Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Study on antioxidants extraction from oak bark and their use for oxidation stability of sunflower oil(2021) Demydova, Anastasiia; Nosenko, Tamara; Bakhmach, Volodymyr; Shemanska, Evgenia; Molchenko, SvitlanaSuitable conditions of oak bark polyphenols extraction were developed in this study in order to use them as inhibitors of vegetable oil oxidation. It was shown that polyphenols of oak bark were effective as natural inhibitors of oil oxidation. It had been demonstrated that use of food acids in combination with a water-alcohol solvent and microwave field were effective for the enhancing of the extraction process of oak bark. The method of creation of the stable fat and hydrophilic antioxidants containing system was developedДокумент Використання нових ферментних препаратів для обробки олійних фузу соняшникової олії(2023) Носенко, Тамара Тихонівна; Жупанова, Діана ОлександрівнаФосфоліпазні ферментні препарати останнім часом все ширше використовують у технології дегумування рослинних олій з метою вилучення фосфоліпідів та зменшення жирових відходів. Було запропоновано також їх застосування і для переробки відходів гідратації фосфоліпідів рослинних олій - гідратаційних осадів. Метою даної роботи було дослідження можливості використання нових фосфоліпазних препаратів для вилучення олії із фузів соняшникової олії та їх впливу на показники якості олії. У роботі були використані ферментні препарати компанії Novozymes (Данія) Lecitase® Ultra, Quara® Low P та Quara® Boost. Попередня обробка соняшникового фузу ферментними препаратами призводила до підвищення ефективності вилучення олії. Вихід олії був приблизно однаковий за використання ферментних препаратів як із активністю фосфоліпаз А (Lecitase® Ultra, Quara® Low P), так і фосфоліпази С (Quara® Boost) і становив для одного із дослідженого фузу 78-80 %, що приблизно на 60 % вище кількості вилученої олії із контролю. Основними змінами у груповому складі фосфоліпідів після обробки фосфоліпазами була поява фракції фосфатидні і поліфосфатидні кислоти. Обробка одного із зразків фузу препаратами із активністю фосфоліпази А (Lecitase® Ultra, Quara® Low P) призводила до підвищення вмісту вільних жирних кислот в олії порівняно із контролем, деяке підвищення кислотності спостерігалось і внаслідок обробки фузу ферментним препаратом із активністю фосфоліпаз С (Quara® Boost). У той же час олія, вилучена із іншого зразка фузу в присутності всіх трьох ферментних препаратів, мала нижчі значення кислотного числа. Вміст пероксидних сполук в олії, вилученій із фузу, був низьким і відповідав вимогам до харчової олії. Масова частка фосфоровмісних речовин у вилучених оліях теж була незначною. Олія, вилучена із фузів, мала суттєву антиоксидантну активність. Одержані результати свідчать про перспективність використання нових ферментних препаратів із фосфоліпазною активністю для вилучення олії із олійних фузів.Документ Вплив параметрів ферментативної обробки на вихід пресової гарбузової олії та її властивості(2023) Вовк, Ганна Олександрівна; Носенко, Тамара ТихонівнаУ роботі досліджено вплив параметрів попередньої обробки гарбузового насіння ферментними препаратами протеолітичної та целюлолітичної дії на вихід пресової олії, її показники складу та якості. Для попередньої обробки були використані ензимний препарат ПЕНІЦИЛОПЕПСИН («Ензим Біотех», Україна) із протеолітичною активністю та ЦЕЛЮЛАД («Ензим Біотех», Україна) із целюлолітичною, геміцелюлазною та ксиланазною активністю. Ферментативну обробку насіння проводили сумішшю даних препаратів при співвідношенні 7:3 протягом 2 год. при рН 5,2 та температури 48-54 °С. Було досліджено наступні вплив наступних параметрів ферментативної обробки: кількості ферментної суміші, яку змінювали в межах від 0,3 %, до 2,4 % від маси насіння, та маси внесеної разом з ферментами вологи в діапазоні від 15 % до 50 %. Встановлено, що раціональними параметрами ферментативної обробки гарбузового насіння в дослідженому діапазоні є маса суміші ферментних препаратів ПЕНІЦИЛОПЕПСИН та ЦЕЛЮЛАД 0,6 % від маси насіння та кількість внесеної з ферментами вологи 35 % від маси насіння. За таких технологічних параметрів вихід пресової гарбузової олії становив 65,6 %, що майже на 6 % вище, ніж у контролі. Кислотне та анізидинове число контрольного зразка олії та олії, вилученої після ферментативної обробки насіння, суттєво не відрізнялись. Проте вміст пероксидних сполук в олії, вилученій після ферментативної обробки насіння, був нижчим. Загальна антиоксидантна активність олії, визначена за реакцією гасіння радикалів 2,2-дифеніл-1-пікрілгідразілу протягом 30 хв., була вищою в зразках олії після обробки насіння за максимальної дослідженої вологості (50 %). Одержані результати свідчать, що попередня ферментативна обробка насіння гарбузів протеолітичними та целюлозолітичними ферментними препаратами є перспективним методом підвищення виходу олії.