Перегляд за Автор "Богдан, Галина Сергіївна"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Дослідження властивостей хлібопекарської мікробіоти вітчизняної селекції(2022) Гетьман, Інна Анатоліївна; Науменко, Оксана Василівна; Богдан, Галина Сергіївна; Михонік, Лариса АнатоліївнаСтворення українського банку чистих культур хлібопекарських мікроорганізмів дозволить вирішити низку завдань, зокрема: спросити процес їх купівлі та транспортування, знизити ціну готової продукції та зробити вагомий внесок у розвиток економіки нашої країни, оскільки на даний час хлібозаводи вимушені купувати їх за кордоном. The creation of a Ukrainian bank of pure cultures of baking microorganisms will allow solving a number of tasks, in particular: simplifying the process of their purchase and transportation, reducing the price of finished products and making a significant contribution to the development of our country's economy, since currently bakeries are forced to buy them abroad.Документ Науково-технологічні аспекти технологій хліба з використанням заквасок(2023) Гетьман, Інна Анатоліївна; Науменко, Оксана Василівна; Богдан, Галина Сергіївна; Михонік, Лариса АнатоліївнаРозробки технологій хліба із заквасками включають в себе два напрямки: хліб із заквасками на чистих культурах (ЧК) молочнокислих бактерій (МКБ) та дріжджів та із заквасками спонтанного бродіння. Рушійною силою зброджування водно-борошняної суміші в спонтанній заквасці є природна мікрофлора самої сировини, тоді як в заквасках на ЧК водно-борошняна суміш зброджується внесеною селекціонованою, спеціально відібраною за біотехнологічними показниками, мікробіотою, переважаючою над мікрофлорою сировини. Відсутність систематизованих даних щодо закономірностей розвитку бродильної мікрофлори у розвідному і виробничому циклах заквасок спонтанного бродіння зумовлює необхідність поглиблення досліджень в цьому напрямку. Варто відмітити, що в Україні інтерес науковців до проблем виробництва хліба на спонтанних заквасках перебуває на стадії розвитку, водночас закордоном такі дослідження вже тривалий час актуальні.The development of sourdough bread technologies includes two areas: sourdough bread based on pure cultures of lactic acid bacteria (LCB) and yeast and spontaneous fermentation sourdough. The driving force of the fermentation of the water-flour mixture in spontaneous sourdough is the natural microflora of the raw material itself, while in sourdoughs on the Cheka, the water-flour mixture is fermented by introduced, selected, specially selected according to biotechnological indicators, microbiota, prevailing over the microflora of the raw material.The lack of systematized data on the patterns of development of fermentation microflora in the breeding and production cycles of spontaneous fermentation starters makes it necessary to deepen research in this direction. It is worth noting that in Ukraine, the interest of scientists in the problems of bread production on spontaneous sourdough is at the stage of development, while abroad such research has been relevant for a long time.Документ Показники якості заквасок спонтанного бродіння з борошна круп’яних культур в процесі низькотемпературного консервування(2018) Михонік, Лариса Анатоліївна; Гетьман, Інна Анатоліївна; Бєла, Наталія Іванівна; Богдан, Галина СергіївнаДосліджено показники якості заквасок спонтанного бродіння з рисового, ячмінного, вівсяного борошна та борошна зеленої гречки в процесі низькотемпературного консервування. Описано процес виведення та наведено показники якості готових заквасок, а саме, органолептичні та біотехнологічні. Досліджено специфіку змін кислотності та активності молочнокислих бактерій як основних показників якості заквасок в процесі холодильного зберігання. Проаналізовано хімічний склад борошна різних видів круп’яних культур та обґрунтовано необхідність та переваги використання даних фізіологічно-функціональних інгредієнтів в технології хліба із сортового борошна. Показано, що серед круп’яних культур на увагу, у сенсі виготовлення заквасок, заслуговують продукти переробки гречки та вівса, рідше – ячменю. Зроблено висновок, що за якістю білка, вмістом вітамінів, мінеральних речовин та харчових волокон до найбільш цінних круп належать гречка та овес. Білок гречаного борошна добре збалансований за амінокислотним складом, за вмістом лізину він перевершує білок пшениці та жита. Особливостями вуглеводного складу ячменю та вівса є наявність розчинних полісахаридів: пентозанів левулезану, а також β-глюкану – природного пребіотика та імуностимулятора. Доведено ефективність використання вищезазначених видів борошна для приготування заквасок спонтанного бродіння, які можуть бути використані на практиці для збагачення хлібобулочних виробів макро- та мікронутрієнтами. На основі аналізу біотехнологічних показників заквасок та їх зміни в процесі зберігання зроблено висновки щодо їх стійкості до дії низьких температур. Зроблено припущення про наявність стійких штамів молочнокислих бактерій в складі заквасок та обґрунтовано мету подальших досліджень.