Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості комплексоутворення та аналітичні характеристики ациклічних поліетерів(2024) Кроніковський, Олег Ігоревич; Михалюк, Андрій Петрович; Кроніковська, Олена Петрівна; Стаднічук, Наталія ОлександрівнаThe complex formation of neutral ligands such as polyethylene glycol (PEG) with metal cations can be represented as follows. The flexible molecule of polyethylene glycol sequentially fills the solvation sphere of the cation, like the behavior observed in crown ethers. Evidently, the polymer chain itself becomes multiply charged in the process, as in the limiting case, every 6-8 oxygen atoms bind one cation. This leads to certain conformational changes in the chain. For example, in the case of polyethylene glycol binding salts, a decrease in intrinsic viscosity and an increase in polymer chain rigidity are observed, indicating an expansion of the ligand macromolecule coil during complex formation due to electrostatic repulsion between the metal cations. As the charge accumulates, the polymer molecule unfolds, attempting to adopt an extended chain conformation with crown-like complexes arranged along it. The electrostatic repulsion forces are partially offset by the screening effect of counterions, but at low salt concentrations, the anionic screening effect is insufficient to reduce the electrostatic potential that arises from cation binding, and the cations cannot be placed closely together on the chain. The stoichiometry of metal salt complexes with polypodands is quite varied. For instance, the composition of PEG complexes with HgCl2 corresponds to a molar ratio of 1:1 (salt: monomer unit). The number of monomer units per binding site for salts such as Na+, K+, Rb+, Cs+ in methanol are 16.8, 12.3, 13.2, and 14.5, respectively, and increase with decreasing salt concentration. The binding constant of the salt significantly depends on the molar mass of PEG. Generally, the binding constant initially increases and then remains practically unchanged when the polymer's molar mass reaches around 1000-2000Документ Актуальність визначення акриламіду в харчових продуктах та питній воді(2024) Стаднічук, Наталія Олександрівна; Левицька, Ніна Петрівна; Деміч, Анна Анатоліївна; Кроніковський, Олег ІгоревичThe development of new research methods enables the monitoring of substances impact on the overall burden on the human body. The issue of acrylamide exposure is linked to regulatory requirements for its presence in water and food products. Modern instrumentation allows for the control of acrylamide content in food products and drinking water through various analytical methods, notably high-performance liquid chromatography (HPLC). The monitoring of acrylamide levels in food products is conducted based on the European Commission Regulation (EU) 2017/2158 of 20 November 2017, which establishes mitigation measures and benchmark levels to reduce the presence of acrylamide in food products. The European Food Safety Authority (EFSA) in 2015 issued an opinion emphasizing the need to control acrylamide levels in food products. Given that acrylamide is present in many food products consumed daily, this concern affects all consumers. Requirements for acrylamide content in drinking water are regulated considering its use in the synthesis of polyacrylamide, which is employed as a flocculant. These requirements were put forward both in the Council Directive 98/83/EC of 3 November 1998 on the quality of water intended for human consumption, and in the Directive (EU) 2020/2184 of the European Parliament and of the Council of 16 December 2020 on the quality of water intended for human consumption. An analysis of conducted studies regarding the acrylamide content in drinking water and food products has shown that the issue of its negative impact exists and requires monitoringДокумент Екстракційно-аналітичні характеристики комплексів карбоксил атів металів з краун-етерами(2021) Кроніковський, Олег Ігоревич; Cокол, Єва Володимирівна; Кроніковська, Олена Петрівна; Стаднічук, Наталія ОлександрівнаКомплексні сполуки металів з краун-етерами в воді чи органічних розчинниках, взятих окремо, мало використовуються в аналітичній практиці. Найбільш перспективним є використання краун-етерів в якості екстрагентів для вибіркового вилучення металів з водної фази в органічну з метою їх розділення. Дані екстракційні системи можуть бути перспективними для екстракційного вилучення та розділення ряду елементів. Можливість розробки таких методик може бути передбачена, якщо відомі кількісні характеристики стійкості цих сполук – константи стійкості, а в екстракційних системах – константи екстракції. Маючи значення цих величин, можна розрахувати повноту зв’язування визначуваного йона в комплексну сполуку за даних умов, підібрати оптимальні концентрації реагентів, визначити селективність комплексоутворення. Показана та обгрунтована можливість селективного вилучення певних катіонів металів в виді різнолігандних комплексів з поліетерами і відповідними протийонами з водної фази в органічну. Проаналізовано фактори, що впливають на селективність екстракції, та зроблено висновки про доцільність використання тих чи інших реагентів і розчинників для розробки методик екстракційного розділення та вилучення металів в виді комплексів з краун-етерами. В роботі розглянуто кореляційні залежності між екстракційними властивостями даних систем та рядом параметрів, що впливають на процес екстракції.Документ Характеристика полімерних матеріалів, що використовуються при виробництві бутильованої питної води(2023) Стаднічук, Наталія Олександрівна; Костюченко, Тетяна Петрівна; Кроніковський, Олег ІгоревичВикористання полімерних матеріалів у господарсько-питному водопостачанні є однією з гігієнічних проблем через можливий несприятливий вплив на якість води, що контактує з ними, за рахунок виділення вихідних мономерів, різних добавок і продуктів деструкції цих матеріалів. Пакувальні полімерні матеріали для виробництва бутильованої води повинні забезпечувати адекватний захист та мінімізувати зараження, запобігати пошкодженням та мати відповідне чинному законодавству маркування. Пакувальні матеріали, повинні бути не токсичними і не загрожувати безпеці та придатності питної води за певних умов зберігання та використання. Тара, що багаторазово використовується, повинна бути відповідно довговічною, легко піддаватися очищенню і дезінфекції. Останнім часом саме бутильована питна вода набула широкого розповсюдження як в промислово розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються. Споживачі купують упаковану питну воду з таких причин, як зручність використання, смак. Важливими міркуваннями є також безпека та потенційна користь для здоров'я. Тому особливе значення на сьогодні має контроль безпеки матеріалів, що використовуються для виробництва бутильованої (фасованої) упакованої питної води. Бутильовану воду виробляють у різних ємностях – від пляшок на одну порцію до великих пляшок, що вміщують до 80 літрів. Призначену для споживання воду упаковують у різноманітні полімерні ємності (каністри, бутелі, пляшки), але самою найпоширенішою упаковкою серед них є пластикові пляшки та бутелі виготовлені з поліетилентерефталату та полікарбонату. Доцільність та безпека їх використання й розглядається в даній роботі.Документ Комплексоутворення та екстракція тризарядних катіонів металів в присутності краун-етерів і трихлорацетатної кислоти(2021) Кроніковський, Олег Ігоревич; Терещук, Діана Олександрівна; Кроніковська, Олена Петрівна; Стаднічук, Наталія ОлександрівнаНеобхідно відзначити, що для тризарядних йонів металів неможливо побудувати такі ряди вибірковості, які відомі для екстракційних систем краун-етер – катіон лужного або лужно-земельного металу. В випадку лантаноїдів ряд вибірковості залежить не лише від будови краун-етера, а й від природи розчинника та протийона. Так найкраща екстракція хлороформом пікратів рідкісноземельних елементів спостерігалась для Pr і Nd для 15-краун-5, 18-краун-6 і дибензо-18-краун-6, в той же час як у хлористому метилені спостерігалась висока екстракція пікрату Sm для бензо-краун-етерів і La – для дициклогексил-18-краун-6. При екстракції нітратів РЗЕ бензеном в присутності 18-краун-6 і дициклогексил-18-краун-6 залежність коефіцієнтів розподілу відповідних комплексів від атомного номера РЗ-йонів має два максимуми – для Ce – Nd і для Gd – Dy, а при вилученні трихлорацетатів лантаноїдів 1,2-дихлоретаном спостерігається монотонне зниження коефіцієнтів розподілу зі збільшенням атомного номера. Нами отримані дані про склад та константи екстракції трихлорацетатів тризарядних катіонів металів (Бісмуту, Лантану, Церію, Празеодиму і Неодиму) в присутності ряду краун-етерів. В якості розчинника був вибраний хлороформ, для якого отримані значення констант екстракції для значної кількості трихлорацетатних комплексів. Методом зміщення рівноваги нами визначено склад екстрагованих комплексів; розраховані концентраційні та термодинамічні константи екстракції комплексів РЗЕ і Бісмуту з краун-етерами та трихлорацетат-йоном. В роботі розглянуто кореляційні залежності між екстракційними властивостями даних систем та рядом параметрів, що впливають на процес екстракції.