Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості осадження білків сої при виробництві тофу(2024) Радзієвська, Ірина Гіронтіївна; Мельник, Оксана ПетрівнаСир тофу виготовляється із соєвих бобів, які є чудовим джерелом рослинного білка, ліпідів, вітамінів та мінералів. Попит на тофу у всьому світі пояснюється його високою поживною цінністю та включенням у вегетаріанські та гіпокалорійні дієти. Оскільки виробництво тофу відбувається за багатостадійним процесом, що включає відбір сирого насіння сої, замочування, подрібнення, нагрівання соєвого молока, фільтрування, додавання коагулянтів, пресування та пакування, виготовлення продукту з високою якістю та чудовим смаком залишається складним завданням. Після замочування та подрібнення соєві боби перетворюються на сире соєве молоко, а соєвий білок переходить з твердої фази в рідку, утворюючи емульсію. У процесі термічної обробки білок соєвого молока денатурується і гідрофобні групи вивільняються. Коагуляція та гелеутворення соєвого молока є важливими етапами в процесі виробництва тофу, які впливають на його якість. У соєвому молоці коагуляція відбувається за рахунок зшивання білкових молекул коагулянтами з подальшим утворенням гелевої структури. Повнота виділення білків з розчину соєвого молока залежить від ряду факторів, найважливішим з яких є рН. Як правило, його максимальне значення досягається при значенні рН, що відповідає ізоелектричній точці білку, яка залежить від співвідношення кількості карбоксильних і аміно-груп в молекулі. Для уповільненого осадження соєвого білку запропоновано вносити в проціджене соєве молоко кристалічну кухонну сіль або її водний розчин. Далі соєве молоко необхідно нагріти до температури 85-110°С і ввести коагулянт до досягнення ізоелектричної точки білку, що знаходиться в діапазоні рН 4,4-4,5. В якості коагулянтів добре себе зарекомендували розчини слабких органічних кислот (оцтова, лимонна, молочна кислоти або їх суміші). Утворюється сир зі структурою, подібною до сиру моцарела.Документ Удосконалення технології одержання жирних кислот із відходів олійно-рафінаційного виробництва(2023) Радзієвська, Ірина Гіронтіївна; Мельник, Оксана Петрівна; Маринін, Андрій ІвановичДля олійно-жирової промисловості актуальними є питання раціонального використання відходів і побічних продуктів та розробка нових маловідходних технологій. Конкурентоспроможність виробництва напряму залежить від розробки та реалізації екологічної стратегії компанії, від послідовності вирішення проблеми екологізації виробництва та зменшення негативних наслідків екологічних ризиків. Одним із побічних продуктів олійно-жирової промисловості є гідратаційний осад (гідрофуз), що утворюється на етапі гідратації при виробництві рафінованих рослинних олій. Утилізація гідрофузів як побутових відходів викликає проблему забруднення навколишнього середовища. Гідрофуз містить 2…10% фосфоліпідів, олії 30…45% і 40…60% води. Такий склад обумовлює необхідність його швидкої переробки. Доцільно використовувати гідрофуз для отримання жирних кислот, які є цінною сировиною для багатьох галузей промисловості. Технологія отримання жирних кислот включає в себе нагрів досліджуваного зразка гідрофузу до температури 110…120°С, внесення при температурі 60°С кислоти до рівня рН 2…3 і наступного його перемішування. Час процесу залежить від консистенції і вмісту загального жиру сировини і становить від 2 до 8 годин. Процес ведуть до повного розкладання гідрофузу, який контролюють візуально, за зміною консистенції. Апробовано обробку гідрофузу: розчином сульфатної кислоти концентрацією 40%; концентрованою нітратною кислотою; концентрованою сульфатною кислотою; концентрованою сульфатною кислотою з барботуванням перегрітою водяною парою. Технологічні показники якості одержаних жирних кислот помітно відрізняються залежно від застосованого методу розщеплення. При застосуванні для розщеплення сульфатної кислоти, веденні процесу за рН середовища 2…3 з барботуванням перегрітою водяною парою, якість одержаних жирних кислот повністю відповідає вимогам ДСТУ 4860:2006.