Поняття «буття-для-себе» і «буття-для-інших» у філософії Ж.-П. Сартра

Abstract

У праці «Буття і Ніщо» (1943) Ж.-П. Сартр стверджує, що свідомість завжди лишається усвідомленням людиною чогось від себе відмінного, протилежного. Така специфіка розмислів має неоднозначну інтерпретацію. Оптимальною стає відповідна контроверза між буття індивіда і відповідним соціально-комунікативним середовищем. In the book "Being and Nothing" (1943) J.-PA Sartre argues that consciousness is always consciousness of man remains something of a different, opposite. Such specificity is ambiguous interpretation thoughts. The optimum is appropriate controversy between being an individual and appropriate social and communicative environment.