Статті

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 56
  • Ескіз
    Документ
    Креативний менеджмент у взаємодії з талант менеджментом у системі конкурентоспроможності підприємства
    (2024) Драган, Олена Іванівна; Вашкулат, Олександра Максимівна
    У статті досліджуються нові напрямки у сфері менеджменту ‒ креативний менеджмент і талант менеджмент, їхня взаємодія та вплив на конкурентоспроможність підприємства. Запропоновано підхід до взаємодії талант менеджменту та креативного менеджменту підприємства з обґрунтуванням їхніх процесів. На підставі системного підходу представлена взаємодія талант менеджменту та креативного менеджменту підприємства. Талант менеджмент спрямований на вирощування або розкриття талановитого працівника з нуля (вхід). В свою чергу креативний менеджмент спрямований на об’єднання талановитих працівників у креативні команди для розвитку креативного потенціалу, реалізації цілей, отримання результатів інноваційних досліджень (вихід). Запропоновані напрямки удосконалення креативного менеджменту у взаємодії з талантом менеджментом на підприємстві, які суттєво впливатимуть на розвиток працівників, результати діяльності і створення конкурентних переваг.
  • Ескіз
    Документ
    Удосконалення піраміди корпоративної соціальної відповідальності підприємств харчової промисловості
    (2024) Драган, Олена Іванівна; Рудова, Анастасія Ярославівна
    У статті досліджені теоретико-практичні підходи щодо побудови піраміди корпоративної соціальної відповідальності у розрізі підприємств харчової промисловості. Детально прослідковано еволюцію створення та модифікації піраміди корпоративної соціальної відповідальності в наукових працях. Так, засновник піраміди КСВ Керолл А. Б. виокремлює 4 складові ‒ економічна, правова, етична та благодійна відповідальність. Модифікація піраміди КСВ Візером В. передбачає, що базуючись на економічній складовій доповнена рівнями – благодійна, правова та етична відповідальність. Піраміда КСВ Бадена Д. на вищий рівень ставить етичну відповідальність для співіснування підприємств, громадської спільноти, суспільства у конкурентному середовищі. Піраміда КСВ Масуда Н. доповнена новим терміном глокальна (об’єднання глобальна і локальна) відповідальність враховуючи міжнародний рівень економічних відносин, зростання ролі стейкхолдерів та менеджерів компаній. Піраміда КСВ Бочарової Н. та Щепиліної А. враховує 7 рівнів відповідальності (організаційно-економічна, правова, техніко-технологічна, екологічна, соціально-культурна, етична і благодійна) та поділ на зовнішню та внутрішню. Доведено, що сучасна модель піраміди КСВ має бути динамічною, гнучкою та адаптованою до змін. Сучасні підприємства харчової промисловості ‒ потужні високоавтоматизовані, механізовані виробництва, мають висококваліфікований персонал, які активно впроваджують цифрові технології у діяльність, у тому числі, і штучний інтелект. Запропоновано доповнити піраміду КСВ за рахунок нового рівня ‒ відповідальності за використання штучного інтелекту (ШІ). Зокрема, згідно цієї відповідальності підприємства харчової промисловості будуть прагнути не тільки покращити техніко-технологічний рівень виробництва, досягти високих економічних результатів, забезпечити конкурентоспроможність продукції на ринку, а й, піклуватися про персонал щодо захисту від непередбачених загроз, зловживань застосування ШІ. Обґрунтовано доповнити піраміду КСВ репутаційною відповідальністю, яка більш доцільна і одночасно об’єднує декілька напрямків ‒ етику, соціально-культурні проєкти, благодійництво, волонтерство. Запропоновано виокремити відповідальність за охорону праці та довкілля для гармонійного балансу у забезпеченні безпеки та здоров’я співробітників і збереження навколишнього середовища підприємствами харчової промисловості
  • Ескіз
    Документ
    Професійний розвиток персоналу згідно умов трансформацій у підприємництві
    (2024) Драган, Олена Іванівна; Бергер, Аліна Дмитрівна; Мізюк, Анна Олексіївна
    У статті досліджується професійний розвиток персоналу в умовах непередбачуваних змін і постійних трансформацій у системі підприємництва. Водночас трансформації в підприємництві свідчать про переформатування на нові бізнес-підходи у сфері торгівлі, надання індивідуальних послуг, виробництво продукції для воєнних цілей, ІТ тощо. Тому, провідні компанії-роботодавці усвідомлюють важливість підтримання професійного розвитку співробітників, а саме: удосконалення своїх Soft і Hard Skills, здійснення перекваліфікації згідно вимог діджиталізації бізнесу. Проаналізовано сутність категорії «професійний розвиток персоналу» згідно підходів: системний, процесний і мотиваційний. Дискусійним є авторське визначення поняття «професійний розвиток персоналу» як мотиваційної складової успішності та реалізації сучасного працівника у професійній діяльності. Обґрунтовано, що особистісний розвиток і соціальний розвиток сприяють формуванню Soft Skills працівників, а професійний розвиток ‒ Hard Skills. Опитування топ-менеджменту вітчизняних компаній стосовно визначення пріоритетних Soft Skills свідчить про вагомість стресостійкості, лідерських якостей і критичного мислення. Водночас стосовно Hard Skills на перше місце керівники ставлять: стратегічне мислення, персональну відповідальність та бізнес-аналітику (економічний результат). При обранні способу навчання топ-менеджмент надає перевагу онлайн навчанню і сертифікованим програмам фахової спрямованості з високою репутацією.
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційна безпека організації як фактор посилення бренду роботодавця
    (2023) Мазник, Ліана Валеріївна; Драган, Олена Іванівна
    В статті розглядаються питання актуальності формування та посилення бренду роботодавця в умовах посилення конкурентної боротьби за таланти та зростаючих ризиків в сфері інформаційної безпеки в умовах повномасштабної війни. Авторами визначені ключові елементи, які є основою бренду роботодавця з урахуванням вимог інформаційної безпеки. Зазначено, що головним напрямком забезпечення інформаційної безпеки є створення комплексної системи захисту інформації, що передбачає комплекс і технічних та організаційних заходів. Розглянуті питання сертифікації систем управління інформаційною безпекою як індикатора ефективності управління бізнес-процесами організації, інформаційними ризиками, стійкості та надійності розвитку компанії. Запропоновано послідовність дій для впровадження стандартів інформаційної безпеки та систему метрик оцінки ефективності впровадження стандартів інформаційної безпеки як факторів посилення бренду роботодавця. В роботі обґрунтовано, що при формуванні ціннісної пропозиції роботодавця (EVP) доцільно додавати до набору переваг дотримання стандартів інформаційної безпеки. The article examines the relevance of forming and strengthening the employer's brand in the context of increased competition for talent and growing risks in the field of information security in the context of a full-scale war. The authors identified the key elements that are the basis of the employer brand, taking into account information security requirements. It is noted that the main direction of ensuring information security is the creation of a complex system of information protection, which includes a complex of technical and organizational measures. The issues of certification of information security management systems as an indicator of the effectiveness of management of the organization's business processes, information risks, stability, and reliability of the company's development are considered. A sequence of actions for the implementation of information security standards and a system of metrics for evaluating the effectiveness of information security standards as factors for strengthening the employer's brand are proposed. The paper substantiates that when forming the employer's value proposition (EVP) it is advisable to add compliance with information security standards to the set of advantages. For the implementation of information security standards in order to strengthen the company's employer brand, an algorithm is proposed, which consists of the following stages: 1. Assessment of the company's need for information security. 2. Determination of risk zones. 3. Development of an implementation plan. 4. Organization of training. 5. Creation of a checklist for compliance with information security standards in all divisions. To evaluate the effectiveness of the implementation of information security standards, the following metrics are proposed: 1. The number of security breaches. 2. Recovery time. 3. The number of employees who have undergone appropriate training. 4. Number of viruses and malware. Demonstrating a secure work environment and ensuring that employees' personal data is protected is an important aspect of an effective EVP that meets information security requirements.
  • Ескіз
    Документ
    Комунікативний менеджмент в управлінні ризиками соціальної прозорості інформаційних систем підприємства
    (2022) Мазник, Ліана Валеріївна; Драган, Олена Іванівна; Турчина (Побережна), Марія Петрівна
    Одним із напрямків вдосконалення інструментів комунікативного менеджменту в умовах сучасних викликів є релевантне забезпечення актуальних змін у форматах організації праці. Набувають популярності дистанційна робота та змішані формати. Дистанційна робота означає використання інформаційних і комунікаційних технологій для роботи поза робочим місцем. Криза Covid-19, повномасштабна війна в Україні призвела до збільшення використання інструментів соціальних мереж на підприємствах. Напрямками їх використання є контроль, інформування, координація співпраці між працівниками. В таких умовах комунікативний менеджмент має враховувати не тільки вимоги, але й ризики соціальної прозорості. Соціальна прозорість здійснюється через соціальні мережі або корпоративне соціальне програмне забезпечення, стосується добровільного обміну особистою та контекстною інформацією, такою як інформація про їхній власний статус і статус команди, наміри, мотивацію, можливості, пріоритети, цілі, оновлення фізичної та соціальної інформації, контакти з іншими колегами. Практики соціальної прозорості можуть створити такі ризики, як перевантаження інформацією, професійне вигорання, стрес. Бракує систематичних методів комунікативного менеджменту, які б ідентифікували та оцінювали ризики соціальної прозорості. В представленому дослідженні обґрунтовується метод ідентифікації та оцінки таких ризиків на підприємствах. Розроблено відповідний алгоритм методу ідентифікаціїї та оцінки таких ризиків в організаційному контексті. One of the areas of improvement of communicative management tools in the conditions of modern challenges is the relevant provision of actual changes in the formats of work organization. Remote work and mixed formats of work are gaining popularity. Remote work means using information and communication technologies to work outside the workplace. The Covid-19 crisis and the full-scale war in Ukraine have led to an increase in the use of social media tools in enterprises. The directions of their use control, inform, and coordinate cooperation between employees. In such conditions, communicative management must consider not only the requirements but also the risks of social transparency. Social transparency is carried out through social networks or corporate social software, refers to the voluntary sharing of personal and contextual information, such as information about their own and team status, intentions, motivations, capabilities, priorities, goals, updates of physical and social information, contacts with others colleagues. Social transparency practices can create risks such as information overload, professional burnout, and stress. There is a lack of systematic communication management methods that would identify and assess the risks of social transparency. In the presented study, we substantiate the method of identification and assessment of such risks at enterprises. The most threatening risks include: high level of disclosure of personal information; distribution of personal data of employees without their consent; lack of relevant data protection in the organization; excessive dependence on information technologies; risk of breach of confidentiality; risk of financial loss. An appropriate algorithm for the method of identification and assessment of such risks in the organizational context has been developed. The use of such tools in the practical activities of enterprises will improve the validity of management decisions in the context of the transparency of corporate information systems based on the identification of relevant risks and their prioritization.
  • Ескіз
    Документ
    Удосконалення системи стрес менеджменту підприємства в умовах невизначеності
    (2023) Драган, Олена Іванівна; Рудова, Анастасія Ярославівна
    У статті обґрунтовується актуальність удосконалення системи стрес менеджменту підприємства у невизначених умовах, які сприяють збільшенню кількості стресорів та підвищенню рівня стресу. Незважаючи на значні наукові дослідження в цій сфері, питання удосконалення стрес менеджменту залишається недостатньо методично обґрунтованим. Найбільший вклад у розвиток стресостійкості повинен вкладати роботодавець, розвиваючи систему стрес-менеджменту на підприємстві, оскільки робота для більшості респондентів стає основним стрес-фактором. Сучасні системи стрес-менеджменту на підприємстві повинні передбачати профілактику стресорів та розробляти заходи, які мінімізують їхні негативні наслідки для працівників. Запропоновано методичний підхід, який передбачає ранжування чинників покращення системи стрес менеджменту на підприємстві з апробацією на автотранспортному підприємстві. Actuality of stress management improvement of the enterprises in uncertain terms that assist the increase of the amount of stressors and increase the level of professional stress is described in the article. Without regard to considerable scientific researches in this sphere, questions of stress management improvement remains methodically not enough reasonable. The greatest contribution on the development of stress resistance must inlay the employer, developing the stress management system on the enterprise, as work for most respondents is becoming the basic stress factor. The modern system of stress management on the enterprise must envisage the prophylaxis of stressors and develop events that minimize their negative consequences for workers. Methodical approach that envisages ranging of improving factors of management stress system on the enterprise with approbation on motor transport enterprise is offered. The survey where were determined and ranked the stressors from the most to the least for truck drivers was conducted. The survey showed that the main stressors in their professional activities include a long stay in a sitting position – 71,4%, a long wait for loading / unloading – 57,1% and a breakdown on the road – 57,1%. By means of certain stressors, guidance of motor transport enterprise to distinguish next criteria that can be used for the improvement of stress management system: improvement of workplace ergonomics (driver’s seat); the use of the systems of GPS-tracking in order to carry out monitoring of drivers in real-time; sport competitions into a collective, so with companies with what they cooperate; sessions with a specialist, psychotherapy and training; fight against the professional chronic workers’ diseases; stay with home animal in voyage; material reward for the display of physical activity; conduct of video-diary; development of workers with providing different training; increase of the level of automation processes of loading and unloading of cargo is offered. The results of survey testify that the best event for the improvement of stress management system of motor transport enterprise is establishment of the modern system GPS-tracking.
  • Ескіз
    Документ
    Роль комунікативного менеджменту у системі менеджменту персоналу підприємства харчової промисловості
    (2022) Мазник, Ліана Валеріївна; Драган, Олена Іванівна; Турчина (Побережна), Марія Петрівна
    В статті запропоновано авторське бачення взаємозв’язку комунікативного менеджменту та системи менеджменту персоналу організації на підставі розвитку комунікаційної компетентності. Дослідження свідчить, що комунікативний менеджмент впливає на усі підсистеми системи менеджменту персоналу організації. Завдяки комунікативному менеджменту менеджери з персоналу набувають комунікативну компетентність, яка є складовою всіх HR-процесів організації. Для оцінки найважливіших чинників впливу на розвиток комунікативної компетентності менеджерів з персоналу на прикладі підприємства харчового спрямування, проведено їхнє ранжування. Проведене ранжування свідчить, що найбільше впливають на розвиток комунікативної компетентності фактори, які пов’язані з психологією працівника і ситуаційним мисленням щодо прийняття управлінського рішення менеджером з персоналу. Authorial vision of the role and place of communicative management in the system of personnel management of organization on the basis of the development of communication competence is offered in the article. Research testifies that communicative management influences on all subsystems of the system of personnel management of organization. Due to communicative management, personnel managers acquire communicative competence that is constituent in all HR-processes of organization. To find common language, speak with everybody (leaders, workers, applicants) during the realization of HR-processes (skilled administration, recruiting, onboarding, stimulation, development) is the functional duty of every personnel manager. The important factors of communicative competence for personnel manager are: oriented in the various communicative situations, based on knowledge and vital experience of individual; possibility effectively co-operate with surroundings due to understanding him/herself at permanent modification of mental conditions, interpersonal relations, terms of social environment; adequate person’s orientation - own psychological potential, potential of partner, situation; readiness and ability to build contacts with people, knowledge, ability and skills of structural communication; internal facilities of adjusting communicative actions; internal resources necessary for the construction of effective communicative action in the certain circle of situations of interpersonal cooperation. For evaluation of major factors of influence on the development of communicative competence of personnel managers on the example of food industry enterprise, their ranking was conducted. Expert questioning ‒ for ranging of influence factors on the development of communicative competence of personnel managers; statistical indexes of variation and grade correlation for the estimation of homogeneity degree of the expert’s survey results the following methods were used in the research. The results of ranking testify that most influence is carried out on the development of communicative competence by factors that is related to worker’s psychology and situational thinking in relation to the acceptance of administrative decision of personnel manager.
  • Ескіз
    Документ
    Бренд роботодавця підприємств харчової промисловості
    (2022) Драган, Олена Іванівна; Соломка, Ольга Миколаївна; Мазник, Ліана Валеріївна
    У статті досліджуються питання, пов’язані з формуванням бренду роботодавця підприємств харчової промисловості для підтримання ділової репутації та подальшого залучення і розвитку співробітників. Встановлено, що побудова міцного бренду роботодавця є актуальним завданням будь-якого підприємства в умовах посилення конкурентної боротьби за висококваліфікований персонал. Окреслено конкурентні переваги, практики формування і просування бренду роботодавця підприємств харчової промисловості на прикладі компаній Nestle, Roshen, PepsiCo Україна, які вкладають серйозні ресурси у розвиток та підтримку власних HR-брендів.. Виокремлено складові успішного бренду (іміджу) роботодавця для трьох категорій персоналу (студенти та випускники, висококваліфіковані професіонали, інші категорії персоналу). За результатами дослідження визначено, що бренд роботодавця є довгостроковим ресурсом для підприємств харчової промисловості і складним завданням для HR-менеджерів компаній. The questions related to the forming of employer brand of enterprises of food industry for maintenance of business reputation and further engage and development of employees are investigated in the article. Today  it is not enough material motivation for workers, additionally pulled out requirement to the  development, management, certification, prosperity on international standards, participating in projects, and ratings. The construction of strong employer brand is the actual task of any enterprise in the conditions of competitive activity strengthening for highly skilled personnel is set. Key companies that work in the field of employer brand research are distinguished. The modern international and Ukrainian rating of the best employers that measure the companies’ attractiveness from the point of view of employment is analyzed. The major factors of choice by the search of company-employer, in particular stability of company at the market, financial possibility of company, its social responsible position, corporate culture and others are distinguished. Comparison of criteria of choosing employer for youth and for experience specialists is conducted. Competitive edges, practices of forming and advancements of employer brand of enterprises of food industry, are outlined on the example of companies such as Nestle, Roshen, PepsiCo Ukraine, that engage serious resources in development and support of their own HR-brands. At image forming, it is necessary to consider its constituents, as moral values, advertisement sphere, packing material, location and situation in office, personnel dress code, firm’s name, forms of firm, business cards, packages and other is offered in the article. The constituents of successful brand (image) of employer for three categories of personnel (students and graduating students, highly skilled professionals, other categories of personnel) are distinguished. On the results of the research, it is considered that employer brand is a long-term, strategic resource for the enterprises of food industry, and the search of highly skilled specialists is permanent continuous and difficult task for HR-managers of companies.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості мотиваційного менеджменту на підприємствах харчової промисловості
    (2022) Драган, Олена Іванівна; Болотіна, Ірина Миколаївна
    В статті розглянуто аспекти мотиваційного менеджменту на підприємствах харчової промисловості. Визначено актуальність мотивації персоналу в сучасних умовах функціонування промислових підприємств на рівні промисловості. Проаналізовано особливості мотиваційного менеджменту на підприємствах харчової промисловості. Обумовлено, що використання широкого спектру методів мотивації суттєво покращує мотиваційний потенціал персоналу. Зокрема, в компанії «Кока Кола Беверіджиз Україна Лімітед», крім традиційних методів матеріального та нематеріального мотивування, співробітники можуть скористатися підтримкою під час переїзду, безоплатним розвезенням до території заводу та безкоштовно харчуватися в їдальні. Саме такі заходи суттєво заохочують до плідної праці та підвищують лояльність персоналу до компанії. Дослідження свідчить, що підприємства харчової промисловості активно використовують основні елементи мотиваційного менеджменту, і, це сприяє більш ефективній, продуктивній роботі працівників. The aspects of motivational management at food industry enterprises are discussed in the article. The relevance of personnel motivation in modern conditions of the functioning of industrial enterprises at the industrial level is determined. Nowadays there is a lack of scientific publications that would analyze motivational management specifically at food industry enterprises is investigated. The peculiarities of motivational management at food industry enterprises are analyzed. In particular, JSC “Obolon”, “Coca