Документ Дослідження ефективності ферментативного екстрагування рослинних антиоксидантів(2023) Демидова, Анастасія Олександрівна; Носенко, Тамара Тихонівна; Шеманська, Євгенія ІванівнаОдним з напрямків «зелених технологій» є застосування безпечних екстрагентів у поєднанні з ферментами для вилучення актиоксидантів із рослинної сировини. В статті досліджено вплив гідролітичних ферментів (целюлази, пектинази, β-глюканази і ксиланази) на процес екстрагування антиоксидантів. З метою вилучення ліпофільних антиоксидантів з рослинної сировини застосовували також соняшниковий гідратаційний осад як джерело фосфоліпідів. Ферментативне екстрагування показало суттєве збільшення екстрагування антиоксидантів з кори калини та коріння лопуху порівняно зі водно-спиртовим екстрагуванням. Для кори калини ця різниця становила 186 % (5,67 та 3,05 г/кг, відповідно), для коріння лопуху – 144 % (7,79 та 5,41 г/кг, відповідно). Було досліджено також вплив одержаних антиоксидантів на процес окиснення соняшникової олії волюметричним методом в умовах ініційованого окиснення. Екстракт коріння лопуху, вилучений ферментативним екстрагуванням, мав на 9 % вищу ефективність гальмування окиснення соняшникової олії порівняно з традиційним водно-спиртовим екстрактом, для кори калини ця різниця становила 12,4 %. Досліджені екстракти рослин за зменшенням антиоксидантної активності знаходяться в порядку: коріння лопуху (ферментативне екстрагування, антиоксидантна активність 2,88) > кора калини (ферментне екстрагування, антиоксидантна активність 2,820 > коріння лопуху (звичайне екстрагування, антиоксидантна активність 2,64) > кора калини (звичайне екстрагування, антиоксидантна активність 2,51) > бутилгідроксианізол, антиоксидантна активність 1,69). Таким чином, ферментативного екстрагування в присутності фосфоліпідів є ефективним методом інтенсифікації екстрагування природних антиоксидантів із рослинної сировини.Документ Інтенсифікація ферментативного дегумінгу соняшникової олії ультразвуковою обробкою(2023) Носенко, Тамара Тихоновна; Жупанова, Діана ОлександрівнаЕнзимне дегумування рослинних олій все більш широко використовується для вилучення фосфоліпідів із рослинних олій. Одна із проблем його застосування є тривала обробка фосфоліпазними препаратами. Одним із методів інтенсифікації масообмінних, фізико-хімічних та біохімічних процесів є ультразвукова обробка. Метою даної роботи було дослідження дії ультразвуку на ефективність ензимного дегумування соняшникової олії та її впливу на фізико-хімічні показники олії. Для ензимного дегумування соняшникової олії були використані ферментні препарати компанії Novozyme (Данія) Lecitase® Ultra та нові препарати із фосфоліпазною активністю, зокрема, Quara® Boost (фосфоінозитол фосфоліпаза С та фосфоліпаза С) та Quara Low P (фосфоліпаза A1). Ультразвукову обробку здійснювали в ультразвуковому апараті МЕДІТОН (Україна) із частотою 22 кГц протягом 5, 8 та 11 хв. Вміст фосфоровмісних сполук в олії, кислотне числотне і пероксидне число визначали стандартними методами. Антиоксидантну активність олії визначали за швидкістю гасіння радикалів 2,2-дифеніл-1-пікрілгідразілу (DPPH). Встановлено, що під дією ультразвуку вихід олії після ензимного дегумінгу підвищувався від 0,2 до 0,7 % у порівнянні із контрольними зразками (без використання ультразвуку). При цьому тривалість дегумування скоротилась від 60 хв (у контролі) до 8-11 хв. при використанні ультразвукової обробки. Вміст фосфоліпідів в олії зменшувався вдвічі порівняно із контролем внаслідок ультразвукової обробки і становив 0,03-0,04 %. Встановлено деяке підвищення значення кислотного числа та більш високий вміст пероксидів у дегумованій олії із використанням ультразвукової обробки. Антиоксидантна здатність таких зразків олії також зменшувалась. За використання препарату Quara Low P окисна стабільність олії була найвищою. Таким чином, використання ультразвукової обробки для ферментативного дегумінгу соняшникової олії суттєво прискорює даний процес. Максимальний вихід гідратованої олії було одержано за використання препарату Quara Boost та 11 хв. дії ультразвуку. Залишковий вміст фосфоліпідів у зразках гідратованої олії суттєво не відрізнявся. Перспективним способом удосконалення ензимного дегумінгу є використання нових ферментних препаратів Quara Boost та Quara Low Р та одночасної ультразвукової обробки.