Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив попередньої ферментативної обробки насіння на склад пресової гарбузової олії(2018) Носенко, Тамара Тихонівна; Вовк, Ганна Олександрівна; Королюк, Тамара Андріївна; Голубець, Ольга В.Метою роботи було дослідження впливу попередньої обробки насіння ферментними препаратами із протеазною та целюлазною активністю на показники складу гарбузової олії. Попередню обробку гарбузового насіння ферментними препаратами проводили протягом 2 год за температури 48-54 °С при співвідношенні протеазної та целюлазної активності як 7:3. Жирнокислотний склад олій досліджували за допомогою газово-рідинної хроматографії. Визначення ізомерного складу токоферолів здійснювали методом високо ефективної рідинної хроматографії з використанням колонки з оберненою фазою. Склад стеролової фракції визначали після тонкошарового розділення неомилюваної фракції ліпідів газовохроматографічним методом із полум’яно-іонізаційним детектором. Одержані результати свідчать про відсутність достовірних відмінностей складу жирних кислот та груп фітостеролів між контрольним зразком олії та олією, одержаною із насіння після його обробки гідролітичними ферментами. В олії, одержаній із насіння після ферментативної обробки, масова частка токоферолів була на 68 % вищою, ніж у контролі. Найбільш суттєва різниця спостерігалась за вмістом δ-токоферолу, його вміст у олії після ферментативної обробки був у кілька разів вищим порівняно із контрольним зразком олії. Масова частка α-токоферолу в експериментальному зразку олії була близькою до оптимальної концентрації для антиоксидантної активності даного гомологу. Масова концентрація сквалену була приблизно на 10 % нижчою в олії, вилученій із насіння, обробленого гідролітичними ферментами. Таким чином, попередня обробка гарбузового насіння ферментативними препаратами із протеазною та целюлазною активністю не впливає на жирнокислотний та стероловий склад пресової гарбузової олії. Одночасно в олії після ферментативної обробки суттєво зріс вміст токоферолів, що позитивно впливає на антиоксидантні властивості олії, підвищуючи її стійкість до окиснення, що може подовжити термін придатності олії до споживання. The aim of this work was to investigate the effect of pre-treatment of seeds with enzymatic preparations with protease and cellulase activity on the parameters of pumpkin oil composition. Pre-treatment of pumpkin seeds with enzyme preparations was carried out for 2 h at a temperature of 48-54 ° C with a ratio of protease and cellulase activity as 7: 3. Fatty acid composition of the oils was investigated using gas-liquid chromatography. Determination of the isomeric composition of tocopherols was carried out by high-performance liquid chromatography using a reverse phase column. The composition of the sterol fraction was determined after thin-layer separation of the non-saponificated lipids fraction by gas chromatography with a flame-ionization detector. The obtained results indicate that there are no reliable differences in the composition of fatty acids and phytosterols between the control oil and oil obtained from the seeds after treatment with hydrolytic enzymes. In the oil obtained from the seeds after enzymatic treatment, the total content of tocopherols was 68% higher than that of the control. The most significant difference was observed in the content of δ-tocopherol, its content in the oil after enzymatic treatment was several times higher compared to the control oil sample. The mass fraction of α-tocopherol in the oil sample after enzymatic treatment was close to the optimal concentration for the antioxidant activity of this homologue. The mass concentration of squalene was about 10% lower in oil extracted from seeds treated with hydrolytic enzymes. Thus the pretreatment of pumpkin seeds with enzymatic preparations with protease and cellulase activity does not affect the fatty acid and sterol composition of pressed pumpkin oil. Simultaneously, in the oil after enzymatic treatment, the content of tocopherols increased significantly, which positively affects the antioxidant properties of the oil, increasing its oxidation stability, which can extend the shelf life of the oil.Документ Використання газорідинної хроматографії для ідентифікації і виявлення фальсифікацї олії волоського горіха(2017) Королюк, Тамара Андріївна; Носенко, Тамара Тихонівна; Усатюк, Світлана Іванівна; Костінова, Тетяна АндріївнаСтаття присвячена проблемі виявлення фальсифікації цінної і дорогої олії волоських горіхів соняшниковою олією. Запропонований метод виявлення фальсифікації базується на аналізі вмісту жирних кислот. Методом капі- лярної газоворідинної хроматографії проаналізовано жирно-кислотний склад семи зразків горіхової олії, одержаної з різних партій горіхів, а також суміші горіхової і соняшникової олії. Розраховано довірчі інтервали середніх значень вмісту жирних кислот за значенням коефіцієнта ймовірності 0,95. Встанов- лено, що фальсифікацію горіхової олії можна виявити за вмістом α-лі- ноленової кислоти, який у соняшникової олії коливається в межах 0…0,02%, у горіховій — 11,5…15,9%. Запропоновано використовувати контрольні карти, на яких графічно представлено ідентифікаційні зони для вмісту кислот у даних рослинних оліях. Визначено межу мінімального вмісту α-ліноленової кислоти в горіховій олії, яка становить 11,0%. Кількість α-ліноленової кислоти, нижча за це значення, свідчить про наявність соняшникової олії у суміші олій. The article is devoted to the detection of adulteration of valuable and expensive walnut oil with sunflower oil. The proposed method for adulteration detecting is based on the analysis of fatty acids composition of the oil. The fatty acid compositions of seven walnut oil samples, obtained from different batches of nuts, and mixture of walnut and sunflower oil were analyzed by capillary gas-liquid chromatography. Confidence intervals of mean values of fatty acids content were calculated with 0.95 validity. It was shown that walnut oil adulteration can be detected using α-linolenic acid content, which is in the range of 0...0.02% and 11.5...15.9% for sunflower oil and walnut oil respectively. It was proposed to use the control card on which the graphical representations of identification zone of fatty acids content in these vegetable oils are shown. The minimal level of 11.0% was determined for α-linolenic acid content in walnut oil. The content of α-linolenic acid below this level indicates the presence of sunflower oil in the oil mixture.