Документ Наноматеріали: перспективи використання та ризики для біосфери(2020) Фоменко, Веніамін Васильович; Кроніковський, Олег ІгоревичЗ моменту одержання та ідентифікації нового типу речовин і матеріалів, які були названі нанооб ’єктами, почалися лавиноподібні дослідження як властивостей означених матеріалів, так і способів їх синтезу та використання. Весь цей комплекс дій призвів до появи нових, унікальних за якістю та чутливістю пристроїв і систем, зокрема високочутливих датчиків різних типів, як-от хімічних, біологічних, оптичних тощо. Ці пристрої та системи, на думку багатьох дослідників, можуть сприяти покращенню якості життя людини завдяки безперервному високочутливому аналізу її внутрішнього середовища та швидкої профілактики проблем, що виникають зі здоров’ям. Однак згодом з’явилися дані про можливі небезпечні та непередбачувані наслідки неконтрольованого використання нанооб’єктів через надзвичайну хімічну та біологічну активність наноматеріалів. Це може призводити до руйнування та деформації структур. Зокрема, наноекологічні загрози можуть виникнути на клітинному рівні, при виході з ладу багатьох ферментних систем організму. Також існують технологічні і навіть соціальні загрози, пов’язані зі створенням супермініатюрних постійно діючих систем спостереження за діями людини, що небезпечно з точки зору дотримання прав людини. У зв’язку з цим виникає необхідність узгодити науково-технічну доцільність вивчення наноматеріалів і створення законів, які б поставили під суспільний контроль небезпеку цих досліджень. Оскільки дослідження проводяться зі значно більшою швидкістю, ніж регуляторні обмеження в цій сфері, важливо прискорити процеси врівноваження цих дій. Для цього вивчається вплив поширених нанооб’єктів, таких як оксиди деяких металів, наноструктур карбону тощо на різні органи та системи лабораторних тварин. Важливо вивчити їх метаболізм, шляхи перетворення в організмі та поширення в навколишньому середовищі. Крім того, перш ніж обговорювати вплив наноматеріалів, необхідно ознайомитись з їх сучасною класифікацією та основними джерелами як природного, так і штучного походження, а також з хімічними й токсичними властивостями.Документ Особливості комплексоутворення та екстракції бісмуту в системі ВІ3+–18-краун-6–CCL3COOH(2019) Кроніковський, Олег Ігоревич; Терещук, Діана Олександрівна; Фоменко, Веніамін Васильович; Кроніковська, Олена ПетрівнаУ статті досліджено механізм, умови та фактори, що впливають на комплексоутвореня Ві3+ з 18-краун-6 і трихлорацетат-йоном. Радіус йона Ві3+ (0,120 нм) лише незначною мірою відрізняється від радіусів йонів Tl+ (0,136 нм) і Pb2+ (0,126 нм), які найефективніше екстрагуються за наявності 18С6. Здатність до поляризації йона Ві3+ також досить висока і близька до поляризації Pb2+. Однак в літературі не вдалося відшукати даних про екстракцію комплексів Бісмуту з краун-етерами. Причиною цього є, ймовірно, гідроліз Ві3+ в області рН 3—5, оптимальної для екстракції комплексів металів з органічними аніонами. Ми не змогли досягти кількісної екстракції Ві3+ у вигляді комплексу з 18С6 з нітратних розчинів за відсутності трихлораце- тат-йонів. Водночас за наявностіі 18-краун-6 і CCl3COOH при рН = 1 Біс- мут може бути кількісно переведений в органічну фазу. Через відсутність у літературі даних про трихлорацетатні комплекси Бісмуту, оціночні значення концентраційних константи стійкості комплексів BiCCl3COO2+ (fi1 = 13±3) та Bi(CCl3COO)2+ (fi2 = 8±3) у воді визначали металіндикаторним методом. The paper shows mechanism, conditions and factors influencing the complex formation of Vi 3+ from 18-crown-6 and trichloroacetate-ion. The radius of ion Ві3+ (0.120 nm) is only slightly different from the radii of Tl+ (0.136 nm) and Pb2+ (0.126 nm), which are most effectively extracted in the presence of 18C6. The ability to polarize Ві3+ ion is also quite high and is close to the polarization of Pb2+. However, we failed to find in the literature data on the extraction of Bismuth complexes with crown-players. The reason for this is probably the hydrolysis of Vi3+ in the pH range of 3—5, optimal for the extraction of complexes of metals with organic anions. We were not able to achieve the quantitative extraction of Ві3+ in the form and complex of 18C6 from nitrate solutions in the absence of trichloroacetate ions. At the same time, in the presence of 18-crown-6 and CCl3COOH at pH = 1 Bismuth can be quantitatively transferred to the organic phase. In connection with the lack of data on bismuth trichloroacetate complexes in the literature, we determined the estimated values of the concentration stability constant of the complexes BiCCl3COO2+ (pi = 13±3) and Bi(CCl3COO)2+ (P2 = 8±3) in the water by the metalindicatory method.Документ Дослідження закономірностей в екстракційних системах з використанням краун-етерів(2018) Кроніковський, Олег Ігоревич; Терещук, Діана Олександрівна; Фоменко, Веніамін Васильович; Кроніковська, Олена ПетрівнаУ статті досліджено комплексоутворення ряду катіонів металів з макроциклічними поліетерами у воді та деяких неводних розчинниках. Утворення катіонних комплексів металів з краун-етерами у водних розчинах ускладнюється досить вираженою здатністю полярних молекул води сольватувати катіони металів. При комплексоутворенні центральний йон металу повинен бути принаймні частково дегідратований для входження в порожнину поліетеру. Зменшити конкуруючу з процесом комплексоутворення гідратацію можливо шляхом заміни води малополярними розчинниками з низькою енергією сольватації. Розраховано та проаналізовано значення констант стійкості комплексів. Встановлено вплив хімічної природи розчинника на механізм комплексоутворення та стійкість комплексів. Комплексні сполуки металів з краун-етерами у воді чи органічних розчинниках, взятих окремо, мало використовуються в аналітичній практиці. Найбільш перспективним є використання краун-етерів як екстрагентів для вибіркового вилучення металів з водної фази в органічну з метою їх розділення Екстракція в аналізі є одним з найбільш поширених методів розділення сумішей елементів і їх концентрування перед заключним визначенням. Для вирішення цього завдання необхідні перш за все високовибіркові реагенти, до числа яких можна віднести макроциклічні поліетери, тим паче, що в деяких випадках вибірковість реакцій комплексоутворення йонів металів з макроциклічними лігандами при екстракції зростає. Показана та обґрунтована можливість селективного вилучення певних катіонів металів у вигляді різнолігандних комплексів з поліетерами і відповідними протийонами з водної фази в органічну. Проаналізовано фактори, що впливають на селективність екстракції, та зроблено висновки про доцільність використання тих чи інших реагентів і розчинників для розробки методик екстракційного розділення та вилучення металів у вигляді комплексів з краун-етерами. This article reviewed the complex formation of a number of metal cations with macrocyclic polyetheres in water and some non-water solvents. The formation of cationic complexes of metals with crown ethers in water solutions is complicated by the rather pronounced ability of polar water molecules to solvate cations of metals. During the complexation, the central metal ion should be, at least, partially dehydrated to enter the polyether cavity. To reduce the hydration that is competing with the complexation process it may be used replacing water with low solvent solvents with low solvatation energy. The values of the stability constants of these complexes have been calculated and analyzed. The influence of the chemical nature of the solvent on the mechanism of complex formation and stability of complexes have been established. Complex compounds of metals with crown ethers in water or organic solvents, taken separately, are rarely used in analytical practice. The most promising is the use of crown ethers as extractants for the selective extraction of metals from the water phase into organic to separate them. Extraction in the analysis is one of the most common methods of separating the mixture of elements and their concentration before the final definition. In order to solve this problem, high-level reagents are needed, among which macrocyclic polyeters can be classified, especially since in some cases the selectivity of complex reactions of metal ions with macrocyclic ligands in extraction is increasing. The possibility of selective extraction of certain cations of metals in the form of multi-ligand complexes with polyether and corresponding protions from the aqueous phase to organic have been shown and proved in the article. The factors influencing the selectivity of extraction have been deeply analyzed, all the conclusions on the expediency of the use of certain reagents and solvents for the development of methods of extraction separation and extraction of metals in the form of complexes with crown- ethers have been made.Документ Механохімічний спосіб активації ванадій оксиду (V)(2018) Фоменко, Веніамін Васильович; Кроніковський, Олег ІгоревичОксидні матеріали, які містять оксидні нанотрубки (ОН), характеризуються великою неоднорідністю наночастинок, оскільки, крім (ОН), містять інші нанорозмірні структурні одиниці, такі як стрічки, нитки тощо. Матеріали на основі (ОН) отримують переважно гідролізом сполук металів при температурах до 180°С. Подальші дослідження у сфері синтезу псевдоодномірних (1D) структур пов’язані з необхідністю детального вивчення механізмів зародження та росту цих структур. Крім того, такі дослідження мають за мету створити нові, більш доступні методи формування однорідних за формою наночастинок продуктів. Одним з таких об ’єктів є ванадію оксид V2O5, який здавна використовується як селективний каталізатор та напівпровідник у кераміці для транзисторів, а також як матеріал літієвих акумуляторів.