпопулярнішим anti-age компонентом завдяки її здатності притягувати воду. Це можна помітити аналізуючи численні наукові публікації в котрих описуються переваги і недоліки різних способів отримання ГАГ. Як показують ці джерела найоптимальнішим способом одержання даних сполук є мікробний синтез і вже на сьогодні переважну більшість гіалуронату отримають саме цим способом. Але враховуючи те, що природні продуценти гіалуронової кислоти (ГК) це переважно патогенні мікроорганізми, для росту котрих використовують середовища з серцево-мозковою інфузією чи кров’ю, в публікаціях особлива увага приділяється оптимізації умов культивування, генетичній інженерії та іншим сучасним технологіям для досягнення більш чистого продукту, що не міститиме патогенних агентів. Наразі, найефективнішим та непатогенним продуцентом гіалуронової кислоти визнано генетично-модифікований штам Bacilius subtilis 3NA, котрий дозволяє отримати 7 г/л ГК. Хоча це не так багато якщо порівнювати з Streptococcus equissp. еqui (12 г/л), зате значно знижується ризик отримання забрудненого гіалуронату і зменшуються витрати на додаткове очищення цільового продукту. Завдяки генній інженерії вдалося отримати хондротоїн, альгінат та гепарин мікробіологічним шляхом, а це значно екологічніше та безпечніше ніж екстракція з тваринної сировини. На основі сучасних наукових публікацій, було проаналізовані різні методи післяфермантаційного очищення ГАГ і виявлено, що в промислових масштабах економічно вигідною є електрофільтрацію при очищенні ГК.