Образ "морського ока" як складник символічного комплексу "вода" у слов'янських літературах

Ескіз

Дата

2020

ORCID

DOI

item.page.thesis.degree.name

item.page.thesis.degree.level

item.page.thesis.degree.discipline

item.page.thesis.degree.department

item.page.thesis.degree.grantor

item.page.thesis.degree.advisor

item.page.thesis.degree.committeeMember

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

Одним із засобів досягнення лаконізму літературного твору стало змалювання довкілля через уяву персонажа, що давало авторові змогу уникнути зайвих подробиць. Тому у світовій літературі кінця ХІХ – початку ХХ століть особливої естетичної вагомості набула художня деталь, яка в контексті розповіді часто підносилася до рівня символу. У цьому ключі символ можна трактувати як суб’єктивований образ об’єктивної дійсності, який виступає чинником концентрації багатьох ідей та асоціацій. Символічного змісту певні образи, відтворені у художньому творі, можуть набирати по-різному. Одним зі шляхів їх розвитку є застосування символічного образу за умов, коли зображуваний автором предмет сам собою є символом, тобто в його природному контексті. У цьому разі говорять про традиційну або архетипну символіку, усталені образи-символи, які історично закріпилися за тими чи іншими природними об’єктами, в істотних ознаках яких вбачали і вбачають аналогії з ціннісними проявами людського життя. У цій статті проаналізовано конотації фольклорного образу «морського ока» в українській та польській літературі зламу ХІХ–ХХ століть (на прикладі творчості Ольги Кобилянської, Казимежа Тетмаєра, а з сучасних авторів – Любові Забашти). Показано, що зазначений образ як складник великого архетипного комплексу «Вода» дає змогу літераторові ставити й розв’язувати численні екзистенціальні проблеми, зокрема взаємини людини та природи. Своїми творами – як віршованими, так і прозовими – письменники засвідчують, що тотемістичне світовідчуття, яке передбачає погляд на людину та природу як архетипне ціле, не занепадає разом із давньою міфічною свідомістю, а перебуває в стані постійного розвитку, набуваючи на різних культурних етапах нових, якісно відмінних форм, але які поєднує творче користування символами, зокрема образами чотирьох першооснов.

Опис

Ключові слова

архетип, слов’янські культури, archetype, slavic cultures, образ води, the image of water, поезія і проза, poetry and prose, фольклор, folklore, кафедра іноземних мов професійного спрямування

Бібліографічний опис

Науменко, Н. В. Образ "морського ока" як складник символічного комплексу "вода" у слов'янських літературах / Н. В. Науменко // Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених. – Дрогобич : ДДПУ ім. І. Франка, 2020. Вип. 27, Т. 6. – С. 41–47.

Колекції

item.page.endorsement

item.page.review

item.page.supplemented

item.page.referenced