Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Індукція інтерферонів I типу в умовах in vitro за допомогою іммобілізованого комплексного інтерфероногену(2003) Карпов, Олександр Вікторович; Верьовк, Сергій Вікторович; Манджос, О. П.; Пенчук, Юрій Миколайович; Поводзинський, Вадим Миколайович; Жолобак, Надія Михайлівна; Співак, Микола Якович; Кисельова, О. К.У лабораторних експериментах ми показали Інтерфероногенну активність молекулярної конструкції, що складається з одноланцюгової РНК дріжджів, ковалентно зв'язаної з нерозчинним носієм Тилорон. Отримані результати підтверджують припущення щодо механізму індукції інтерферонів І типу в тому числі, на першому її етапі, контакт дволанцюгового рібополінукліотіду з клітинною мембраною без проникнення в клітину. Ці конструкції можуть бути використані для великомасштабної продукції інтерферону. In vitro experiments, we have shown the interferonogenic activity of molecular constructions consisting of single-stranded yeast RNA covalently bound to an insoluble carrier and tilbrone. The results obtained confirm the presumption concerning the induction mechanism of interferons of type I including, at its first stage, the contact a double-stranded ribopolynucleotide with a cell membrane without penetration into the cell. These constructions seem to be promising for the large-scale interferon production.Документ Інтерфероногенні властивості комплексів дріжджова РНК – тилорон(1996) Карпов, Олександр Вікторович; Жолобак, Надія МихайлівнаВ дослідах in vivo та in vitro показана інтерфероногенна активність молекулярних комплексів дріжджова РНК – тилорон. На рівні експериментальних доз комплекси виявилися нетоксичними. Зроблено припущення, що у основі виявленого індукторного ефекту комплексів лежить утворення значних двоспіральних ділянок РНК, стабілізованих молекулами тилорону, інтеркальованими між парами основ. The interferonogenic activity of yeast RNA – tilorone molecular complexes was shown in vivo and in vitro studies. At experimental doses ranges the complexes were not toxic. It was proposed that in a base of the revealing inducer effect of the complexes, the formation lies of long double-helical sites of RNA that are stabilized by tilorone molecules intercalated between base pairs.Документ Вивчення зв’язку структура-активність в ряду лігандів інтерфероніндукуючих молекулярних комплексів з одноланцюговою РНК(2001) Карпов, Олександр Вікторович; Жолобак, Надія Михайлівна; Манджос, О. П.; Пенчук, Юрій Миколайович; Співак, Микола ЯковичЗ метою встановлення структурних закономірностей утворення інтерфероніндукуючих молекулярних комплексів одноланцюгова РНК-ліганд вивчали гіпохромний ефект, що спостерігається в УФ-спектрах при комплексоутворенні РНК з рядом лігандів. На основі аналізу отриманих даних величин гіпохромізму зроблено висновок, що головним чинником, який забезпечує відповідний тип комплексоутворення, є здатність ліганду до інтеркаляції. Іншими чинниками можуть виступати розподіл зарядів, а також наявність бічних угрупувань, приєднаних до гетероциклічного ядра лігандів. Вважається, що знайдені закономірності дають можливість проводити цілеспрямоване конструювання низки молекулярних комплексів з інтерфероногенними властивостями. To understand structural backgrounds of interferon inducing single-stranded RNA – ligand complex formation, we studied hypochromic effect observed in the UV-spectra in the process of complex formation of several RNA-ligand complex formation. Taking into consideration hypochromism values obtained, the main factor assuring an adequate type of complex formation is ligand’s intercalating ability. Other possible factors are charge distribution as well as the presence of side groups bound to heterocyclic ligand nuclei. This data are thought to permit the directed construction of a molecular complex series with the interferonogeneic properties.Документ Інтерфероногенна дія іммобілізованих рибополінуклеотидів in vitro(2003) Жолобак, Надія Михайлівна; Манджос, О. П.; Верьовк, Сергій Вікторович; Поводзинський, Вадим Миколайович; Карпов, Олександр ВікторовичУ дослідах in vitro вивчали здатність молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон гідрохлорид, ковалентно зв’язаного із гранулами сферону, індукувати біосинтез інтерферонів І типу (α- і β-інтерферони) в культурі периферичних мононуклеарних клітин крові людини. Встановлено, що такий іммобілізований комплекс має виражену інтерфероногенну активність. Одержані дані розглядаються як доказ реалізації механізму індукції інтерферону, початковим етапом якого є контакт індуктора із клітинною поверхнею без його проникнення всередину клітини. In vitro experiments the authors have studied a property of yeast RNA – tilorone hydrochloride complex covalently linked to spheron to induce the synthesis of interferon type I (α- and β-interferons) in the culture of peripheral mononuclear human cells. Such a complex is shown to possess a marked interferonogenic activity. The data obtained appear to be a proof of the interferon induction to be realized by a mechanism needing at the first stage the contact between the inducer and the cell surface without its penetration into the cell.Документ Продукція інтерферону І та ІІ типу під впливом молекулярного комплексу дріжджова РНК-тилорон при експериментальній герпетичній інфекції(2011) Скроцька, Оксана Ігорівна; Жолобак, Надія Михайлівна; Співак, Микола Якович; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Карпов, Олександр ВікторовичАвтор виявив здатність молекулярного комплексу ДНК дріжджів РНК-тилорону (МС) впливати на характеристики цитокінового статусу заражених вірусом простого герпесу тварин типу 1 (ВПГ-1). Використання МК призвело до підвищення рівня інтерферонів різних типів (ІФН): сироватковий ІФН був досягнутий 3200 одиниць активності / мл, спонтанний ІФН - 320 одиниць активності / мл, -ІФН - 640 одиниць активності / мл, -ІFN - 640 та 320 одиниць активності / мл у крові та спленоцитах відповідно. The author has detected the molecular complex yeast RNA-tilorone (MC) ability to influence on the characteristics of cytokine status of infected by herpes simplex virus type 1 (HSV-1) animals. The MC use led to the increase of levels of different types of interferons’ (IFNs): serum IFN having been reached 3200 activity units/ml, spontaneous IFN – 320 activity units /ml, -ІFN – 640 activity units /ml, -ІFN – 640 and 320 activity units /ml in blood and splenocytes, respectively.