Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Вплив параметрів ферментативної обробки на вихід пресової гарбузової олії та її властивості
    (2023) Вовк, Ганна Олександрівна; Носенко, Тамара Тихонівна
    У роботі досліджено вплив параметрів попередньої обробки гарбузового насіння ферментними препаратами протеолітичної та целюлолітичної дії на вихід пресової олії, її показники складу та якості. Для попередньої обробки були використані ензимний препарат ПЕНІЦИЛОПЕПСИН («Ензим Біотех», Україна) із протеолітичною активністю та ЦЕЛЮЛАД («Ензим Біотех», Україна) із целюлолітичною, геміцелюлазною та ксиланазною активністю. Ферментативну обробку насіння проводили сумішшю даних препаратів при співвідношенні 7:3 протягом 2 год. при рН 5,2 та температури 48-54 °С. Було досліджено наступні вплив наступних параметрів ферментативної обробки: кількості ферментної суміші, яку змінювали в межах від 0,3 %, до 2,4 % від маси насіння, та маси внесеної разом з ферментами вологи в діапазоні від 15 % до 50 %. Встановлено, що раціональними параметрами ферментативної обробки гарбузового насіння в дослідженому діапазоні є маса суміші ферментних препаратів ПЕНІЦИЛОПЕПСИН та ЦЕЛЮЛАД 0,6 % від маси насіння та кількість внесеної з ферментами вологи 35 % від маси насіння. За таких технологічних параметрів вихід пресової гарбузової олії становив 65,6 %, що майже на 6 % вище, ніж у контролі. Кислотне та анізидинове число контрольного зразка олії та олії, вилученої після ферментативної обробки насіння, суттєво не відрізнялись. Проте вміст пероксидних сполук в олії, вилученій після ферментативної обробки насіння, був нижчим. Загальна антиоксидантна активність олії, визначена за реакцією гасіння радикалів 2,2-дифеніл-1-пікрілгідразілу протягом 30 хв., була вищою в зразках олії після обробки насіння за максимальної дослідженої вологості (50 %). Одержані результати свідчать, що попередня ферментативна обробка насіння гарбузів протеолітичними та целюлозолітичними ферментними препаратами є перспективним методом підвищення виходу олії.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження ефективності ферментативного екстрагування рослинних антиоксидантів
    (2023) Демидова, Анастасія Олександрівна; Носенко, Тамара Тихонівна; Шеманська, Євгенія Іванівна
    Одним з напрямків «зелених технологій» є застосування безпечних екстрагентів у поєднанні з ферментами для вилучення актиоксидантів із рослинної сировини. В статті досліджено вплив гідролітичних ферментів (целюлази, пектинази, β-глюканази і ксиланази) на процес екстрагування антиоксидантів. З метою вилучення ліпофільних антиоксидантів з рослинної сировини застосовували також соняшниковий гідратаційний осад як джерело фосфоліпідів. Ферментативне екстрагування показало суттєве збільшення екстрагування антиоксидантів з кори калини та коріння лопуху порівняно зі водно-спиртовим екстрагуванням. Для кори калини ця різниця становила 186 % (5,67 та 3,05 г/кг, відповідно), для коріння лопуху – 144 % (7,79 та 5,41 г/кг, відповідно). Було досліджено також вплив одержаних антиоксидантів на процес окиснення соняшникової олії волюметричним методом в умовах ініційованого окиснення. Екстракт коріння лопуху, вилучений ферментативним екстрагуванням, мав на 9 % вищу ефективність гальмування окиснення соняшникової олії порівняно з традиційним водно-спиртовим екстрактом, для кори калини ця різниця становила 12,4 %. Досліджені екстракти рослин за зменшенням антиоксидантної активності знаходяться в порядку: коріння лопуху (ферментативне екстрагування, антиоксидантна активність 2,88) > кора калини (ферментне екстрагування, антиоксидантна активність 2,820 > коріння лопуху (звичайне екстрагування, антиоксидантна активність 2,64) > кора калини (звичайне екстрагування, антиоксидантна активність 2,51) > бутилгідроксианізол, антиоксидантна активність 1,69). Таким чином, ферментативного екстрагування в присутності фосфоліпідів є ефективним методом інтенсифікації екстрагування природних антиоксидантів із рослинної сировини.
  • Ескіз
    Документ
    Application of enzymes for pressed oil production from pumpkin seeds
    (2023) Vovk, Hanna O.; Karnpakdee, Kwankao; Golubets, Olga; Levchuk, Irina; Ludwig, Roland; Nosenko, Tamara
    The evaluation of cell integrity by immediate hexane extraction (shaking method) showed that all samples treated with different enzymes had a higher oil yield, ranging from 33.2 to 34.1 % of seed weight, than the control samples (32.1 %). The number of disrupted cells in enzyme treated samples was also higher than the control (64.4%), ranging from 67.6 to 69.5 %. The highest amount of damaged cells, 71.0 and 71.1 %, was found in the samples treated with mixtures (a) pepsin, Viscozyme L, pectinase and (b) pepsin, cellulase,pectinase. The yield of pressed oil from pumpkin seeds pretreated with the pepsin+ViscozymeL+pectinase mixture was by 7.0 % higher than that of the control sample. The enzymatic pretreatment did not significantly affect the free fatty acid content, peroxide value, fatty acid, and phytosterols composition. The antioxidant activity expressed as DPPH radical scavenging capacity of the pressed oil obtained from enzymatically pretreated pumpkin seeds was by 2.7 % higher than of control oil.