Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Дослідження структури та властивостей біотехнологічного колагенвмісного препаратату(2018) Андрєєва, О. А.; Майстренко, Леся Анатоліївна; Ніконова, АннаШкіряне виробництво є одним із потужних джерел утворення значних ресурсів колагенвмісних матеріалів, ефективна переробка яких і подальше використання одержаних продуктів мають величезне значення для різних сфер діяльності людини та екології навколишнього середовища. Серед актуальних напрямів використання колагенвмісних матеріалів можна виділити одержання протеїново-жирових добавок та емульсій, желатину, структурова- них продуктів (типу екструдату, чипсів), багатофункціональних препаратів для харчової, парфумерно-косметичної та легкої промисловості, медицини, ветеринарії, зоотехнії тощо. Досліджено новий вітчизняний колагенвмісний препарат, одержаний біо- технологічним шляхом з недублених відходів шкіряного виробництва (вихідна сировина — шкури великої рогатої худоби у вигляді високомолекулярного очищеного волокнистого продукту). Оскільки вміст токсичних елементів у препараті менший за гранично допустимий рівень, а мікробіологічні дослідження вказують на відсутність патогенної мікрофлори, його можна віднести до нетоксичних та екологічно чистих продуктів.Документ Здатність штамів S. Aureus формувати біоплівки на колагенових матрицях(2020) Юнгін, Ольга Сергіївна; Майстренко, Леся Анатоліївна; Ребрикова, Поліна Андріївна; Дука, І. В.На сьогодні стимуляція загоєння ран у хірургії, комбустіології, дерматології залишається актуальною проблемою. Незважаючи на постійне удосконалення методів лікування ран, частота інфекційних ускладнень у хірургії досягає 30%, а в комбустіології — 40%. Бактеріальні біоплівки є критичним компонентом хронічних ран, які важко піддаються традиційній терапії. Золотистий стафілокок — один із чотирьох найбільш поширених видів бактерій, виявлених при хронічних ранах. Колаген є перспективною основою препаратів для загоєння ран, а також ідеальним матриксом при дослідженні інфекційних процесів шкіри та сполучних тканин. У статті оцінено здатність формувати біоплівки штамами S. aureus на колагенових матрицях, отриманих з відходів виробництва натуральної шкіри (голинна обрізь після зоління та після знезолювання, міздря із сировини великої рогатої худоби). Колаген отримували методом кислої екстракції з подальшим відмиванням 0,9% NaCl до отримання рН 5.5. Як тест-культури використовували лабораторні штами та шпитальні ізоляти S. aureus. Штами було ізольовано з раневих поверхонь пацієнтів Київської обласної клінічної лікарні. Бактерії ідентифіковано як Staphylococcus aureus за допомогою VITEK 2 compact 15 (Франція). Ріст культур і біоплівкоутворення визначали за стандартними протоколами. Отримані дані проаналізовано в пакеті програм Excel, p<0,05. Здатність формувати біоплівку варіювала залежно від зразка колагену та штаму мікроорганізму, однак досліджувані зразки колагену виявилися ефективними матрицями для формування біоплівок культурами бактерій. Зразки колагену, отримані з відходів виробництва натуральної шкіри (голинна обрізь після зоління та після знезолювання після двох екстракцій), можуть бути використані як матриці для росту і формування біоплівок штамами золотистого стафілококу та моделювання мікробних процесів при дослідженні лікування раневих поверхонь. Nowadays stimulation of wound healing in surgery, combustiology, dermatology remains an urgent problem. Despite the constant improvement of wound treatment methods, the frequency of infectious complications in surgery reaches 30%, and in combustiology — 40%. Bacterial biofilms are a critical component of chronic wounds which are difficult to treat with traditional therapies. Staphylococcus aureus is one of the four most prevalent bacterial species identified in case of chronic wounds. Collagen is a promising basis for drugs for wound healing as well as an ideal matrix in the study of infectious processes of the skin and connective tissues. The aim of the work was to evaluate the biofilm-formation ability of opportunistic infections pathogens on collagen matrices obtained from leather industry waste (limed pelt, delimed pelt and fleshings of cattle hides). Collagen samples were obtained by acid extraction followed by washing with 0.9% NaCl to obtain pH of 5.5. Laboratory strains and hospital isolates of S. aureus were used as test cultures. The strains were isolated from the wound surfaces of patients of the Kyiv Regional Clinical Hospital. The bacterium was identified as Staphylococcus aureus using VITEK 2 compact 15 (France). Culture growth and biofilm-formation ability were determined according to standard protocols. The obtained data were analyzed in the Excel software package, p<0.05. The biofilm-formation ability varied depending on the collagen sample and the strain, however, the studied collagen samples proved to be effective matrices for biofilm formation. Collagen samples obtained from leather industry waste (limed pelt, delimed pelt and fleshings after two extractions) can be used as matrices for the growth and biofilm formation of S. aureus strains and modeling of microbial processes in the wound healing studies.Документ Білкові трансформації у біополімерах тваринного походження(2018) Охмат, Олена Анатоліївна; Мокроусова, Олена Романівна; Майстренко, Леся АнатоліївнаСтаття присвячена вивченню змін властивостей колагену дерми у відмочувально-зольних процесах під впливом гідроксил- і карбоксилвмісних продуктів. Авторами вивчаються зміни білкової структури з метою впливу на такий дефект шкур великої рогатої худоби, як борушистість (складки вороткової частини). Дослідження проводять для систем виплавленого білка. Для вивчення трансформації колагену проведено ряд реологічних досліджень, визначено поверхневий натяг, рівень формолового числа, виконано турбидиметричне титрування. Доведено, що найбільша трансформація білка спостерігається при стадійному введенні гідроксил- та карбоксилвмісних продуктів. Комбінація запропонованих матеріалів дає змогу вплинути безпосередньо на складки шкури, не порушуючи при цьому структурну цілісність дерми.