Зависимость ζ-потенциала сатурационного осадка от расхода извести на дефекацию

Abstract

Встановлено, що збільшення витрат вапна до 300 % до маси нецукрів дифузійного соку в присутності пектинових і білкових речовин як поліелектролітів призводить до утворення часточок осаду з від’ємним електрокінетичним потенціалом. Встановлено, що часточки осадів, отриманих сатуруванням вапняно-цукрових розчинів, які містять тільки пектин і альбумін, при вмісті вапна в розчині від 40 до 200 % до маси нецукрів, мають від’ємний зарад. Знак заряду частинок осаду, утвореного шляхом сатурації 13 %-го розчину сахарози, що містить 0,2 % пектину і 1000 % СаСО до маси пектину, також виявився негативним, а абсолютне значення ζ-потенціалу становило – 29,1 мВ. Встановлено, що мінімальний від’ємний заряд ζ-потенціалу часточок СаСО3 (за чистоти дифузійного соку 86,1…89,0 %) спостерігаеться при витратах вапна біля 120 % до маси нецукрів дифузійного соку. Установлено, что увеличение расхода извести дл 300 % к массе несахаров диффузионного сока в присутствии пектиновых и белковых веществ как полиэлектролитов вызывает образование частиц осадка, имеющих отрицательный электрокинетический потенциал. Установлено, что частицы осадков, полученных сатурированием известково-сахарных растворов, содержащих только пектин и альбумин, при содержании извести в растворе от 40 до 200 % к массе несахаров, имеют отрицательный заряд. Знак заряда частиц осадка, образованного сатурацией 13 %-го раствора сахарозы, содержащего 0,2 % пектина и 1000 % СаО к массе пектина, также оказался негативным, а абсолютное значение ζ-потенциала составило – 29,1 мВ. Установлено, что минимальный отрицательный заряд ζ-потенциала (при чистоте диффузионного сока 86,1…89,0 %) наблюдается при расходе извести около 120 % к массе несахаров диффузионного сока.