Документ Впровадження належної виробничої практики у косетичній галузі України(2021) Мельник, Оксана Петрівна; Радзієвська, Ірина ГіронтіївнаУкраїнська косметична галузь не має сучасного нормативно-технічного забезпечення, що провокує відсутність належного контролю та застій розвитку виробництва. Непрозорість правил торгівлі у цій галузі сприяють хаотичному поширенню будь-яких брендів та фальсифікованої продукції. Це, зокрема, зумовлено і застарілими нормами та вимогами чинного законодавства. Тому, нагальною потребою сьогодення є введення в дію Технічного регламенту, що спрямований на підвищення безпечності косметичної продукції в Україні та гармонізацію технічного регулювання косметичної продукції з європейським законодавством, усунення юридичних, адміністративних і технічних бар’єрів у торгівлі з країнами Європейського Союзу. Технічний регламент вимагає, щоб усі косметичні продукти, що розміщуються на українському ринку, відповідали правилам належної виробничої практики, встановленим у стандарті ДСТУ ISO 22716:2015 «Косметика. Належна виробнича практика (GMP). Настанови з належної виробничої практики». В роботі проаналізовано основні положення міжнародного стандарту ДСТУ ISO 22716:2015 «Косметика. Належна виробнича практика (GMP). Настанови з належної виробничої практики» та показано переваги впровадження належної виробничої практики для виробників і споживачів косметичної продукції. Описано процес підтвердження відповідності стандарту GMP, що займає у виробника близько двох років, коли все підприємство надає внутрішні документи, що включають інформацію про сировину, обладнання, угоди купівлі-продажу, а співробітники складають іспити на професійну придатність.Документ Технологія двостадійного фракціонування пальмової олії для виробництва замінників какао-масла(2018) Радзієвська, Ірина Гіронтіївна; Мельник, Оксана Петрівна; Галенко, Олег ОлександровичОлії тропічних рослин, як найбільш значиме джерело рослинних жирів у світі, можуть замінити традиційні види високовартісної олійної сировини у виготовленні харчових продуктів, що відповідатимуть світовим стандартам і вимогам харчової галузі. Tropical oils, as the most important source of vegetable fats in the world, can be substitutes for expansive conventional raw materials in manufacturing the food stuffs that meet the global trends and requirements in the food industry.Документ Використання олії чорного кмину у складі засобу для волосся(2019) Радзієвська, Ірина Гіронтіївна; Мельник, Оксана Петрівна; Пушнова, Анастасія Олександрівна; Гередчук, Аліна МихайлівнаЗдоровий спосіб життя сучасної людини передбачає не лише вживання збалансованих продуктів харчування, а також і застосування засобів догляду й особистої гігієни на натуральних інгредієнтах. Так звана зелена, або органічна косметика є одним із найбільш швидкозростаючих сегментів ринку парфумерно-косметичних засобів. Сучасним косметичним інгредієнтом є олія з насіння чорного кмину (чорнушка посівна, Nigella sativа), що застосовується для догляду за сухим типом шкіри та волоссям. У результаті проведених досліджень одержано олійний екстракт насіння N. sativa методом мацерації ріпаковою рафінованою дезодорованою олією за гідромодуля 1:5 і тривалості процесу 10 діб. За ультрафіолетовим (200—400 нм) та видимим (400— 700 нм) спектрами показано зростання вмісту пігментів у мацераті, що свідчить про ефективність процесу екстрагування. Перевірено вміст екстрактивних речовин, ступінь гідролітичного псування та рівень окисненості екстракту. При оцінюванні показників окисненості керувались нормами для харчових олій, оскільки значення кислотного (КЧ) і пероксидного (ПЧ) чисел косметичних олій і жировмістивних засобів остаточно неузгоджені. Встановлено граничну величину доброякісних олій за К Ч не вище 4,0 мг КОН/г, а П Ч — не вище 10 ммоль(/2О)/кг. Підібрано інгредієнтний склад косметичної олії для різних типів волосся,що включає олійний екстракт з насіння чорного кмину — 76,0—78,8; суміш тригліцеридів капронових і каприлових кислот — 9,0—10,0; диметикон — 9,0—10,0; феноксиетанол — 0,8—1,0; токоферолу ацетат — 0,8—1,0; ретинол — 0,8—1,0; ефірну олія гвоздики — 0,8—1,0. Із застосуванням профільного методу сенсорного аналізу на групі з 16 добровольців досліджено ефективність розробленого інгредієнтного складу. Визначено сенсорні та фізико-хімічні показники готового косметичного засобу,встановлено їх відповідність ДСТУ 4767:2007 «Олії косметичні. Загальні технічні умови». The oil extract from Nigella sativa seeds was obtained by maceration with rapeseed refined deodorized oil with a hydromodule of 1:5 and a process duration of 10 days. The essence of the method is to grind the seeds, followed by infusing it in another oil, which as a result is enriched with nutrients. The ultraviolet (200—400 nm) and visible (400—700 nm) spectra show an increase in the content of pigments in the macerate, which indicates the efficiency of the extraction process. The content of extractives, the degree of hydrolytic deterioration and the oxidation level of the extract were checked. The limit value for benign oils for MS is a value of 4.0 mg KOH/g and IF is 10 mmol (1/2O)/kg. The ingredient composition of cosmetic hair oil for different hair types was selected, including oil extract from black cumin seeds — 76.0—78.8; a mixture of triglycerides of capron and caprylic acids — 9.0—10.0; dimethicone — 9.0—10.0; phenoxyethanol — 0.8—1.0; tocopherol acetate — 0.8—1.0; retinol — 0.8—1.0; clove essential oil — 0.8—1.0. Organoleptic analysis of the obtained extract showed the possibility of its use as a prescription ingredient of cosmetic oil intended for hair care. Ingredient composition of cosmetic oil for hair of different hair types, including oil extract from black cumin seeds was selected. Developed cosmetic hair oil is a mixture of fatty components and contains extract of black cumin seeds, a mixture of triglycerides of kapron and caprylic acids, silicone, preservative, fat-soluble vitamins and essential oil of carnation as a fragrance. Usageof the profile method of sensory analysis in a group of 16 volunteers investigated the effectiveness of the developed ingredient composition. The sensory and physicochemical indicators of the finished cosmetic agent, their conformity to DSTU 4767:2007 «Oils cosmetic. General Specifications» have been determined.Документ Дослідження поверхнево-активних властивостей фосфатидилхоліну(2019) Радзієвська, Ірина Гіронтіївна; Мельник, Оксана Петрівна; Пасічний, Василь Миколайович; Маринін, Андрій ІвановичЗа величинами граничної адсорбції, товщини адсорбційного шару та посадкової площі однієї молекули доведено єдність поверхнево-активних властивостей досліджуваних ПАР з сировини тваринного і рослинного походження при утворенні емульсій прямого типу. Методом ЯМР спектроскопії на ядрах 31Р встановлено, що між досліджуваними зразками суттєвої різниці у груповому та жирнокислотному складах немає і вона лежить в межах ±0,5%. Розраховано величину гідрофільно-ліпофільного балансу ФХ, що становить 6,475 і доведено його належність до групи амфотерних емульгаторів емульсій прямого типу. Встановлено концентрацію структурних перетворень на рівні 0,3%, що дозволяє одержати стабільні емульсії олія-вода без застосування додаткових співемульгаторів. Одержані дані дозволяють точно підбирати склад багатокомпонентних стабілізаційних композицій та ефективно керувати стійкістю структурованої системи.Документ Антирадикальна активність гірчичної олії в умовах автоокиснення(2018) Українець, Анатолій Іванович; Радзієвська, Ірина Гіронтіївна; Мельник, Оксана Петрівна; Пасічний, Василь МиколайовичПроблема підвищення стійкості олієжирових продуктів пов’язана з дослідженням активності і механізму дії природних антиоксидантів, що входять до їх складу. З метою прогнозування окиснювальної стабільності олієжирових продуктів при зберіганні визначено антиоксидантну активність і стійкість до окиснення ряду рослинних олій. Перебіг вільнорадикального окиснення досліджено за температури 22±2°С і доступі світла. Кінетичним методом Цепалова встановлено сумарну ефективну концентрацію антиоксидантів соняшникової, горіхової, гірчичної, ріпакової, оливкової, кукурудзяної олій та їх антирадикальну активність. Показано, що сумарна концентрація антиоксидантів рослинних олій корелює з сумарним вмістом токоферолів, які виконують роль інгібіторів ланцюгових процесів. Визначено залежність параметрів k2 і k7 реакції окиснення молекулярним киснем, яка характеризує антиоксидантну активність досліджуваних олій. Встановлено, що гірчична олія повільно накопичує гідропероксиди в реакції автоокиснення та відзначається високою сумарною концентрацією антиоксидантів на рівні 25,6·103 моль/г. Показано, що за величиною антиоксидантної активності пресова гірчична олія переважає решту досліджуваних олій незалежно від ступеня їх попереднього рафінування. Віднайдено пояснення антирадикальних властивостей гірчичної олії через присутність антиоксидантів фенольної природи: α-пінену та 1, 8-цинеолу. Ці антиоксиданти належать до класу біологічно активних речовин, які зв'язують вільні радикали, перешкоджають прискореному окисненню ліпідів і утворенню небажаних продуктів окиснення. Встановлені значення сумарної ефективної концентрації антиоксидантів можуть бути використані з метою прогнозування окиснювальної стабільності олій при зберіганні.The problem of increasing the stability fat-and-oil products is associated with the study of the activity and action mechanism of natural antioxidants which are part of their composition. In order to predict