Статті

Data on exopolysaccharides synthesis by psychrophilic fungi and bacteriae, halo- and thermophilic archaea and bacteriae, including those isolated from deep-sea hydrothermal vents − sources − were provided. Physiologic significance, physico-chemical properties and possible practical applications of exopolysaccharides from unusual sources were analyzed. Most of them have immunomodulating, antiviral, anticoagulant, antitumor, antioxidant activities promising for medical and pharmaceutical applications. Meanwhile, based on the literature date, the conclusion follows about the urgent necessity to develop efficient technologies for synthesis of these exopolysaccharides by nontraditional producers, which currently lags far behind common techniques. Наведено дані про синтез екзополісахаридів психрофільними грибами та бактеріями, гало- та термофільними археями та бактеріями, у тому числі виділеними з глибоководних гідротерм – джерел. Було проаналізовано фізіологічне значення, фізико-хімічні властивості та можливі практичні застосування екзополісахаридів з незвичайних джерел. Більшість із них мають імуномодулюючу, противірусну, антикоагулянтну, протипухлинну, антиоксидантну активність, перспективну для застосування в медицині та фармацевтиці. Водночас, виходячи з літературних даних, випливає висновок про нагальну необхідність розробки ефективних технологій синтезу цих екзополісахаридів нетрадиційними продуцентами, які на сьогодні значно відстають від загальноприйнятих.

The directed search for extremophilic producers in order to obtain hydrolytic enzymes with increased thermal stability has an unconditional practical potential for use in the food and feed industry to improve the quality of the final product. The aim of the work was to study the ability of collection strains of thermophilic fungi to show α-L-rhamnosidase, α-galactosidase, cellulase, β-mannanase, keratinase and caseinolytic activity. The enzymatic activity of 50 strains of micromycetes belonging to 17 species was investigated. The studied group showed high activity: 94% of the strains had at least one, 34% – two, 26% – from three to five enzyme activities. The most active keratinase producers were Thielavia terrestris 1920 and 62, Rhizomucor tauricus 1909, Chrysosporium thermophilum 2050, Thermoascus thermophilus 92 and Thermoascus aurantiаcus 2052 (10–26 U/mL). The highest α-L-rhamnosidase activity was observed in T. terrestris 62 (0.35 U/mL), and carboxymethylcellulase activity −in Thermomyces lanuginosus 2046. Six strains showed α-galactosidase (0.05–0.2 U/mL) and four strains − β-mannanase (5–130 U/mL) activity. Conclusions. As a result new strains producing proteolytic and glycolytic enzymes were isolated among thermophilic micromycetes. Soil thermophilic micromycetes can be used as producers of proteolytic and glycolytic enzymes. Of particular interest are the cultures of Acremonium thermophilum 1963, Corynascus thermophilum 2050, C. sepedonium 1899 and 65068, T. thermophilus 1946, which are capable of producing complexes of proteases and glycosidases in the culture liquid. This indicates that these strains are promising for use as destructors in various technologies processing of complex raw materials. Цілеспрямований пошук екстремофільних продуцентів з метою одержання гідролітичних ферментів з підвищеною термостабільністю має безумовний практичний потенціал для використання в харчовій і кормовій промисловості для підвищення якості кінцевого продукту. Метою роботи було вивчення здатності колекційних штамів термофільних грибів проявляти α-L-рамнозидазу, α-галактозидазу, целюлазу, β-маннаназу, кератиназу та казеїнолітичну активність. Досліджено ферментативну активність 50 штамів мікроміцетів 17 видів. Досліджена група виявила високу активність: 94% штамів мали хоча б одну, 34% – дві, 26% – від трьох до п’яти ферментів. Найактивнішими продуцентами кератинази були Thielavia terrestris 1920 і 62, Rhizomucor tauricus 1909, Chrysosporium thermophilum 2050, Thermoascus thermophilus 92 і Thermoascus aurantiаcus 2052 (10–26 U/мм). Найвищу активність α-L-рамнозидази спостерігали у T. terrestris 62 (0,35 ОД/мл), а активність карбоксиметилцелюлази – у Thermomyces lanuginosus 2046. Шість штамів виявили α-галактозидазу (0,05–0,2 од/мл) і чотири β -активність маннанази (5–130 ОД/мл). Висновки. В результаті серед термофільних мікроміцетів були виділені нові штами, що продукують протеолітичні та гліколітичні ферменти. Термофільні мікроміцети ґрунту можуть бути використані як продуценти протеолітичних і гліколітичних ферментів. Особливий інтерес становлять культури Acremonium thermophilum 1963, Corynascus thermophilum 2050, C. sepedonium 1899 і 65068, T. thermophilus 1946, які здатні продукувати комплекси протеаз і глікозидаз у культуральній рідині. Це свідчить про те, що ці штами є перспективними для використання в якості деструкторів у різноманітних технологіях переробки складної сировини.

Статті

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку