Традиційно-консервативна модель державно-церковних відносин за методологією В. Липинського

Abstract

Україна є державою з понад тисячолітньою історією і традицією християнського віросповідування. Впродовж цього часу релігія і церква відігравали центральну роль в житті суспільства і держави, виступаючи ядром цивілізаційної ідентичності і складовим елементом політичної системи. В часи бездержавності церква інституційно виконувала численні функції держави і завжди залишалася форпостом українського духу. Духовенство як клас завжди користувалося шаною і авторитетом в народі і впродовж століть неодноразово поповнювало ряди політичної еліти і керівництва держави. Таке тісне взаємопроникнення церкви і держави неминуче зробило церкву опорою держави, а з нею і всього українського народу, і зумовило її політизацію. Ukraine is a state with over a thousand-year history and tradition of Christianity. During this time, religion and the church played a central role in the life of society and the state, acting as the core of civilizational identity and a constituent element of the political system. In times of statelessness, the church institutionally performed numerous functions of the state and always remained an outpost of the Ukrainian spirit. The clergy as a class has always enjoyed respect and authority among the people and over the centuries has repeatedly replenished the ranks of the political elite and state leadership. Such a close interpenetration of the church and the state inevitably made the church a pillar of the state, and with it the entire Ukrainian people, and led to its politicization.