Статті

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Модель оцінки властивостей алгоритмів виправлення орфографічних помилок та її використання для україномовних за стосунків
    (2021) Костенко, С. В.; Литвинов, Валерій Андроникович
    Значна частина підходів та методів автоматичного виправлення помилок правопису є мовозалежною, орієнтованою на врахування граматичних правил і фонетики конкретної мови.Переважна більшість робіт у цій сфері присвячена англомовним текстам, менша частина – іншим мовам германської групи, зовсім мала – слов’янським мовам і мізерна – українській мові. Розглядаються інструментарій (імітаційна модель (ІМ)) та пробні результати оцінки коригуючих властивостей деяких алгоритмів по відношенню до виправлення типових помилок тайпінга в україномовних словах за умови попередньої індексації словника. ІМ має модульну структуру і конфігурується до конкретних словників, типів помилок, алгоритмів генерації індексів. Для заданої комбінації «словник – тип помилок – алгоритм» ІМ спотворює слова заданого словника помилкою і шукає найбільш «близькі» слова-кандидати на виправлення помилкового слова. Загальний алгоритм обробки слова, в якому виявлено помилку, включає попередній вибір (ПВ) множини слів-кандидатів за правилами алгоритму індексації та остаточний вибір (ОВ) – пріоритезація обраних слів і звуження області пошуку «правильного» слова за прийнятими критеріями близькості до слова, що виправляється, і різними критеріями відбору. Пробне моделювання проведено для фонетичних алгоритмів Soundex і Metaphone, адаптованих до української мови. Як ансамбль помилок прийнятий набір помилок тайпінга, що включає чотири різні базові одиночні помилки (заміни, вставки, пропуски і перестановки символів), а також подвійні помилки, що представляють собою зважену суміш базових помилок. Опрацьовано 59,6 млн помилкових слів, середній час обробки одного слова склав 0,07 мс. Обговорюються результати моделювання, що містять загальну кількість коректованих помилкових слів за видами помилок, кількість коректних пропозицій слів-кандидатів, кількість помилкових пропозицій, кількість відсутніх пропозицій, середню кількість кандидатів у пропозиціях на етапах ПВ і ОВ.
  • Ескіз
    Документ
    Порівняння деяких просторово-часових моделей геоданих у застосуванні до організації інформаційних ресурсів гіс сфери державного управління (на прикладі лісового господарства)
    (2019) Хурцилава, К. В.; Литвинов, Валерій Андроникович; Майстренко, С. Я.
    Географічні (просторові) дані складають значну, якщо не переважаючу, частину об’єму інформаційних ресурсів, що використовуються для підтримки прийняття рішень у галузі державного управління. Концептуальною основою представлення таких даних і опису їх змін у часі є просторово-часові моделі (ПЧ-моделі). Мета статті полягає у порівняльному аналізі ПЧмоделей часових шарів, найменших спільних геометрій та псевдооб’єктної моделі у застосуванні до геоданих адміністративного типу на прикладі предметної області сфери управління лісовим фондом. Для виконання порівняльного аналізу як основи «бенчмаркінга» розглядаються зміни стану набору «виділів», що входять в один лісовий квартал, протягом 4-х тактів (років) і особливості опису цих змін обраними ПЧ-моделями. Аналізуються показники, які описують динаміку кількості вершин (точок), що характеризують потрібний ресурс пам’яті, та об’ємів таблиць зв’язку компонентів (таблиць рекомбінацій), що характеризують додаткову часову трудомісткість обробки геоданих. На основі отриманих результатів, з урахуванням додаткових літературних даних, обговорюються переваги й недоліки обраних моделей у випадку їх застосування до геоданих обраного типу. Проведене моделювання дає відповіді на найбільш загальні питання відносно улаштування та властивостей розглянутих моделей і в цьому відношенні більшою мірою ілюструє практичну методику такої порівняльної оцінки. Для конкретних застосувань необхідно уточнювати очікувані об’єми даних, частоту внесення змін, характер та частоту запитів. Що стосується саме сфери управління лісовим господарством, то в ній у теперішній час оновлення геоданих виконується з річним інтервалом, і поки що прийнята найбільш проста для реалізації модель часових шарів. Проведений аналіз з урахуванням додаткових специфічних властивостей саме лісових геоданих дає певні підстави для вибору моделі найменших спільних геометрій як основи подальшого розвитку задач управління лісовим фондом