Документ Application of enzymes for pressed oil production from pumpkin seeds(2023) Vovk, Hanna O.; Karnpakdee, Kwankao; Golubets, Olga; Levchuk, Irina; Ludwig, Roland; Nosenko, TamaraThe evaluation of cell integrity by immediate hexane extraction (shaking method) showed that all samples treated with different enzymes had a higher oil yield, ranging from 33.2 to 34.1 % of seed weight, than the control samples (32.1 %). The number of disrupted cells in enzyme treated samples was also higher than the control (64.4%), ranging from 67.6 to 69.5 %. The highest amount of damaged cells, 71.0 and 71.1 %, was found in the samples treated with mixtures (a) pepsin, Viscozyme L, pectinase and (b) pepsin, cellulase,pectinase. The yield of pressed oil from pumpkin seeds pretreated with the pepsin+ViscozymeL+pectinase mixture was by 7.0 % higher than that of the control sample. The enzymatic pretreatment did not significantly affect the free fatty acid content, peroxide value, fatty acid, and phytosterols composition. The antioxidant activity expressed as DPPH radical scavenging capacity of the pressed oil obtained from enzymatically pretreated pumpkin seeds was by 2.7 % higher than of control oil.Документ Comparative study of lipase preparations for enzymatic degumming of sunflower oil(2023) Nosenko, Tamara; Zhupanova, DianaEnzymatic degumming of sunflower oil results in an increase in oil yield compared with water degumming. Degumming with Quara®Boost preparation results in 98 % oil yield, which was 1.5 % higher than in the case of water degumming. Using Lecitase® Ultra and Quara Low P increased oil yield by 1 and 0.5 %, respectively, compared with water degumming. The phospholipid content decreased from 0.4 % in crude oil to 0.2 % after water degumming, meanwhile, the application of enzyme preparations Lecitase® Ultra and Quara Low P reduced the content of phospholipids to 0.08 % and 0.06 %, respectively. The lowest phospholipid (stearoiloleillecitin) content 0.04 % was in the sunflower oil after degumming with phospholipase C (Quara®Boost), which corresponds to 16 mg/kg of phosphorus. The saponification value of sunflower oil degummed with phospholipase C preparation proved the formation of diacylglycerols in oil and was 191.5 mg KOH/g. The highest free fatty acid content in sunflower oil was after degumming with Lecitase® Ultra: the acid value increased from 0.86 mg KOH/g in crude oil to 2.7 mg KOH/g in degumming oil. However, Quara Low P preparation also has phospholipase A1 activity, so, the acid value decreased slightly compared with crude oil. Degumming with Quara®Boost preparation did not affect the free fatty acid content in sunflower oil, and the acid value was even lower than in the oil degummed with water. The peroxide value of sunflower oil was <1 meq O/kg after enzymatic degumming, meanwhile the peroxide value of sunflower oil after water degumming was 2.6 meq O/kg. All oil samples had a similar antioxidative capacity, that was 30-36 % of scavenged DPPH• radical.Документ Дослідження антиоксидантної активності рослинної сировини із ягідних культур(2022) Демидова, Анастасія Олександрівна; Носенко, Тамара ТихонівнаОстанні дослідження вказують на те, що не лише ягоди таких культур, як малина, калина, ожина, чорниця, чорна смородина, а і їх листя та кора є джерелами потужних антиоксидантів. В роботі досліджувалась антиоксидантна активність різних частин цих рослин та порівнювалась із антиоксидантною активністю синтетичного антиоксиданту бутилгідроксианізолу (ВНА). Концентрати рослинних антиоксидантів одержували водно-спиртовою (70 % етилового спирту) екстракцією рослинної сировини, екстрагент видаляли в м’яких умовах. Одержані концентрати біологічно активних сполук додавали до соняшникової олії для визначення його впливу на гальмування окиснення олії. Досліджено також вплив одержаних екстрактів на кінетику окиснення соняшникової олії за накопиченням пероксидів. Додавання рослинних екстрактів до соняшникової олії підвищувало її стійкість до окиснення