Виклики для українських біженців на ринку праці країн ЄС: приклад Польщі та Німеччини

Abstract

У статті аналізуються виклики, що постали перед українськими біженцями на ринку праці приймаючих країн Європейського Союзу. Як приклад наведено досвід Польщі та Німеччини, оскільки ці дві країни стали прихистком для найбільшого числа мігрантів з України з початку повномасштабної війни. Значна частина українських біженців стикаються з труднощами в пошуку роботи відповідно до своєї кваліфікації, досвіду й навичок. Визначено галузі економіки у вказаних країнах, де українцям вдалося знайти роботу. Встановлено, що найбільше працевлаштованих біженців з України – у Польщі. Цьому сприяє поширений там принцип «спочатку працюй», що забезпечує більший доступ до ринку праці та спрощені умови працевлаштування, не акцентуючи на знанні польської мови. У Німеччині практикується протилежний підхід. Незважаючи на друге місце (після Польщі) за чисельністю прийнятих українських біженців, відсоток працевлаштованих у цій країні значно менший. Німеччина фокусує увагу на адаптації біженців і вивченні ними німецької мови, після чого їм пропонується певний вибір роботи, залежно від рівня знання мови. Це довший процес, проте, як показано в дослідженні, працівникам із підтвердженою кваліфікацією та дипломом простіше знайти роботу за своєю спеціальністю, оплата їхньої праці більша, як і внески до соціальних фондів. У статті продемонстровано наявність дискримінації українських біженців за етнічною ознакою під час працевлаштування на прикладі експерименту на ринку праці Польщі. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні системного підходу до аналізу ринку праці країн ЄС на прикладі Польщі й Німеччини з позиції українських біженців та виявленні основних викликів, з якими вони стикаються. Результати дослідження дають змогу оцінити вимоги ринків праці вказаних країн до кваліфікації українських біженців, визначити сфери найбільшого ринкового попиту й поглибити розуміння основних критеріїв успішності пошуку роботи в цих країнах. The article examines the array of challenges faced by Ukrainian refugees in the labour markets of European Union host countries, focusing on the experiences of Poland and Germany. These two countries have provided refuge to the largest number of Ukrainian migrants since the onset of the full-scale war. A significant proportion of Ukrainian refugees encounter difficulties in finding employment that aligns with their qualifications, experience and skills. The study identifies the sectors of the economy in these countries where Ukrainians have successfully found employment. Poland is found to have the largest number of employed Ukrainian refugees. This is attributed to Poland’s "work-first" principle, which offers broader access to the labour market and simplified employment procedures, without prioritising proficiency in the Polish language. In contrast, Germany adopts an alternative approach. Despite hosting the second-largest number of Ukrainian refugees after Poland, the employment rate of refugees in Germany is considerably lower. Germany’s integration strategy emphasises language acquisition before offering job opportunities, which often depend on language proficiency levels. Although this approach involves a longer process, the study demonstrates that refugees with validated qualifications and diplomas find it easier to secure employment in their fields, with higher wages and increased social security contributions. The article also highlights instances of ethnic discrimination against Ukrainian refugees in the labour market, illustrated through a labour market experiment in Poland. The scientific novelty of the research lies in the development of a systemic approach to analysing the labour markets of EU countries, using Poland and Germany as case studies from the perspective of Ukrainian refugees, and in identifying the primary challenges they face. The findings of the study enable an evaluation of labour market demands in Poland and Germany regarding the qualifications of Ukrainian refugees, identification of the most indemand sectors, and a deeper understanding of the key success factors in job searches within these countries.