Статті

У статті обґрунтовано актуальність аналізу нормативної бази України та ЄС. Описано, що впровадження біогазових установок дасть змогу знизити викиди карбон (IV) оксиду на значення до 86%. Проаналізовано нормативну базу щодо виробництва біогазу в Україні та ЄС і визначено аспекти гармонізації. Об’єктом дослідження є нормативні бази України та ЄС. Предметом — шляхи гармонізації законодавства України до законодавства ЄС щодо виробництва біогазу. Проведено аналіз законодавства, що стосується виробництва біогазу, щодо відходів, особливостей підключення біогазових об’єктів до газомережі, особливостей контролю процесу, утворення добрив та їх транспортування, а також проаналізовано стан розвитку біогазових технологій в Україні та ЄС. Проаналізовано стратегії розвитку «Європа 2020» та «Україна 2020» щодо виробництва біогазу. Обґрунтовано, що українське законодавство є досить гармонізованим із законодавством ЄС щодо виробництва біогазу та, в деяких аспектах, є навіть більш розвиненим, зокрема щодо отримання біогазу з полігонів ТПВ та утилізації надмірної кількості біодобрив. Однак окремі аспекти виробництва біогазу в українському законодавстві врегульовані недостатньо та потребують гармонізації із законодавством ЄС. Дещо краще регулювання контролю процесу метанової ферментації висвітлено в законодавстві ЄС. Аспекти стимулювання утилізації відходів шляхом метаногенезу є більш конкретними у європейському законодавстві та передбачають пом’якшені вимоги щодо викидів біогазових установок і перегляд нормативної бази для покращення стимулювання. Стратегічні плани щодо впровадження альтернативних джерел в Україні є значно менш амбітними, ніж у ЄС, і законодавство ЄС щодо менеджменту відходів стимулює впровадження біогазових технологій.The article substantiates the relevance of the analysis of the regulatory framework of Ukraine and the EU. It is described that the introduction of biogas plants will reduce carbon (IV) oxide emissions by up to 86%. The regulatory framework for biogas production in Ukraine and the EU is analyzed and aspects of harmonization are identified. The object of the study is the regulatory bases of Ukraine and the EU. The subject is the ways of harmonization of the Ukrainian legislation with the EU legislation on biogas production. The legislation concerning the production of biogas on waste, the features of connection of biogas facilities to the gas network, the features of process control, the formation of fertilizers and their transportation were analyzed, and the state of development of biogas technologies in Ukraine and the EU was analyzed. The Europe 2020 and Ukraine 2020 development strategies for biogas production are analyzed. It is substantiated that the Ukrainian legislation is quite harmonized with the EU legislation on biogas production and, in some aspects, is even more advanced, in particular regarding the production of biogas from landfill sites and the utilization of excess biofertilizers. However, some aspects of biogas production in Ukraine are not sufficiently regulated and need to be harmonized with EU legislation. Somewhat better regulation of methane fermentation process control is covered by EU legislation. Aspects of stimulating waste disposal through methanogenesis are more specific in European legislation and include relaxed requirements for emissions from biogas plants and a revision of the regulatory framework to improve incentives. Strategic plans for the introduction of alternative sources in Ukraine are far less ambitious than in the EU, and EU waste management legislation encourages the introduction of biogas technologies.

Освітлена реакція сортів гречки на засоленність почв та умов харчування в пожнивних насадженнях Причорноморської степи України. Сорта гречихи Шатиловская 5 і Степная показали кращий комплексний показник солестійкості та позитивної реакції на мінеральні харчування. The article reveals the reaction of buckwheat varieties to soil salinity and nutrition conditions in stubble crops of the Black sea steppe zone of Ukraine. It proves that the buckwheat varieties Shatylivska 5 and Stepova represent the best complex index of salt resistance and positive reaction to mineral nutrition.

Наведено дані про фітосанітарний стан посівів пшениці озимої сорту Лада Одеська, комплексного внесення мінеральних добрив та інтенсивної системи захисту посівів від хвороб, шкідників та бур’янів на урожай пшениці озимої. Визначено розрахункові втрати врожаю від фузаріозної кореневої гнилі — 0,44%. Проведено комплексне екологічне оцінювання технологій вирощування пшениці озимої. Визначено вміст білка 13—14% та клейковини 28—30%. Показано, що альтернативні технології, які передбачають внесення побічної продукції, не забезпечують одержання високоякісного зерна пшениці і потребують вдосконалення.

Статті

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку