Перегляд за Автор "Пенчук, Юрій Миколайович"

Зараз показуємо 1 - 20 з 35

Апарат для вирощування клітин (Деклараційний патент № 71282)
(2004) Карпов, Олександр Вікторович; Поводзинський, Вадим Миколайович; Жолобак, Надія Михайлівна; Верьовк, Сергій Вікторович; Пенчук, Юрій Миколайович
Апарат для вирощування клітин, що містить герметичну циліндричну ємність з технологічними патрубками та розташований в середині ємності пристрій для перемішування середовища, який включає вертикальний шток з приводом, встановлений на осі ємності з можливістю зворотно-поступального руху в вертикальній площині та набір перемішуючих елементів, який відрізняється тим, що переміщуючі елементи являють собою еластичні тонкі мембрани, росташовані на радіальних підпірках.
Біотехнологічні особливості отримання органічних сполук, що використовуються у виробництві пластифікаторів
(2023) Скроцька, Оксана Ігорівна; Цвєтков, Костянтин Олексійович; Пенчук, Юрій Миколайович
Пластифікатори використовують при виробництві різних полімерів. Саме вони надають цим матеріалам гнучкості, міцності і еластичності. Для отримання пластифікаторів використовують різні групи сполук, зокрема – кислоти, феноли і спирти. Їх можна отримувати як хімічним синтезом, так і з використанням мікроорганізмів. У даній статті приділена увага саме мікробному синтезу різних сполук, які є основою при виробництві пластифікаторів. При виробництві пластифікаторів використовують органічні кислоти, такі як олеїнову, ліноленову, лінолеву, адипінову та ін. Серед продуцентів даних кислот виділяють бактерії родів Bifidobacterium, Lactobacillus; дріжджі Rhodosporidium, Saccharomyces, гриби Thamnidium, Mucor, а також мікроводорості Botryococcus, Botryococcus та ін. Другу групу сполук, які використовують при виробництві пластифікаторів складають феноли та їх похідні. Феноли можна отримати при культивуванні рекомбінантних штамів бактерій, зокрема Escherichia coli. Серед похідних фенолів для виробництва пластифікаторів використовують метакрезол. Його можна отримати з використанням генно-модифікованих клітин Saccharomyces cerevisiae та Aspergillus nidulans. Основною сировиною для виробництва пластифікаторів є спирти – гексанол, гліцерол, бутанол, ізобутанол. Гексанол синтезують як природні, так і рекомбінантні бактерії і дріжджі. Частка використання гексанолу у виробництві пластифікаторів становить 2,5 % від загального відсотка спиртів. Гліцерол менше використовують у виробництві пластифікаторів. Частка використання даного спирту – 1,8 %. Використання ізобутанолу у виробництві пластифікаторів складає 4,5 % від загальної кількості спиртів, що використовуються для цього. Даний спирт отримують при культивуванні рекомбінантних бактерій Escherichia coli, Corynebacterium glutamicum, Zymomonas mobilis та дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Найбільший відсоток використання спиртів у створенні пластифікаторів займає бутанол – 36 %. Серед природніх продуцентів бутанолу виділяють бактерії роду Clostridium. Також сконструйовані рекомбінантні штами бактерій, які здатні синтезувати бутанол – Escherichia coli, Clostridium tyrobutyricum, Clostridium cellulovorans, а також дріжджі Saccharomyces cerevisiae.
Вакцина на основі Salmonella enterica як профілактика губчастої енцефалопатії у тварин
(2014) Писаренко, Павло; Пенчук, Юрій Миколайович
Одним із перспективних методів у лікуванні губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби є оральна вакцинація на основі атенуйованого штаму S. enterica, яка створює активний імунітет в травному тракті -головному маршруті потрапляння багатьох пріонних агентів. One of the promising methods in the treatment of spongiform encephalopathy in cattle is an oral vaccine based on attenuated strain of S. enterica, which creates an active immunity in the digestive tract -Main route getting many prion agents.
Вивчення зв’язку структура-активність в ряду лігандів інтерфероніндукуючих молекулярних комплексів з одноланцюговою РНК
(2001) Карпов, Олександр Вікторович; Жолобак, Надія Михайлівна; Манджос, О. П.; Пенчук, Юрій Миколайович; Співак, Микола Якович
З метою встановлення структурних закономірностей утворення інтерфероніндукуючих молекулярних комплексів одноланцюгова РНК-ліганд вивчали гіпохромний ефект, що спостерігається в УФ-спектрах при комплексоутворенні РНК з рядом лігандів. На основі аналізу отриманих даних величин гіпохромізму зроблено висновок, що головним чинником, який забезпечує відповідний тип комплексоутворення, є здатність ліганду до інтеркаляції. Іншими чинниками можуть виступати розподіл зарядів, а також наявність бічних угрупувань, приєднаних до гетероциклічного ядра лігандів. Вважається, що знайдені закономірності дають можливість проводити цілеспрямоване конструювання низки молекулярних комплексів з інтерфероногенними властивостями. To understand structural backgrounds of interferon inducing single-stranded RNA – ligand complex formation, we studied hypochromic effect observed in the UV-spectra in the process of complex formation of several RNA-ligand complex formation. Taking into consideration hypochromism values obtained, the main factor assuring an adequate type of complex formation is ligand’s intercalating ability. Other possible factors are charge distribution as well as the presence of side groups bound to heterocyclic ligand nuclei. This data are thought to permit the directed construction of a molecular complex series with the interferonogeneic properties.
Виділення ацетоно-бутилових бактерій з різних природних джерел
(2010) Скроцька, Оксана Ігорівна; Пенчук, Юрій Миколайович; Скроцький, С. О.; Гавриленко, Михайло Миколайович; Смірнова, Г. Ф.
У ході проведених робіт були ізольовані ацетоно-бутилові бактерії з різних природних джерел. Визначена кількість синтезованого ними ацетону та здійснено порівняльний аналіз найбільш активних ізолятів ацетоно-бутилових бактерій. During the work stains of acetone-butanol bacteria were isolated from different natural sources. It was evaluated an amount of acetone produced by bacteria. Comparative analysis of the most active acetone-butanol bacteria’s stains was performed.
Використання рекомбінантних мікроорганізмів для створення сучасних пробіотичних препаратів
(2012) Скроцька, Оксана Ігорівна; Старовойтова, Світлана Олександрівна; Пенчук, Юрій Миколайович; Гавриш, Я. В.
Розглянуті сучасні тенденції конструювання рекомбінантних мікроорганізмів з метою їх використання для створення нових ефективних бактеріотерапевтичних препаратів з широким спектром біологічних і терапевтичних властивостей. Наведено характеристику основних генетично модифікованих штамів мікроорганізмів, які використовуються у виробництві пробіотиків. Описані перспективні для створення сучасних пробіотиків основні роди бактерій, а саме: Bacillus, Lactococcus, Escherichia та Lactobaci. Modern trends of constructing of recombinant microorganisms for their further use for creation of new effective bacteriotherapeutic preparations with the wide spectrum of biological and therapeutic properties are discussed. The characteristic of main genetically modified strains of microorganisms, which are used in the production of probiotics, is described. The main bacterial genus perspective for creation of modern probiotics, namely: Bacillus, Lactococcus, Escherichia and Lactobacillus are described.
Виховна робота наставника академічної групи
(2013) Пенчук, Юрій Миколайович
Професійно-моральна культура не з’являється сама по собі, її необхідно виховувати, впроваджувати у свідомість молоді. І в цьому процесі провідну роль відіграє наставник академічної групи — перша людина, викладач і старший товариш, з яким стикаються колишні абітурієнти, які стали студентами першого курсу. Professional moral culture does not appear by itself, it is necessary to educate, introduce into the consciousness of the youth. And in the process leading role played by academic mentor group - the first person senior teacher and friend, faced former applicants who were first-year students.
Конструювання та випробування іммобілізованого комплексного індуктору α/β-інтерферонів
(2005) Пенчук, Юрій Миколайович; Поводзинський, Вадим Миколайович; Карпов, Олександр Вікторович
Вивчалися фізичні та біологічні параметри інтерфероногенних молекулярних конструкцій, що являють собою комплекси дріжджової РНК з гідрохлоридом тилорону, ковалентно приєднані до гранулярних носіїв. Показано, що за дослідженими параметрами найбільше відповідають технологічним умовам великомасштабного виробництва інтерферону комплекси на основі Сферону 300. This paper deals with some physical and biological parameters of interferonogenic molecular construction, being yeast RNA complexes with tilorone hydrochloride; this complexes are covalently linked to carrier granules. The parameters studied show the complexes based on Spheron 300 are the most adequate for large-scale interferon production.
Нетрадиційні продуценти поверхнево-активних речовин
(2019) Пирог, Тетяна Павлівна; Мартинюк, Анна Олександрівна; Пенчук, Юрій Миколайович; Мучник, Фаїна Володимирівна
Нині поверхнево-активні речовини (ПАР) мікробного походження через ряд переваг (низька токсичність, біодеградабельність, стабільність у широкому діапазоні рН і температури) є конкурентоспроможними на ринку хімічних сполук. Такі переваги, а також унікальні біологічні властивості (антимікробна та антиадгезивна активність, здатність до руйнування біоплівок) роблять їх потенційними для використання у харчовій, фармацевтичній промисловості, сільському господарстві та медицині. Дотепер більшість продуцентів мікробних ПАР (зокрема трегалозо- і рамноліпідів) була ізольована із забруднених ксенобіотиками (здебільшого нафта чи інші вуглеводні) екосистем. Проте останніми роками істотно підвищився інтерес до нетрадиційних продуцентів біологічно активних речовин, які під час виживання в специфічних, часто наближених до екстремальних, місцях існування синтезують метаболіти з унікальними властивостями. Так, ізольовані із засолених грунтів чи морських екосистем мікроорганізми синтезують ПАР, фізикохімічні властивості яких (поверхневий і міжфазний натяг, індекс емульгування) є стабільними у широкому діапазоні концентрацій натрій хлориду (до 10—30%), температури (4—100°С) і рН (2—12). Сукупність цих властивостей дає змогу розглядати такі поверхнево-активні речовини як перспективні для біоремедації морських акваторій та засолених грунтів від ксенобіотиків. Крім здатності до емульгування та солюбілізаціїрізних вуглеводнів, поверхнево-активним речовинам, синтезованим нетрадиційними продуцентами, які виділені з незабруднених ксенобіотиками грунтів, рослин і рослинних залишків, морських екосистем, притаманна також антимікробна, антиадгезивна й антиоксидантна активність, а також здатність до руйнування біоплівок патогенних мікроорганізмів. Більшість нетрадиційних продуцентів ПАР потребують високовартісних поживних середовищ з вуглеводними джерелами вуглецю і синтезують цільовий продукт у значно нижчих концентраціях порівняно з традиційними. Тому актуальною проблемою сьогодення є розробка високоефективних технологій їх біосинтезу, одним з шляхів вирішення якої може бути використання промислових відходів як субстратів для одержання цих продуктів мікробного синтезу. Now surfactants of microbial origin through a number of advantages (low toxicity, biodegradability, stability in a wide range of pH and temperature) are competitive at the market for chemical compounds. Such advantages, as well as unique biological properties (antimicrobial and anti-adhesive activity, ability to destroy biofilms) make them potential for use in food, pharmaceutical industry, agriculture and medicine. Until recent time, most producers of microbial surfactants (in particular, trehalose- and rhamnolipids) were isolated from ecosystems contaminated with xenobiotics (mainly oil and other hydrocarbons). However, in recent years, interest in non-traditional producers of biologically active substances has significantly increased, which surviving in specific, often close to extreme, habitats, synthesize metabolites with unique properties. So, microorganisms isolated from saline soils or marine ecosystems synthesize surfactants, which physicochemical properties (surface and interfacial tension, emulsification index) are stable over a wide range of sodium chloride concentrations (up to 10— 30%), temperature (4— 100°С) and pH (2— 12). The combination of these properties allows to consider such surfactants as promising for the bioremediation of marine areas and saline soil from xenobiotics. In addition to the ability to emulsify and solubilize various hydrocarbons, surfactants, synthesized by non-traditional producers, isolated from soil not contaminated by xenobiotics, plants and plant residues, marine ecosystems, also characterized by antimicrobial, anti-adhesive and antioxidant activity, as well as the ability to destroy biofilms of pathogenic microorganisms. However, nowadays most of non-traditional producers of surfactants require expensive nutrient media with carbohydrates as carbon sources and synthesize the final product in much lower concentrations than traditional ones. Therefore, an urgent problem is the development of highly efficient technologies for their biosynthesis, one of the ways to solve which could be the use of industrial waste as substrates for the production of these microbial synthesis products.
Обладнання для вирощування рослинних клітин глибинним способом
(2012) Пенчук, Юрій Миколайович; Скроцька, Оксана Ігорівна; Коломієць, Юлія Василівна; Чернега, Ольга Василівна; Соколовський, О. С.
В роботі зроблено аналіз існуючих систем, які використовуються при культивуванні рослинних клітин для подальшого використання в технології одержання біологічно активних речовин та при великомасштабному мікрокпональному розмноження рослин. Вибрано основні базові моделі для розроблення та конструювання біореактора, який в подальшому буде використано для культивування клітин рослин.
Обладнання для вирощування рослинних клітин глибинними способом
(2012) Пенчук, Юрій Миколайович; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Мороз, Ольга Сергіївна; Соколовський, О. С.; Коломієць, Юлія Василівна
В роботі зроблено аналіз існуючих систем, які використовуються при культивуванні рослинних клітин для подальшого використання в технології одержання біологічно активних речовин та при великомасштабному мікроклональному розмноження рослин. Вибрано основні базові моделі для розроблення та конструювання біореактора, який в подальшому буде використано для культивування клітин рослин. The analysis of the existing systems, used for cultivation of vegetative cells for the further use in technology of biologically active substances obtaining and at large-scale microclonal reproduction of plants is presented. The primary base models for working out and designing the bioreactor for the future use for cultivation of vegetative cells were chosen. Constructed apparatus is equipped with a mixing device as Archimedes screw that allows to mix the culture broth gently. In addition, this type of stirrer generates a directed flow, maintaining cells in suspension. Aeration is carried out through a bubbler, which is a porous glass membrane. A diffuser for additional distribution of oxygen in to the cultural broth is located in the middle of the apparatus.
Одержання підсолоджувачів мікробним синтезом
(2019) Гайдук, Юлія Миколаївна; Пенчук, Юрій Миколайович
Вибір найбільш активного мікроорганізму, більш дешевого субстрату, забезпечення оптимальних умов культивування та інші технологічні особливості впливають на одержання підсолоджувачів. У статті проаналізовано сучасну наукову літературу останніх двох-п ’яти років щодо підвищення синтезу підсолоджувачів шляхом біотрансформації на різних субстратах з використанням бактерій і дріжджів. Біоконверсія за допомогою мікроорганізмів вважається альтернативою великомасштабному комерційному хімічному процесу. Забезпечення технологічних параметрів, зокрема температури як під час накопичення біомаси, так і під час виробничого біосинтезу, швидкості обертів мішалки, створення аеробних або анаеробних умов, знаходження найбільш активно штаму-продуцента дає змогу збільшити концентрації підсолоджувачів. Здійснено огляд досліджень зарубіжних вчених, які передбачать реалізацію біотехнологічного одержання підсолоджувачів. Проаналізовано особливості високопродуктивного одержання цукрозамінників — ксилітолу, сорбі- толу, еритритолу, манітолу та D-тагатози. Одержання підсолоджувачів здійснюється з використанням різних мікроорганізмів: Y. lipolytica, G. thailandicus, C. tropicalis, L. plantarum, L. brevis тощо. На сьогодні вчені зосередженні на знаходженні найбільш дешевого субстрату для культивування продуцентів. Для одержання еритритолу найбільш економічно доцільний виявився субстрат гліцерину, для манітолу — сахаризований артишок, D-тагатози — лактоза. Актуальним залишається знаходження субстратів для ксилітолу та сорбітолу, оскільки ці підсолоджувачі одержують на більш дорожчому субстраті — глюкозі, фруктозі. Наведено основні технологічні параметри, які впливають на високопродуктивне одержання підсолоджувачів. The choice of the most active microorganism, the choice of a cheaper substrate, the provision of optimal cultivation conditions and other technological features affect the obtaining sweeteners. The paper analyzes the modern scientific literature of the last five years concerning the increase of the synthesis of sweeteners by biotransformation, on different substrates, using bacteria and yeast. In addition, bioconversion with microorganisms is considered to be an alternative to a large- scale commercial chemical process. Providing technological parameters such as temperature, both during the accumulation of biomass and during production biosynthesis, the speed of rotation agitator, the creation of aerobic or anaerobic conditions, finding the most active strain of the producer allow to increase the concentration of sweeteners. The review of foreign scientific works, which provide the implementation of biotechnological obtaining sweeteners, has been carried out. The peculiarities of using sweeteteners — xylitol, sorbitol, erythritol, mannitol and D- tagatose were analyzed. Obtaining sweeteners is carried out using various microorganisms: Y. lipolytica, G. thailandicus, C. tropicalis, L. plantarum, L. brevis etc. Today scientists are focusing on finding the cheapest substrate for cultivating producers. To obtain erythritol, the most economically feasible was substrate — glycerin, for mannitol — artichoke tubers, for D-tagatose — lactose. Nonetheless finding substrates for xylitol and sorbitol remains relevant, as these sweeteners are received using a more expensive substrate — glucose, fructose. Therefore, the paper presents main technological parameters that influence the high-yielding obtaining sweeteners.
Оптимізація етапів синтезу нового комплексного індуктора інтерферонів І типу
(2007) Пенчук, Юрій Миколайович; Карпов, Олександр Вікторович; Верьовка, Сергій Вікторович
Встановлено оптимальні умови й відібрано найбільш дієві компоненти для створення нового індуктора інтерферонів І типу багаторазового використання на основі комплексів РНК із тилороном, іммобілізованих на нерозчинних гранулярних матрицях. Optimal conditions have been determined and the most effective components have been chosen necessary for design of a novel interferon type I inducer of multiple use based on the RNA – tilorone complex immobilized on inducible granular matrices.
Особливості продукції інтерферонів у культурі клітин з використанням комплексного індуктора
(Вісник київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 2006) Жолобак, Надія Михайлівна; Пенчук, Юрій Миколайович; Карпов, Олександр Вікторович
Вивчено вплив на біосинтез α/β-інтерферонів культурою клітин ПТП з використанням як індуктора інтерфероногенного молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон (МК), а також залежність індукційної дії МК від строку зберігання. Отримані дані за вказаними параметрами дозволяють віднести МК до перспективних індукторів, придатних до використання при промисловому отриманні препаратів природних α/β-інтерферонів. A priming influence onto α/β-interferons biosynthesis by PTC culture with the aim of a molecular complex yeast RNA – tilorone (MC) and a dependence of MC inductive effect from storage terms were studied. Obtained results led to assume the MC a perspective inducer for production of natural α/β-interferons.
Отримання біогенних наночасток срібла з використанням дріжджів та перспективи їх застосування у протимікробній терапії
(2021) Харченко, Євген Іванович; Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна; Пенчук, Юрій Миколайович
Наноматеріали використовуються в багатьох галузях промисловості. При цьому існують різні способи їх отримання – хімічні, фізичні та біологічні. Саме біологічний метод синтезу наночасток, що передбачає використання клітин рослин, бактерій, грибів та дріжджів є екологічно чистим та економічно вигідним, оскільки при даному способі синтезу відпадає необхідність у використанні токсичних та дорогих матеріалів. Вказаний метод дозволяє отримувати наночастки з різною формою та розмірами, що досягається різними умовами, такими як зміна температури, pH, часу культивування тощо. Також, на відміну від наночасток, отриманих хімічним чи фізичним методом, біогенні наночастки містять на поверхні біомолекули, що робить їх біосумісними і дозволяє використовувати у медицині та суміжних галузях. Наночастки, що синтезовані з використанням мікроорганізмів, проявляють ряд біологічних властивостей – антибактеріальну, протигрибкову, антивірусну та протиракову активність. Серед наночасток металів особливу увагу приділяють наночасткам срібла, які мають антимікробну дію щодо стійких до антибіотиків штамів бактерій, а також показали противірусну активність, зокрема при лікуванні коронавірусної інфекції. Що стосується механізму дії наночасток срібла є літературні дані, що вказують на принципово різні шляхи їх біологічної дії. Найбільш поширений механізм протибактеріальної дії – безпосередня взаємодія наночасток з пептидогліканом і порушення структури клітинної стінки, що призводить до руйнування клітини. Найбільш ймовірним механізмом противірусної дії наночастинок є блокування етапів прикріплення вірусу до чутливих клітин. У статті наведено інформацію щодо можливості використання наночасток срібла при лікуванні коронавірусної інфекції та здійснено аналіз препаратів, що містять наночастки срібла і реалізуються на території України. Показані різні варіанти синтезу наночасток срібла з використанням дріжджів роду Saccharomyces, Candida, Cryptococcus, Rhodotorula, Yarrowia. Наведено форму та розмір, а також біологічну дію даних наночасток. Наведені розрахунки, що стосуються виробництва наночасток срібла з використанням Saccharomyces cerevisiae. Описано різні механізми антимікробної дії наночасток.
Оцінка ефективності дослідної установки для одержання інтерферонів і типу
(2008) Пенчук, Юрій Миколайович; Карпов, Олександр Вікторович; Поводзинський, Вадим Миколайович; Верьовк, Сергій Вікторович; Ульберг, З. Р.
Описано експериментальну установку з програмованою дією для культивування клітин та здійснення ними індукованого біосинтезу інтерферонів (ІФН) типу І за допомогою розроблених раніше частинок іммобілізованого комплексного індуктора (ІММК) багаторазової дії. Показано її ефективність у разі культивування як моношарових, так і суспензійних клітин-продуцентів ІФН. Вивчено фізіологічні умови культивування клітин обох типів в установці. Зроблено висновок щодо доцільності використання установок такого типу для одержання біологічно активних речовин в умовах застосування даної технології The authors describe an experimental device with computer assisted action for cell cultivation and induced type I interferon (IFN) synthesis. The device is based on the use of previously elaborated particles bearing an immobilized complex inductor of repeated action. The device is shown to be effective for cultivation of both monolayer and suspended cells producing the IFN. Physiological conditions of both cell types cultivation are investigated. The authors conclude their device to be useful for obtaining of biologically active substances by this technology
Параметри культивування клітин-продуцентів для одержання інтерферонів І типу
(2011) Карпов, Олександр Вікторович; Пенчук, Юрій Миколайович; Скроцька, Оксана Ігорівна; Чернега, Ольга Василівна
Вивчаються основні технологічні параметри культивування кпітин-продуцентів інтерферону І типу (б/в-ІФН) у створеній дослідній установці з використанням як індуктора молекулярного комплексу дріжджова РНК-гідрохлорид тилорону,іммобілізованого на гранулах Сферону-300 (ІММК). Визначено оптимальні співвідношення кількості кпітин-продуцентів та частинок ІММК у середовищі культивування й оптимальні для культивування клітин швидкості перемішування культурального середовища.