Документ Особливості безпечного використання і токсикологічна оцінка сучасного харчового пакування та вимоги до нього(2020) Горцева, Людмила Валентинівна; Костюченко, Тетяна Петрівна; Стаднічук, Наталія Олександрівна; Міхлик, Ірина Вікторівна; Кроніковський, Олег ІгоревичІнтенсивний розвиток індустрії харчових продуктів і напоїв призвів до впровадження нових пакувальних технологій, розширення ринку пакувальних матеріалів та збільшення об’єму їх використання. Різноманітність харчових продуктів і матеріалів, що використовуються для їх пакування, потребують індивідуального підходу до вибору пакування. Враховуються властивості пакувальних матеріалів, комплекс вимог загального та спеціального призначення і властивості харчового продукту, з яких головним є склад, консистенція, маса, умови зберігання й терміни реалізації. Основні матеріали, які використовуються для пакування харчових продуктів і напоїв: скло, полімерні та пластичні матеріали, алюмінієва фольга, жерсть, тканини, дерево, папір, картон, ламінати — багатошарове пакування. В останні роки особливого поширення набули полімерні та інші синтетичні матеріали, що застосовуються для пакування, зберігання, перевезення, реалізації харчових продуктів і в складі технологічного обладнання, приборів та пристроїв, які використовують при виготовленні харчових продуктів. Використання синтетичних матеріалів дає змогу економити традиційні матеріали. При цьому з ’являються нові можливості подовження термінів зберігання, зниження втрат харчових продуктів, а також забезпечення більш високих споживчих властивостей запакованої продукції. З гігієнічних позицій синтетичні матеріали, які контактують з їжею на різних етапах її виробництва і споживання, розглядаються як потенційно небезпечні тривалодіючі фактори, пов ’язані з можливістю міграції їх компонентів до складу продукту. У зв'язку з цим встановлено жорсткий гігієнічний регламент санітарно-епідеміологічної експертизи полімерних і синтетичних матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами, на етапах їх виробництва, реалізації та утилізації. Остання вимога, пов'язана з нормами екологічної безпеки нових синтетичних матеріалів, що надходять у біосферу, передбачає їхню максимально швидку біодеградацію в природному середовищі або промислову реутилізацію. The intensive development of food and beverage industry has led to the introduction of new packaging technologies, an expansion of the packaging materials market and an increase in their usage. The variety of food products and materials used for packing requires an individual approach in each case. Properties of packaging materials, the set of general and special purpose of food product, such characteristics as composition, consistency, mass, storage condition and terms of realization should be taken into account. The main materials used for packaging of food and beverages are glass, polymers and plastics, aluminum foil, tin, fabric, wood, paper, cardboard, laminates and combination as multilayer packaging. Polymeric and other synthetic materials have become especially widespread in recent years. They are used for packaging, storage, transportation, sale of food products and as a part of technological equipment, devices used in manufacture of food products. The usage of synthetic materials gives an possibility to save traditional materials. At the same time, new possibilities are emerging for prolonging shelf life, reducing food losses, as well as providing higher consumer properties of packaged products. From a hygienic standpoint, synthetic materials that come into contact with food at different stages of its production and consumption are considered as potentially dangerous lasting factors which are associated with the possibility of migration of their components into the composition of the product. In this regard, a strict hygienic regulation of sanitary-epidemiological examination of polymeric and synthetic materials intended for contact with foodstuffs was established at the stages of their production, sale and disposal. The latter requirement is related to the environmental safety standards of new synthetic materials entering the biosphere and provides their fastest biodegradation in the natural environment or for industrial re-utilization.