Державна підтримка інноваційної діяльності за умов глобалізацій них процесів

Abstract

Глобалізаційні процеси торкаються всіх сфер життєдіяльності людини. Вони мають особливі прояви у сфері знань та інновацій. Глобалізація сприяє поширенню цих знать і досвіду у світовому масштабі. На локальному рівні вона дає можливість розширити розробку інновацій. Також, вона сприяє розвитку науково-технічних зв'язків та міжнародному співробітництву. Усе це можна вважати позитивними наслідками глобалізаційних процесів, але є й негативні. Внаслідок транснаціоналізації, підтримка окремих секторів набуває протиріч, пов'язаних із суб'єктністю діяльності. Глобалізація сприяє не тільки припливу, але й відтоку нових знать та ресурсів. Це робить державну політику неефективною і вимагає додаткових змін у державній інвестиційно-інноваційній політиці. Globalization processes affecting all spheres of human activity. They have special displays in knowledge and innovation. Globalization promotes these nobles and experience on a global scale. At the local level, it makes it possible to expand the development of innovation. Also, it contributes to the development of scientific and technical relations and international cooperation. All this can be considered as positive effects of globalization processes, but there are also negative. Because transnationalization support specific sectors becomes contradictions related to subjectivity activities. Globalization not only promotes the inflow and outflow but new knowledge and resources. This makes public policy ineffective and requires additional changes in government investment and innovation policy.