Інструменти державного регулювання харчової промисловості України

Abstract

У статті розглянуто науково-методичні засади державного регулювання харчової промисловості України. Досліджено, що харчова промисловість через притаманні їй специфічні особливості не є самостійно регульованою галуззю національного господарства та не здатна самостійно забезпечити відповідний міжнародний рівень якості й безпечності харчових продуктів. У зв ’язку з вступом у СОТ та євроінтеграційною орієнтацією України гостро постає питання державного регулювання розвитку харчової промисловості. У цьому контексті визначено, що державне регулювання здійснюється в певних формах і методах, які знаходять своє відображення в інструментах досягнення цілей. Розкрито сутність поняття «інструмент» та встановлено, що набір інструментів за допомогою яких держава здійснює вплив на суб’єкти господарювання, змінюється залежно від економічного завдання, бажаного результату, матеріальної можливості та існуючого досвіду регулювання. При чому спектр застосування інструментів державного регулювання постійно розширюється. Запропоновано класифікацію інструментів (адміністративні, економічно- фінансові, соціально-економічні, інвестиційно-інноваційні та політичні), за допомогою яких на основі поставленої мети, змісту, характеру та засобів реалізації у поєднанні з ринковим саморегулюванням держава зможе проводити регуляторну діяльність харчової промисловості, створюючи передумови більш ефективного соціально-економічного розвитку країни. Представлено конкретний перелік інструментів кожної сформованої групи для ефективного регулювання харчової промисловості, детальний аналіз сутності та поняття кожного із них. Акцентовано увагу, що розмежування інструментів державного регулювання на запропоновані групи є досить умовним, тому будь-який економічний, соціальний, політичний регулятор несе у собі елемент адміністрування, а прийняття будь-яких адміністративних законів і рішень має на меті отримання певного економічного та соціального ефекту. Доведено, що тільки на основі цілісної та взаємоузгодженої дії різноманітних інструментів державного регулювання можливе досягнення мети ефективного функціонування харчової промисловості. Scientific and methodical principles of state regulation of food industry of Ukraine have been considered in the article. It has been studied, that food industry is not an independently regulated branch of the national economy due to its specific features and it is not able to provide an appropriate international level of quality and safety of food products independently. Therefore, in connection with the accession to the WTO and the European integration orientation of Ukraine, the question of state regulation of the development of food industry rises sharply. In this context, it is determined that state regulation is carried out in certain forms and methods, which are reflected in the instruments to achieve the goals. The essence of the concept “instrument” has been determined and it has been established that the set of tools to influence on economic entities varies depending on the economic task, desired result, material capacity and existing experience of regulation. Moreover, the spectrum of the use of state regulation tools is constantly expanding. The classification of instruments (administrative, economic, financial, socio-economic, investment-innovation and political) has been offered, based on the goals, content, nature and means of implementation in conjunction with market selfregulation. With their help the state will be able to regulate food industry, creating conditions for more effective socioeconomic development of the country. A concrete list of instruments of each formed group for the effective regulation of food industry through a detailed analysis of the essence and concept of each of them has been formed. Attention was paid to the delineation of the instruments of state regulation to be very conditional. That is why any economic, social, political regulator carries an element of administration, and the adoption of any administrative laws and decisions has the purpose of obtaining certain economic and social effect. It has been proved that only on the basis of a coherent and mutually coordinated action of various instruments of state regulation it is possible to achieve the goal of effective functioning of food industry.