П’ятдесят відтінків білого: Vers blanc у сучасній українській поезії

Abstract

Предметом дослідження у статті стали формозмістові характеристики українського білого вірша ХХ – початку ХХІ століть. Показано, що білий вірш (vers blanc) у розвитку індивідуального стилю поета є віховим етапом на шляху від перших римованих проб пера до верлібру або віршованої драми, а саме в ній він виступає органічним елементом формозмісту ще з часів Відродження. Сучасний білий вірш у творчості молодих авторів – не просто свідчення нездатності поета добрати риму на певне слово, а, навпаки, вияв усвідомлення потреби оновлювати римовий репертуар, намагання вести оповідь у метризованій формі, тим самим реалізуючи внутрішні потенціали вірша та залучаючи нас до співтворчості. The formal and substantial specifications of Ukrainian blank verse written from the 20th until the beginning of the 21st century became the main subjects in this article. There was shown that the vers blanc within the individual style of a certain poet is usually a milestone on the way from the first rhymed endeavors to a free verse or a verse drama, in which it appeared to be the organic formal and substantial element, dated back to Renaissance. Never an evidence of the poet’s inability to select a rhyme for the certain word is the contemporary blank verse; otherwise, it reveals the writer’s aspiration to renovate the rhyme sequences, to narrate in a verse form in order to realize the internal potentials of the verse and to involve the reader to mutual creativity.