Cola Beverages Ukraine Limited” and JSC “Kyiv Confectionary Factory “Roshen” use a whole range of material and non-material methods of stimulation for effective motivational management. As a rule, motivation is based on two components – material (70%) and non-material (30%). Material motivation consists of three components: a system of basic salaries + bonus system + system of compensation payments. The remuneration of top managers depends on the competencies, the area of responsibility and the results of work within the limits of specific powers. The use of wide range of motivational methods significantly improves the motivational potential of personnel. For example, in Coca-Cola Beverages Ukraine Limited company, in addition to traditional methods of material and non-material motivation, employees can take advantage of support during relocation, free transportation to the factory premises, and free meals in the canteen. Such measures significantly encourage production work and increase staff loyalty to the company. Also, it is interesting to know the experience of JSC “Kyiv Roshen Confectionary Factory” in the application of workers’ punishments who committed violations of labour discipline, internal labour regulations and labour protection rules. They are either not charged a bonus, or it is reduced by a certain percentage, regardless of whether or not the employee is brought to disciplinary action, in certain amounts. Thus, the main elements of motivational management are actively used at food industry enterprises, which contributes to more efficient and productive work, the development of motivational potential and staff loyalty.
  • Ескіз
    Документ
    Визначення стресових чинників у роботі працівників за допомогою нормування праці
    (2022) Драган, Олена Іванівна; Рудова, Анастасія Ярославівна; Бергер, Аліна Дмитрівна
    У статті досліджуються питання, пов’язані з попередженням посилення стресових чинників на робочому місці за допомогою нормування праці. Згідно опитувань компанії «Deloitte» понад 70% працівників перебувають у постійному стресі та найбільш стресовими виробничими чинниками для них є обсяг робіт (перенавантаження) та невизначеність із пандемією Covid-19 ‒ реорганізація виробництва, перехід до віддаленої роботи або зміни умов роботи. Фотографія робочого часу як метод нормування праці дозволяє відстежити виконання виробничої операції і встановити чинники, що впливають на працівника, зміну його поведінки та трудової дисципліни. Хронометраж як метод нормування праці дозволяє продіагностувати рівень працездатності працівника, його емоційне ставлення до різних типів завдань, відстежити піки перенавантаження та втоми. Запропоновані заходи щодо розвитку системи стрес-менеджменту та впровадження wellbeing-програм на підприємствах. The questions related to warning of stress factors’ strengthening in the workplace by means of rationing of labor s are investigated in the article. Realization of the sociological questioning by the Ukrainian platform of Gradus Research and Advisory Board, set that over 70% polled are in permanent stress. The ponderable factor of stress are professional difficulties in the workplace. It is considered to distribute professional stress on six categories by factors: personal, physical, social, description tasks, structural, role-play. In accordance with the questioning of “Deloitte” company the most stressful factors for respondents are the amount of work (overload, overstrain) and vagueness with the pandemic of Covid-19 ‒ production reorganization, passing to remote work or change of work terms. The least stress for the workers of the enterprise is the relationship with colleagues, organization management, using of out-of-date technique and technologies of decision making indicators. The research of different generations’ answers (Y, Z) in relation to mental health in working environment in the edge of the whole world and Ukraine is analyzed. By means of application of the methods of rationing of labor of business hours’ photo and time-study it is possible to discover or warn the stress factors’ strengthening in workers at the workplace. The photo of business hours allows watching the implementation of productive operation and setting the factors that influence on the worker, worsening of his behavior and labour discipline, his emotional attitude of different types of production tasks, to watch lances of overload and tiredness during the working day. The factors of direct and indirect influence on forming and use of stress management systems was offered by M.F. Honchar are analyzed. It is considered that the stress management system of the enterprise needed to be equated to management of pessimistic variant that will take into account possible problems and threats, and how to follow them for the removal of unfavorable consequences. Events in relation to the development of stress management system and introduction of wellbeing- programs in activity of the enterprise are offered.