Перспективи розвитку інституту медіації як засобу вирішення публічно-правових спорів в адміністративному процесі України: досвід зарубіжних країн

Abstract

Автори досліджують три основні моделі медіації у зарубіжних країнах: приватну (позасудову), присудову та медіацію в межах судового процесу. Здійснено аналіз підходів до регулювання процедури медіації (високий, низький та поміркований рівні урегульованості, на прикладі Австрії, Нідерландів та Німеччини відповідно). Висновки підтверджують, що введення в адміністративний процес неупередженого, незалежного учасника (медіатора) дозволить вирішувати спори на взаємовигідних умовах, зменшуючи конфлікт інтересів між державними органами та суб’єктами підприємницької діяльності. Для України найбільш прийнятним вважається підхід, де медіацію проводять сертифіковані співробітники судової гілки влади (судді або працівники суду). The authors investigate three main models of mediation in foreign countries: private (out-of-court), in-court and mediation within the framework of the judicial process . An analysis of approaches to regulating the mediation procedure (high, low and moderate levels of regulation, using the example of Austria, the Netherlands and Germany, respectively) is carried out. The findings confirm that the introduction of an impartial, independent participant (mediator) into the administrative process will allow disputes to be resolved on mutually beneficial terms, reducing the conflict of interest between state bodies and business entities. For Ukraine, the most acceptable approach is considered to be one where mediation is conducted by certified judicial officers (judges or court employees).