Метонімія та синекдоха як засоби творення вторинної номінації: проблема інтерпретації

Abstract

Мовна номінація є передусім процесом найменування, тобто перетворення фактів позамовного середовища в набуток системи і структури мови, і водночас його результатом. Спостереження за розвитком лексико-семантичної системи, рушієм якої є передусім процес поповнення її номінативних ресурсів, засвідчили, що з-поміж них домінантну роль відіграє поява в них нових значень завдяки вторинній номінації. Linguistic nomination is primarily a process of naming, ie the transformation of the facts of the extralinguistic environment into the acquisition of the system and structure of language, and at the same time its result. Observations of the development of the lexical-semantic system, which is driven primarily by the process of replenishment of its nominative resources, showed that among them the dominant role is played by the emergence of new meanings in them due to the secondary nomination.