Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Antimicrobial activity of surfactances of bacteria Nocardia, Rhodococcus and Acinetobacter genera(2021) Pirog, Tatiana; Kliuchka, Igor; Lutsay, Dariya; Kliuchka (Nykytyuk), Lilia; Skrotska, OksanaIt was found that the minimum inhibitory concentrations against bacteria and yeast of Acinetobacter calcoaceticus IMV B-7241, Rhodococcus erythropolis IMV Ac-5017 and Nocardia vaccinii IMV B-7405 surfactants, synthesized on traditional substrates, were 9–120 μg/ml and were within the limits defined for the surfactants known in the world. It was for the first time established that surfactants synthesized by the study strains on wastes of biodiesel production and fried sunflower oil were characterized by high antimicrobial activity against bacteria and yeast (minimum inhibitory concentrations 0.45–120 and 1.9–142 μg/ml respectively). It was found that the added of both live and inactivated Escherichia coli ІEM-1 and Bacillus subtilis BT-2 cells in R. erythropolis IMV Ac-5017 and N. vaccinii IMV B-7405 medium cultivation was accompanied by synthesis of surfactants, minimum inhibitory concentrations of which were several times lower than those showed for surfactants synthesized without competitive microorganisms. The obtained results indicate the possibility of using the studied surfactants as effective antimicrobial agents.Документ Biosynthesis and characteriсtics of silver nanoparticles obtained using Saccharomyces cerevisiae М437(2021) Skrotska, Oksana; Kharchenko, Yevgen; Laziuka, Yuliya; Marynin, Andriy; Kharchuk, MaksymDue to the wide antimicrobial spectrum, silver nanoparticles (AgNPs) have great potential for use in the food industry to control foodborne pathogens. The culture supernatant and cell-free aqueous extract from biomass Saccharomyces cerevisiae M437 were used for the synthesis of AgNPs. The fact of the synthesis of biogenic AgNPs was confirmed by analysing the absorption spectra of the samples in the range of 200-700 nm. The size and zeta potential of AgNPs were determined using Zetasizer Nano ZS. The morphology of nanoparticles was examined using electron microscopy. Using spectral analysis in the UV-visible region, it was confirmed the formation of AgNPs in the investigated solutions. A pronounced absorption peak of AgNPs obtained using a cell-free aqueous extract from S. cerevisiae M437 was recorded in the wavelength range from 300 to 540 nm with a peak at 425 nm. For nanoparticles obtained using the supernatant, a widening spectral range of absorption was observed, which may be associated with the aggregation of AgNPs. AgNPs synthesized using the supernatant S. cerevisiae M437 had a spherical shape with a diameter of about 15 nm. The polydispersity index (PdI) of AgNPs solutions was 0.3, and the zeta potential was 13.6 mV. After storage for 45 days at 4 °C, the PdI value increased 1.6 times, and the zeta potential increased by 11.7 %. This may indicates a possible change in the shape of AgNPs, the formation of an agglomerate, or other processes that takes place in a colloidal solution during storage. AgNPs that were obtained using a cell-free aqueous extract from biomass of S. cerevisiae M437 had an oval shape with a size of 21.3×14.2 nm. The PdI and zeta potential values were similar to the nanoparticles obtained using the supernatant. However, after storage, these values differed significantly: the value of PdI increased 1.3 times, and the zeta potential decreased by 29%. So, the solution of silver nanoparticles obtained in this way is more stable after storage under the specified conditions. The possibility of extracellular synthesis of silver nanoparticles using the yeast Saccharomyces cerevisiae M437 has been shown. The shape, size, and zeta potential of biogenic AgNPs are described and their stability after storage is proved.Документ Отримання практично цінних сполук з використанням рекомбінантних дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Частина 2: синтез органічних кислот, білків, ферментів та інших сполук(2021) Скроцька, Оксана Ігорівна; Потапенко, Валерія Віталіївна; Красінько, Вікторія ОлегівнаДріжджі Saccharomyces cerevіsіae традиційно широко використовуються у промисловості, а також є популярним об’єктом наукових досліджень, зокрема у галузі молекулярної біології та генетики. Останнім часом перспективи застосування цих мікроорганізмів значно розширилися у зв'язку зі створенням рекомбінантних штамів S. cerevіsіae – продуцентів біологічно активних речовин. Вибір зазначених дріжджів як реципієнтів обумовлений тим, що вони добре вивчені, непатогенні і, завдяки особливостям системи секреції, дуже зручні для експресії гетерологічних протеїнів та інших біологічно активних сполук, що дозволяє конструювати рекомбінантні штами, які виділяють продукти трансляції чужорідних генів у культуральну рідину. Тому метою даного огляду є продовження аналізу сучасних наукових джерел з метою оцінювання сучасного стану та перспектив практичного використання рекомбінантних штамів дріжджів S. cerevіsіae для одержання практично цінних метаболітів. Більшість робіт з використанням генетично змінених штамів S. cerevіsіae