the oxidative stability of fat-and-oil products during storage, antioxidant activity and resistance to oxidation number of oils are determined. The flow of free radical oxidation was investigated at a temperature of 22 ± 2 ° C and light access. In order to study the stability of mustard oil (in comparison with other vegetable oils), the free radical oxidation course is studied at a temperature of 22 ± 2 ° С and light access. The Tsepalov kinetic method has determined the total effective antioxidants concentration in sunflower, nut, mustard, rapeseed, olive, corn oils and their antiradical activity. It is shown that the total antioxidants concentration in oils correlates with the total content of tocopherols, which act as inhibitors of chain processes. The dependence of the parameters k2 and k7 of the oxidation reaction with molecular oxygen, which characterizes the antioxidant activity of the oils, is determined. It is established that the mustard oil slowly accumulates hydroperoxides in the auto-oxidation reaction and has a high total concentration of antioxidants at a level of 25,6·103 mol/g. It is shown that the amount of antioxidant activity in pressed mustard oil predominates over the investigated oils, regardless of their previous refining degree . The anti-radical properties of mustard oil are explained by the presence of antioxidants of the phenolic nature: α-pinene and 1, 8-cineole. These antioxidants belong to the class of biologically active substances that bind free radicals, prevent the accelerated oxidation of lipids, and the formation of undesirable oxidation products. The established values of the total effective concentration of antioxidants can be used to predict the oxidative stability of the oils during storage.Документ Кінетичні характеристики природних антиоксидантів рослинних олій(2014) Радзієвська, Ірина Гіронтіївна; Мельник, Оксана ПетрівнаВ роботі проведено визначення показників окиснюваності соняшникової, кукурудзяної, горіхової, пальмової та пальмоядрової олій графічним методом Цепалова та методом з DPPH. Показано вплив природних антиоксидантів олій та ступеня ненасиченості жирних кислот на швидкість процесу окиснення. Методи можуть бути використані з метою прогнозування окиснювальної стабільності олій при зберіганні. At work the determination of the oxidation of sunflower , corn , nut , palm and palm kernel oils Tsepalova graphical method and method of DPPH. The influence of natural oils and antioxidants unsaturation degree of fatty acids on the rate of oxidation. Methods can be used to predict oxidative stability of oil in storage.Документ Стійкість горіхової олії при різних режимах окиснення(2014) Королюк, Тамара Андріївна; Радзієвська, Ірина Гіронтіївна; Усатюк, Світлана Іванівна; Заєць, ЄвгенГоріхову олію піддавали окисненню за різних технологічних режимів. Обрано режим нагрівання олії в полі надвисокочастотного випромінювання, що мінімізує явище утворення гідропероксидів та транс-ізомеризованих жирних кислот. Результати одержано при дослідженні потужності поля 400, 720 та 900 Вт, а також конвективного нагрівання за температури від 130 до 300 °C при тривалості експеримента від 2 до 16 хвилин. Встановлено, що обробка олії за потужності поля900 Вт протягом 6 хв. підвищує температуру продукту до 135 °C та не призводить до погіршення показників якості фритюрного жиру. Peanut oil is subjected to oxidation under different technological regimes. The mode of heating oil in the field of microwave radiation, which minimizes the phenomenon of formation of hydroperoxides and trans- fatty acids. The results obtained in the study of the field capacity of 400 , 720 and 900 W, and convective heating at a temperature of 130 to 300 °C for the duration of the experiment from 2 to 16 minutes. Established that processing power for oil field 900 W for 6 min. product increases the temperature to 135 °C and does not lead to deterioration of the quality of Frying fat.Документ Холестерол як біологічно активний компонент жирів тваринного походження(2014) Радзієвська, Ірина Гіронтіївна; Мельник, Оксана Петрівна; Бєлінська, Ганна; Лисова, Ірина Володимирівна; Овсяннікова, Т. О.Приведено результати визначення вмісту стеролів у тваринних жирах хроматографічним методом. Показано вплив споживання тваринних жирів на ймовірність формування атеросклерозу в організмі. The results of determination of the content of sterols in animal fats chromatographic method. The effect of consumption of animal fats on the likelihood of atherosclerosis in the body.