Утилізація післяспиртової зернової барди
Дата
2014
ORCID
DOI
item.page.thesis.degree.name
item.page.thesis.degree.level
item.page.thesis.degree.discipline
item.page.thesis.degree.department
item.page.thesis.degree.grantor
item.page.thesis.degree.advisor
item.page.thesis.degree.committeeMember
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Одним з ключових питань спиртового виробництва є комплексна утилізація післяспиртової барди, що дозволяє не тільки підвищити рентабельність товарної продукції, а і забезпечити екологічну безпеку виробництва. При річному виробництві спирту біля ЗО млн. дал на спиртових заводах України у вигляді відходу, а точніше вторинного сировинного ресурсу, щорічно утворюється близько З млн. т зернової барди, яка є високоякісним білково-вуглеводним кормопродуктом. На кожні 1000 дал спирту у барді міститься близько 10000 корм. од. Вартість 1 корм. од. натуральної барди у 10 та більше разів нижча, ніж в концентрованих кормах.
One of the key issues of alcohol production is a complex utilization of post-bards, which can not only increase the profitability of commercial products, but also ensure the environmental safety of production. With an annual production of alcohol at thirty million. Given in distilleries Ukraine as waste, but rather a secondary raw materials annually produce about From mln. Tons of grain bards, which is a high quality protein and carbohydrate kormoproduktom. For every 1000 gave alcohol in Bardiya contains about 10,000 food. units. The cost of 1 food. units. genuine bards of 10 or more times lower than in concentrated feed.
Опис
Ключові слова
спирт, комбікорм, зернова барда, alcohol, grain bard, animal feed, кафедра біотехнології продуктів бродіння і виноробства
Бібліографічний опис
Шиян, П. Л. Утилізація післяспиртової зернової барди / П. Л. Шиян, Т. О. Мудрак, Р. Г. Кириленко / Нові ідеї в харчовій науці - нові продукти харчовій промисловості : міжнародна наукова конференція, присвячена 130-річчю Національного університету харчових технологій, 13-17 жовтня 2014 р. – К. : НУХТ, 2014. – С. 113-114.