Особливості функціонування метонімії в сучасній українській прозі

Abstract

У роботі досліджено особливості структурно-граматичної специфіки метонімії в українській прозі ХХІ століття. Художня творчість письменників-постмодерністів засвідчує, що продуктивність розглянутих моделей метонімічного перенесення різна. Найпродуктивнішою є модель локального метонімічного перенесення. Атрибутивне, темпоральне та каузальне перенесення трапляється рідше. В работе исследованы особенности структурно-грамматической специфики метонимии в украинской прозе ХХ века. Художественное творчество писателей-постмодернистов показывает, что производительность рассмотренных моделей метонимически переноса разная. Самой является модель локального метонимически переноски. Атрибутивное, Темпоральное и причинной переноса случается реже. The peculiarities of structural and grammatical specificity of metonymy in the Ukrainian prose of the XXI century are explored. The artistic creativity of postmodern writers testifies that the productivity of the models of metonymic transference considered is different. The most productive is the model of local metonymic transfer. Attributive, temporal and causal transfer occurs less frequently.