акцентує увагу на проблемах досягнення надсинтезу гетерологічних білків. У огляді проаналізовано останні досягнення у напрямку модифікації й удосконалення штамів дріжджів S. cerevіsіae – продуцентів ферментів, зокрема целобіозодегідрогенази, декстранази, віск-синтази, ліпазного та лаказного ферментативних комплексів, які знаходять все ширше застосування у найрізноманітніших галузях людської діяльності, а також й інших білків, велика частина яких має фармацевтичне призначення. Значні успіхи у використанні рекомбінантних дріжджів-сахароміцетів для одержання біологічно активних сполук пояснюються відносною простотою їх культивування на стандартних недорогих середовищах. У огляді наведено дані щодо використання рекомбінантних штамів S. cerevіsіae для одержання органічних кислот (бурштинової, фумарової, 3-гідрогсіпропіонової, D- та L-молочної, n-кумарової, ітаконової, муконової), каротиноїдів та ряду інших практично цінних сполук.Документ Отримання практично цінних сполук з використанням рекомбінантних дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Частина 1: Синтез етанолу, бутанолу та ізобутанолу(2020) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана ІгорівнаУ пропонованому огляді зроблено аналіз сучасної наукової літератури щодо отримання етанолу, бутанолу та ізобутанолу з використанням генетично модифікованих клітин S. cerevisiae. Сучасні дослідження щодо можливості отримання біоетанолу за допомогою мікробного синтезу спрямовані на використання лігноцелюлозної сировини як поновлювального джерела енергії, тому метою конструювання рекомбінантних штамів S. cerevisiae є створення клітин, здатних споживати цукри лігноцелюлозних матеріалів. Оскільки сахароміцети не здатні катаболізувати ксилозу, модифікацію дріжджів проводять, використовуючи такі гетерологічні шляхи, як ксилозоредуктазно-ксилітолдегідрогеназний або ксилозоізомеразний. Наступним завданням є створення штамів S. cerevisiae, здатних одночасно зброджувати змішані цукри лігноцелюлозних матеріалів. У процесі попередньої обробки лігноцелюлозної сировини фізичними чи хімічними методами утворюється велика кількість токсичних сполук, які є інгібіторами мікробної ферментації, тому одним із завдань є конструювання S. cerevisiae, що будуть стійкими до дії різних інгібіторів. Мікробіологічне виробництво бутанолу було одним з перших широкомасштабних промислових процесів глобального значення. Дослідження цього процесу, незважаючи на його столітню історію розвитку, продовжуються і нині. Природними продуцентами бутанолу є бактерії роду Clostridium. Через ряд недоліків їх застосування увагу науковців привертають інші мікроорганізми, які широко використовуються у промислових масштабах, зокрема дріжджі S. cerevisiae. Ізобутанол є біопаливом наступного покоління. Це побічний продукт синтезу валіну у S. cerevisiae. Для збільшення його синтезу створюють рекомбінантні штами дріжджів, використовуючи різні стратегії генетичної та метаболічної інженерії. With the development of genetic engineering methods, the yeast Saccharomyce s cerevisiae began to be used as an expression platform for the production of practically valuable compounds, in particular alcohol, which can be used as biofuel. Today S. cerevisiae cells are a widely studied model eukaryo system at the molecular level, which can be used with a large number of available genetic tools. This review analyzes the modern scientific literature on the production of ethanol, butanol and isobutanol using genetically modified S. cerevisiae cells. Modern research on the possibility of obtaining bioethanol using microbial synthesis is aimed at using lignocellulosic raw materials as a reducing energy source. Therefore, the aim of constructing recombinant S. cerevisiae strains is to create cells that will be able to consume sugar of lignocellulosic materials. Since Saccharomycetes are not capable for catabolizing xylose, yeast modification is carried out using such heterologous pathways as xylose reductase-xylitol dehydrogenase or xylose isomerase. The next challenge is to create S. cerevisiae strains that are capable for simultaneously fermenting mixed sugar of lignocellulosic materials. Since in the process of pretreatment of lignocellulosic raw materials by physical or chemical methods, a large number of toxic compounds are formed that are inhibitors of microbial fermentation, one of the tasks is to design S. cerevisiae that will be resistant to the effects of various inhibitors. The microbiological production of butanol was one of the first large-scale industrial process of global importance. Research of this process, despite its 100-year history of development, continues nowadays. Bacteria of the genus Clostridium are natural butanol producer. Due to a number of disadvantages of their use, the attention of scientists is attracted by other microorganisms that are widely used on an industrial scale, in particular the yeast S. cerevisiae. Isobutanol is the next generation biofuel. This alcohol is a byproduct of the synthesis of valine in S. cerevisiae. To increase its synthesis, recombinant yeast strains are created using various strategies of genetic and metabolic engineering.