  • Ескіз
    Документ
    Інструментальна модель веб-орієнтованої програмної реалізації підсистеми підтримки прийняття рішень в складі програмного комплексу ситуаційного центру
    (2020) Грибков, Сергій Віталійович; Литвинов, Валерій Андроникович; Олійник, Ганна Вікторівна
    Одним з найбільш важливим завдань у вирішенні проблеми створення мережі Ситуаційних Центрів (СЦ) органів державної влади України стає відпрацювання типових рішень у різних сферах проблематики створення, впровадження і функціонування СЦ. Метою статті є спроба часткового заповнення деяких наявних прогалин у відношенні методологічного та інструментального забезпечення реалізації програмного комплексу СЦ.Відзначається беззаперечна доцільність застосування ітераційного (еволюційного) підходу до процесу проектування СЦ з урахуванням реальних вітчизняних умов та ризиків. В якості можливої основи прототипування СЦ розглядаються сучасні ECM(enterprise content management)-системи, що визначаються і позиціонуються як програмні комплекси управління корпоративним контентом. В рамках цих підходів пропонується інструмента-льна модель прототипу підсистеми підтримки прийняття рішень у складі комплексу СЦ, зокрема, на етапах підготовки і проведення наради. Під інструментальною моделлю розуміється сукупність програмних компонентів підсистеми і рішень щодо їх спільного застосування. Модель веб-орієнтованої програмної реалізації підсистеми включає: - програмну платформу Spring Framework, що загалом забезпечує побудову програмної інфраструктури підсистеми; - засоби бібліотеки Junit та програмної платформи Mockito для модульного та інтеграційного тестування програмного коду розроблюваної системи; - засоби об’єктно-реляційного відображення Hibernate для роботи з даними; - протокол HTTP Request-Response, як основу взаємодії серверної частини з клієнтською; - стандарт/специфікацію Open API опису інтерфейсів взаємодії між серверною та клієнтською частиною; - засоби формування web-сторінок для відображення у браузері користувача; - підхід і засоби неперервної інтеграції до розробки програмного коду СЦ на основі програмного продукту Jenkins.Сукупність програмно-технологічних рішень, представлених в моделі, успішно ап-робовано в системі підтримки прийняття рішень щодо формування і оперативної реконфігурації виробничих планів виконання договорів підприємства
  • Ескіз
    Документ
    Задача планування виконання договорів та підходи до її ефективного вирішення
    (2015) Грибков, Сергій Віталійович; Литвинов, Валерій Андроникович; Олійник, Ганна Вікторівна
    Розглядаються особливості задачі планування виконання договорів у сфері діяльності з надання послуг, пропонується математична модель задачі, проводиться аналітичний огляд можливих методичних та технологічних підходів до її вирішення.
  • Ескіз
    Документ
    Математична модель для проблеми планування виконання контракту та підходів до її вирішення
    (2015) Грибков, Сергій Віталійович; Олійник, Ганна Вікторівна; Литвинов, Валерій Андроникович
    Дана стаття присвячена формалізації та математичному моделюванню задачі планування виконання договорів як першочергової для системи управління виробничою діяльністю з надання послуг, а також дослідженню методів та алгоритмів розв’язання даної задачі. Обґрунтовано доцільність розробки системи підтримки прийняття рішень для вирішення задачі планування виконання договорів. The paper considers formalization and mathematical modeling of the problem of planning contract execution. This problem is of high priority to the production control system in area of rendering of services, as well as to studying methods and algorithms of its solution. The appropriateness of developing a decision support system for the problem of planning contract execution is justified.