Препарати фактора некрозу пухлин: характеристика, способи отримання та модифікації
(2017) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна; Пенчук, Юрій Миколайович; Боднар, Оксана Валентинівна
У статті узагальнено дані про біологічні властивості фактора некрозу пухлин (ФНП) і препаратів на його основі, які застосовують у лікарській практиці для боротьби з раковими захворюваннями. Охарактеризовано препарати для наукових досліджень на основі рекомбінантного ФНП. Наведено коротку інформацію про можливості отримання ФНП за допомогою одноклітинних про- (Escherichia coli) та еукаріот (Saccharomyces cerevisiae, Pichia pastoris). Описано індуктори синтезу ФНП (бактеріальні ліпополісаха- риди, фітогемаглютенін, антигени різних організмів), які використовують при культивуванні імунокомпетентних тваринних або людських моно- нуклеарних клітин. Визначено можливості модифікації ФНП для покращення його біологічних властивостей, підвищення активності та зменшення токсичності, створення нанокомпозитів ФНП з антибіотиками, фрагментами антитіл, наночастками металів, а також недоліки використання поліети- ленгліколю для модифікації ФНП. The paper presents data about the biological properties of the tumor necrosis factor (TNF) and drugs based on it, which are used in medical practice to combat cancer. The preparates for scientific research based on recombinant TNF have also been described. The brief information about the possibilities of obtaining TNF using unicellular pro- (Escherichia coli) and eukaryotes (Saccharomyces cerevisiae, Pichia pastoris) is given. The TNF synthesis inducers (bacterial lipopolysaccha- rides, phytohemaglutenin, antigens of various organisms) that are used in the cultivation of immunocompetent animals or human mononuclear cells are characterized. The possibilities of TNF modification to improve its biological properties, increase activity and reduce toxicity, create TNF nanocomposites with antibiotics, antibody fragments, and metal nanoparticles, disadvantages of the use of polyethylene glycol for modification of TNF have also been presented.
Підбір оптимального складу поживного середовища та умов культивування Aspergillus sp. 262 – продуцента ферментів целюлолітичного комплексу
(2013) Лапська, Ю. Ю.; Омельчук, Євген Олександрович; Пенчук, Юрій Миколайович
На основі отриманих експериментальних даних визначено джерела вуглецю, азоту і фосфору та підібрано умови культивування Aspergillus sp. 262 – продуцента целюлолітичних ферментів. Визначено, що у разі використання бурякового жому, CO(NH2)2 та Na2HPO4 • 12H2О, як компонентів поживного середовища, відбувається максимальний біосинтез комплексу целюлолітичних ферментів. Встановлено оптимальні умови культивування продуцента такі як: вплив температури, інтенсивності аерації, об’єму поживного середовища, тривалості культивування та відсоток посівного матеріалу на біосинтез целюлаз штамом Aspergillus sp. 262 для отримання максимального біосинтез комплексу ферментів.
Розмаїття мікробних вторинних метаболітів
(2018) Кондрашевська, К. Р.; Ключка, Ігор Вікторович; Пирог, Тетяна Павлівна; Пенчук, Юрій Миколайович
У статті наведено сучасні літературні дані щодо синтезу мікробних вторинних метаболітів епіфітними, вільноіснуючими (в тому числі й морськими) бактеріями (представниками родин Bacillaceae та Paenibacillaceae), актинобактеріями родини Streptomycetaceae та Micromonosporaceae, грибами родини Trichocomaceae (роди Talaromyces, Aspergillus, Penicillium). Завдяки широкому спектру біологічної активності (антибактеріальна, антифунгальна, противірусна та цитотоксична) вони можуть бути використані як альтернативні хімічним сполукам у медицині, а також у сільському господарстві для контролю чисельності фітопатогенних мікроорганізмів.The article presents modern literature data on the synthesis of microbial secondary metabolites by epiphytic, free-living (including marine) bacteria (members of the families Bacillaceae and Paenibacillaceae), actinobacteria of the family Streptomycetaceae and Micromonosporacelaeae, Grymonacomporaceaee, Hrymoniacomaceliae, Due to a wide range of biological activity (antibacterial, antifungal, antiviral and cytotoxic), they can be used as alternatives to chemical compounds in medicine, as well as in agriculture to control the number of phytopathogenic microorganisms.