Трансформація дизайн-освіти в контексті інклюзивного університетського середовища: універсальний дизайн, UDL та сучасні формати навчання

Abstract

У тезах розглянуто дизайн як комплексну креативно-інженерну та комунікативну діяльність, що формує якість об’єктів, сервісів і середовищ та безпосередньо впливає на рівень соціальної включеності різних груп населення. Обґрунтовано актуальність трансформації дизайн-освіти в умовах розширення предметного поля дизайну, зростання нормативних вимог до доступності та переходу університетів до інклюзивних освітніх політик. Окреслено структуру інклюзивного освітнього середовища (просторовий, дидактичний, культурно-комунікативний рівні) та показано роль універсального дизайну (UD) і універсального дизайну навчання (UDL) як методологічних рамок для змін у вищій освіті. Проаналізовано результати впровадження UDL у закладах вищої освіти, зокрема вплив на успішність, мотивацію та ставлення студентів до різноманіття й інвалідності. Охарактеризовано студійну педагогіку, фліп-класи та проєктно-орієнтоване навчання як ключові формати підготовки дизайнерів, здатні інтегрувати інклюзивні та партисипативні підходи. Запропоновано напрями трансформації дизайн-освіти в українських університетах: перегляд змісту програм, студійних завдань, критеріїв оцінювання та просторової організації кампусу з урахуванням принципів UD та UDL. The paper considers design as a complex creative, engineering and communicative practice that shapes the quality of products, services and environments and directly influences the degree of social inclusion of diverse user groups. The author substantiates the urgency of transforming design education due to the expansion of the design field, growing accessibility regulations and the shift of universities towards inclusive educational policies. The structure of an inclusive educational environment is outlined (spatial, didactic and cultural-communicative levels), and the role of Universal Design (UD) and Universal Design for Learning (UDL) is highlighted as key methodological frameworks for higher education reform. Recent evidence on UDL implementation in higher education is analysed, with a focus on its impact on student achievement, motivation and attitudes towards diversity and disability. Design studio pedagogy, flipped classrooms and project-based learning are described as core formats in design education that can effectively integrate inclusive and participatory approaches. Finally, the paper suggests directions for transforming design education in Ukrainian universities, including revision of curricula, studio briefs, assessment criteria and campus spatial organisation in line with UD and UDL principles.