порівняно з контролем. Натуральні антиоксиданти були помітно більш ефективні за бутилгідроксианізолДокумент Вміст MCPD-ефірів і ефірів гліцидолу в олійно-жирових продуктах(2023) Демидова, Анастасія Олександрівна; Мольченко, Світлана Миколаївна; Левчук, Ірина Володимирівна; Носенко, Тамара ТихонівнаОглядова стаття присвячена порівнянню вмісту MCPD-ефірів (MCPD-Е) і ефірів гліцидолу (GE) в різноманітних жирах та продуктах з високим вмістом жиру. Ці речовини проявляють канцерогенну дію, генотоксичність, нефротоксичність, пригнічують фертильну функцію. Найбільший вміст MCPD-Е та GE спостерігається в пальмовій олії, її фракціях, маргаринах, риб’ячому жирі тощо. Одержані за останні роки дані щодо токсичності MCPD-ефірів та ефірів гліцидолу призвели до розуміння терміновості обмеження їх вмісту в харчових продуктах. Очікується, що з 1 січня 2021 року Комісія Codex Alimentarius ухвалить новий Кодекс практики щодо запобігання та зменшення утворення 3-MCPD-E та GE з подальшим обмеженнями їх вмісту в жирах: 1250 мкг/кг для нерафінованих олій та рафінованої кокосової, кукурудзяної, ріпакової, оливкової, соняшникової, соєвої та пальмоядрової олії; 2500 мкг/кг для інших рафінованих рослинних олій, рибʼячого жиру та жирів інших морських організмів. Для рослинних олій і жирів, призначених для дитячого харчування, допустимий буде 750 мкг/кг. Численні дослідження показують перевищення цих ГДК у харчових жирах. Основну частину цих токсичних речовин населення споживає з випічкою, маргаринами та смаженими продуктами. У статті продемонстровано, що вміст MCPD-ефірів і ефірів гліцидолу в одному й тому ж виді жирів коливається в широкому діапазоні. Вагомими факторами формування MCPD-ефірів і ефірів гліцидолу є умови вирощування олійних, добування олії та переробки. Основний вплив на зростання вмісту MCPD-E та GE має дезодорування (або фізичне рафінування жирів). Такі процеси обробки їжі, як її смаження, випічка хлібобулочних виробів тощо не викликають суттєвого зростання вмісту MCPD-E та GEДокумент Вплив окремих стадій рафінування на вміст МСPD-ефірів та ефірів гліцидолу в дезодорованих оліях і методи його зменшення(2021) Демидова, Анастасія Олександрівна; Носенко, Тамара Тихонівна; Левчук, Ірина ВолодимирівнаМетою даного огляду є надання актуальної інформації щодо стратегій зменшення вмісту 2,3-MCPD-ефірів (MCPD-Е) і гліцидилових ефірів (GE) в дезодорованих оліях. Ці сполуки є харчовими забруднювачами, що характеризуються канцерогенною дією на організм людини, генотоксичністю, нефротоксичністю і іншими видами токсичних впливів. На сьогоднішній день в ЄС діють обмеження присутності GE в оліях та жирах на рівні 1000 мкг/кг і до 500 мкг/кг при використанні жирів для виробництва дитячого харчування, для 3-MCPD-ефірів – 1250 та 750 мкг/кг відповідно. Численні дослідження показують перевищення цих ГДК в різних видах термооброблених олійножирових продуктах. Стаття містить інформацію про передумови утворення даних ефірів. Розглянуто вплив окремих стадій рафінування жирів на рівні утворення MCPD-Е і GE. Використання кислотного гідратування, кислотно активованих адсорбентів та тривалого високотемпературного дезодоровування супроводжується збільшенням вмісту MCPD-Е і GE у дезодорованих оліях. На підставі аналізу наукової літератури виділено перспективні, з точки зору авторів, превентивні заходи, що дозволяють отримувати дезодоровані олії з низьким вмістом 2,3-МСPD-ефірів і ефірів гліцидолу. До таких заходів відносяться: гідратування фосфоліпідів з мінімальним використанням кислот, застосування в ході адсорбційного очищення відбільних земель нейтрального рН, контроль залишкового вмісту металів змінної валентності та вторинних продуктів окиснення як імовірних причин утворення ефірів гліцидолу та 3-MCPD-ефірів. Зниження кислотності перед будь-якими високотемпературними обробками. Так, перед стадією дезодорування рекомендовано ввести додаткову стадію обробки олії розчинами карбонатів, що призводить до зниження концентрації MCPD-Е і GE на 60 – 70 %. Доцільним є також модифікація процесу дезодорування, а саме: швидке нагрівання до високих температур – 220 – 250 ° С (протягом ~ 5 хв), потім тривале дезодорування при 160 ° С. Така модифікація технології дезодорування дає можливість зменшити концентрацію 3-MCPD-E на 82% і концентрацію GE − на 78%. Вилучення попередників - хлору та моно- і діацилгліцеролів та додавання антиоксидантів може також зменшувати вміст MCPD-Е і GE в оліях.