Механізм застави права оренди земельних ділянок

Abstract

Можливість здійснення громадянами та юридичними особами заставних операцій із земельними ділянками, які належать їм на праві власності, передбачена чинним Земельним кодексом України (ст. 133). Однак вони не можуть бути використані як застава, оскільки не існує відповідної законодавчої бази, розроблених механізмів та інститутів для здійснення таких операцій із землею. Крім того, основними перешкодами на шляху застави права оренди є відсутність відповідної інфраструктури (земельних (іпотечних) банків) і системи реєстрації прав на земельні ділянки, що утруднює прийняття узгодженого рішення, обмеження на оборот землі як товару. Об'єктивна необхідність розробки такого механізму зумовлена тим, що понад 90% сільськогосподарської техніки відпрацювали свій амортизаційний строк. Потреба аграрних підприємств у інвестиціях на техніку забезпечується лише на 20. Кредитна політика держави через субсидування кредитів та розвиток лізингових схем не вирішує питань забезпечення сільського господарства дешевими середньо- та довгостроковими кредитами. Статус землі сільськогосподарського призначення має сприяти використовувати її як заставу.

The possibility of citizens and legal entities to carry out mortgage transactions with land plots owned by them on the right of ownership is provided for by the current Land Code of Ukraine (Article 133). However, they cannot be used as collateral, since there is no appropriate legislative framework, developed mechanisms and institutions for carrying out such transactions with land. In addition, the main obstacles to the mortgage of the lease right are the lack of appropriate infrastructure (land (mortgage) banks) and a system for registering rights to land plots, which makes it difficult to make an agreed decision, restrictions on the turnover of land as a commodity. The objective need to develop such a mechanism is due to the fact that more than 90% of agricultural machinery has worked out its depreciation period. The need for agricultural enterprises in investments in machinery is provided for only 20. The state's credit policy through subsidizing loans and developing leasing schemes does not solve the issues of providing agriculture with cheap medium- and long-term loans. The status of agricultural land should facilitate its use as collateral.