Теоретико-методологічні засади дослідження екобезпечного розвитку суспільства

Abstract

До числа основних складників екобезпечного розвитку, через які виявляється його сутність, належить й поняття екологічної безпеки. Екологічна безпека – це сукупність певних властивостей навколишнього природного середовища і створюваних цілеспрямованою діяльністю людини умов, за яких (з урахуванням екологічних і соціальних чинників та науково обґрунтованих допустимих навантажень на об'єкти біосфери) утримуються на мінімально можливому рівні ризику антропогенний вплив на навколишнє середовище і негативні зміни, що відбуваються в ньому, забезпечується збереження здоров'я та життєдіяльності людей і виключаються віддалені наслідки такого впливу для теперішніх та наступних поколінь.

Among the main components of eco-safe development, through which its essence is revealed, and the concept of environmental safety also belongs to it. Ecological security is a set of certain properties of the environment environment and conditions created by purposeful human activity under which (taking into account environmental and social factors and scientifically based permissible loads on biosphere objects) are kept to a minimum the possible level of risk of anthropogenic impact on the environment and negative changes occurring in it, the preservation of health is ensured and life activities of people, and distant consequences of such influence for current and future generations.