Перегляд за Автор "Бабіч, Лідія Григорівна"

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Вивчення Са2+-індукованих змін мембранного потенціалу мітохондрій міометрія з використанням методу протокової цитометрії
(2007) Бабіч, Лідія Григорівна; Шликов, С. Г.; Наумова (Кандаурова), Наталія Вадимівна; Костерін, Сергій Олексійович
Застосовуючи метод протокової цитометрії та потенціалчутливий флуоресцентний зонд TMRM, досліджували Са2+-індуковані зміни мембранного потенціалу в ізольованих мітохондріях міометрія. Додавання Са2+ (100 мкМ) до середовища інкубації індукує деполяризацію мітохондріальної мембрани, що, ймовірно, обумовлюється активацією Са2+/Н+-обмінника, функціонування якого спричинює дисипацію мембранного потенціалу. За наявності в середовищі інкубації 10 мкМ рутенієвого червоного (інгібітору електрофоретичної акумуляції іонів Са в мітохондріях) і 100 мкМ Са2+ дисипації мембранного потенціалу не виявлено. Отже, розсіювання потенціалу, вірогідно, пов’язано зі збільшенням концентрації кальцію в матриксі. За наявності Mg2+ (3 мМ) і АТР (3 мМ) додавання до середовища інкубації 100 мкМ Са2+ не зумовлює мембранної деполяризації. Це, ймовірно, пояснюється функціонуванням АТР-синтетази у зворотному напрямку як Н+-помпи, що запобігає дисипації мембранного потеціалу мітохондрій. Таким чином, метод протокового цитометричного аналізу дає змогу досліджувати мембранний потенціал в ізольованих мітохондріях гладенького м’яза матки, а також проводити скринінг ефекторів, які здатні модулювати цей параметр.
Використання методу протокової цитометрії для визначення вмісту Са2+ в мітохондріях та впливу на нього антагоністів кальмодуліну
(2008) Бабіч, Лідія Григорівна; Шликов, С. Г.; Наумова (Кандаурова), Наталія Вадимівна; Костерін, Сергій Олексійович
Для дослідження акумуляції іонів Са в ізольованих мітохондріях міометрія використовували метод протокової цитометрії та флуоресцентні зонди. Внесення 1 мМ Са2+ до середовища інкубації, яке містило навантажені зондом fluo 3-AM мітохондрії, за присутності в ньому 5 мкМ кальцієвого іонофору А-23187 зміщувало геометричне положення піка інтенсивності флуоресценції зонда вправо. Збільшення інтенсивності його флуоресценції залежало від концентрації іонів Са в середовищі: підвищення її від 20 мкМ до 1 мМ за наявності в суспензії кальцієвого іонофору А-23187 зумовлювало зростання інтенсивності випромінювання. В разі моделювання функціонування Са2+-уніпортеру мітохондрій спостерігалось Са2+-індуковане збільшення інтенсивності флуоресценції зонда fluo 3-АМ залежно від концентрації катіона: за введення до суспензії 1 мкМ протонофору СССР та 20 мкМ Са2+ інтенсивність флуоресценції зонда залишалась на рівні контролю. У подальших експериментах вивчали вплив антагоністів кальмодуліну – кальмідазоліуму та трифлуопіразину – на вміст в мітохондріях іонізованого Са. Внесення 10 мкМ кальмідазоліуму або 100 мкМ трифлуопіразину до середовища інкубації повністю пригнічувало в органелах акумуляцію Са2+. При цьому, використовуючи потенціалочутливий флуоресцентний зонд TMRM, було встановлено, що антагоністи кальмодуліну також спричинюють деполяризацію мітохондріальної мембрани. Припускається, що гальмування надходження іонів Са до мітохондрій міометрія у присутності антагоністів кальмодуліну може відбуватися як через блокування утворення комплексу Са2+–кальмодулін і, відповідно, інгібування функціонування Са2+-уніпортеру, так і/або дисипацію мембранного потенціалу Δψ – рушійної сили акумуляції Са2+ в мітохондріальному матриксі.
Зміна мембранного потенціалу мітохондрій гладенького м’яза матки під впливом іонів Mg та Са
(2009) Наумова (Кандаурова), Наталія Вадимівна; Бабіч, Лідія Григорівна; Шликов, С. Г.
Методом проточної цитометрії та потенціалчутливого флуоресцентного зонда TMRM досліджено вплив двовалентних катіонів Mg та Са на мембранний потенціал ізольованих мітохондрій міометрія. Встановлено, що додавання до середовища інкубації Mg2+ у концентрації 7 мМ індукує гіперполяризацію мітохондріальної мембрани. За початкової присутності протонофору СССР 1 мкМ, як фактора дисипації протонного градієнта, такого ефекту Mg2+ не спостерігається. Поряд з тим показано, що додавання 100 мкМ Са2+ призводить до деполяризації мембрани мітохондрій. Індукована іонами Са деполяризація мітохондрій сягає такого самого рівня, що і після додавання азиду натрію NaN3 (10 мМ) – інгібітора цитохромоксидази мітохондрій. Присутність у середовищі інкубації 7 мМ Mg2+ не запобігає деполяризувальному впливу іонів Са.
Модулятори трансмембранного кальцієвого обміну в мітохондріях міометрія змінюють їхній гідродинамічний діаметр
(2010) Кандаурова, Наталія Вадимівна; Чуніхін, О. Ю.; Бабіч, Лідія Григорівна; Шликов, С. Г.; Костерін, Сергій Олексійович
Досліджено вплив модуляторів обміну іонів Са в мітохондріях – олігоміцину, Mg2+ та рутенієвого червоного (RuR) – на розмір та гранулярність цих субклітинних структур, одержаних із гладенького м’яза матки. Методом фотонної кореляційної спектроскопії показано, що середній гідродинамічний діаметр ізольованих мітохондрій становить 655 ± 14 нм (n = 5; контроль). Внесення олігоміцину (1 мкг/мл) – інгібітора F0-компонента АТР -синтази, вірогідно індукує збільшення середнього гідродинамічного діаметра мітохондрій до 913 ± 75 нм (n = 5), що на 39% більше від контролю. У присутності в середовищі інкубації як RuR (10 мкМ), який є блокатором Са2+-уніпортеру, так і іонів Mg (7 мМ), середній гідродинамічний діаметр мітохондрій вірогідно збільшується відносно контролю до 788 ± 28 (n = 5) та 788 ± 38 (n = 5) нм відповідно, що на 17% більше від контрольного значення. Методом проточної цитометрії встановлено, що олігоміцин (1 мг/мл) спричинює збільшення бокового світлорозсіювання у суспензії ізольованих мітохондрій. Додавання RuR (10 мкМ) та Mg2+ (7 мМ) практично не призводить до суттєвих змін параметра бокового світлорозсіювання. Отже, гранулярність мітохондрій суттєво збільшується під впливом олігоміцину, але залишається майже незмінною за дії Mg2+ та RuR.