Зв'язок теорії і практики символізму з ідеалістичною філософією І. Канта та ідеєю надлюдини Ф. Ніцше
Вантажиться...
Файли
Дата
2019
Автори
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
Анотація
У статті висвітлено основні аспекти впливу ідей І. Канта та Ф. Ніцше на поезію французьких символістів. Проаналізовано прояви ідеалістичних ідей у творчості поетів-символістів, а саме поля Верлена, Артюра Рембо та Стефана Малларме. Розглянуто поняття “символу” у концепціїфранцузького символізму, встановлено, що символ набуває багатогранного значення, ставиться вище, ніж “образ”, адже дозволяє множинне трактування смислів. Велике значення для символістів мала робота Іммануїла Канта «Критика чистого розуму», в якій він виділяє дві категорії реальностей: трансцендентну і трансцендентальну. Символістична ідея двох світів – реального та ідеального – бере початок саме звідси. Ідея Надлюдини переростає в ідею містичної людини, яка здатна наблизитись до божественного безсмертя завдяки спроможності любити. Символісти створюють ліричного героя, який не є звичайним пасивним спостерігачем, навпаки – вони проголошують людину творцем власної реальності і долі, адже в ній божественне начало. Встановлено, що поступово ідея Надлюдини змінює не лише ліричного героя, але й образ читача, якого бажає бачити поет-символіст – читач повинен відчувати те, що намагається передати автор. Слід зазначити, що змінюються і образи присутні у поезії. Поль Верлен все більше відходить до дематеріалізації. Оточуючі звуки, шум, голоси – всі вони «глухі», «далекі». Особливого осмислення набуває смерть, яка перестає бути завершенням людського життя, вона є надзвичайним, особливим моментом переходу в іншу реальність, іншою формою буття. він приділяє більше уваги не зовнішньому світу, а почуттям і переживанням, що викликані речами матеріального світу. Артур Рембо демонструє у своїй поезії зовсім інший світ: живий, мінливий, наповнений безліччю речей, а ліричний герой стає мандрівником-бунтарем, якого обурює будь-яка статичність. Центральним образом є людина з її реальними переживаннями та почуттями. Стефан Малларме створює поезію, яка вважається апогеєм символізму: поетові вдається зобразити не «річ», а «ефект» від неї. Це призводить до появи нових творів, що не містять розділових знаків – все зводиться до спроможності читача відчувати. Поступово символізм, який базувався на ідеалістичній філософії, і сам стає особливою філософською течією.
Опис
Ключові слова
символізм, символісти, ідеалістична філософія, етапи символізму, дематеріалізація, надлюдина, symbolism, symbolists, dealisticphilosophy, stagesofsymbolism, dematerialization, hyperhuman, кафедра ділової іноземної мови та міжнародної комунікації