Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
73 результатів
Результати пошуку
Документ Онлайн-мерчандайзинг як інструмент активізації маркетингової поведінки підприємства на онлайн-ринку(2023) Скопенко, Наталія Степанівна; Капінус, Лариса Василівна; Лелека, Ольга ОлександрівнаУ статті розглянуто передумови активізації маркетингової поведінки підприємства на онлайн-ринку, що є актуальним питанням сьогодення. З’ясовано, що для успішного просування продукції та завоювання довіри інтернет-споживачів необмінною умовою є впровадження нових сучасних маркетингових технологій. Враховуючи те, що з кожним роком зростають обсяги онлайн-продажів товарів, доцільно застосовувати технології онлайн-мерчандайзингу при продажі товарів в інтернет-магазинах: робити привабливий дизайн веб-сайту, пропонувати зручну навігацію та пошук, застосовувати прийоми персоналізації, рекламувати товари та послуги в мережі Інтернет, в тому числі застосовуючи соціальні медіа. За допомогою інтернет-опитування молоді було визначено вагомість певних критеріїв при онлайн-купівлі. Деякі критерії стосуються онлайн-мерчандайзингу: дизайн, навігація веб-сайту, представлення асортименту, персоналізація пропозицій. Особливу увагу приділено персоналізації продажів, впровадження якої допоможе покращити зв’язок з покупцями, збільшити рівень задоволення та підвищити обсяги онлайн-продажів товарів. Слід відмітити, що міжнародні дослідження свідчать про додаткові вигоди, які отримують інтернет-магазини, застосовуючи технології персоналізованого підходу: збільшення продажів, підвищення лояльності клієнтів. Тому вітчизняним підприємствам доцільно в своїх фірмових інтернет-магазинах застосовувати технології онлайн-мерчандайзингу з персоналізованою пропозицією.Документ Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності України в умовах війни(2023) Скопенко, Наталія Степанівна; Євсєєва-Северина, Ірина Василівна; Кириченко, Ольга МиколаївнаЕфективна зовнішньоекономічна діяльність є важливим фактором розвитку держав шляхом забезпечення надходження доходів від експортно-імпортних операцій, постачання різноманітних товарів та послуг, розвитку інноваційних виробництв. Визначено, що після початку великої війни Україна перебуває у надскладному становищі за всі роки незалежності: експорт товарної продукції скоротився майже вдвічі, а імпорт – втричі. Встановлено, що негативне сальдо ЗЕД України спостерігається протягом останнього року як за фактичними даними, так й за сезонно скоригованими обсягами експорту-імпорту товарів. російська федерація цілеспрямовано підриває економіку нашої держави шляхом блокування вітчизняного експорту. Війна внесла свої корективи в стратегічні питання міжнародної торгівлі, зокрема експорту та логістики. Відбулася динамічна переорієнтація зовнішньої торгівлі України на європейські ринки та нові логістичні маршрути, що суттєво пом’якшило обмеження, які наклало блокування агресором чорноморських морських портів. Цьому сприяли рішення ЄС та низки інших важливих торговельних партнерів щодо лібералізацїі доступу українських товарів, важливі рішення щодо поліпшення транспортування українських товарів територією ЄС. В умовах війни тимчасові торговельні преференції для української продукції вкрай важливі, особливо для підтримки зруйнованої війною економіки. Тому збереження та продовження пільгового торговельного режиму України з Євросоюзом необхідно для подальшого виживання та розвитку вітчизняного бізнесу. Російська агресія проти України значно ускладнила логістику: перериваються ланцюги поставок, припинився експорт продовольства через ключові сільськогосподарські сектори, що може спричинити продовольчу кризу в різних регіонах світу. Задля запобігання світової гуманітарної кризи та голоду у липні 2022 року у Стамбулі відбулося підписання угоди про розблокування українських портів для вивезення зерна. Функціонування «зернового коридору» було продовжено у листопаді ще на 120 днів. Робота зернового коридору та спрощення процедури експорту вивезення зерна на всіх кордонах дозволили відновити експортні можливості АПК та сприяти глобальній продовольчій безпеці. Effective foreign economic activity is an important factor in the contries development by ensuring the receipt of income from export and import operations, various goods supply and services, and innovative industries development. It is determined after the outbreak of the Great War, Ukraine has been in an extremely difficult situation for all the years of independence: exports of commodity products have been cut almost half, and imports have tripled. It is established that the negative balance of Ukraine's foreign trade has been observed over the past year both in terms of actual data and seasonally adjusted exports and imports volumes of goods. The Russian Federation is firmly undermining Ukraine economy by blocking domestic exports. The war has adjusted international trade strategic issues, including exports and logistics. There has been a dynamic reorientation of Ukraine's foreign trade to European markets and new logistics routes, which has significantly eased the restrictions imposed by the aggressor's blockade of Black Sea ports. This was facilitated by the decisions of the EU and several other important trading partners to liberalize access for Ukrainian goods, as well as important decisions to improve Ukrainian goods transportation through the EU. In a time of war, temporary trade preferences for Ukrainian products are extremely important, especially to support the war-torn economy. Therefore, preserving and extending Ukraine's preferential trade regime with the EU is essential for the further survival and domestic business development. Russia's aggression against Ukraine has significantly complicated logistics: supply chains are interrupted, food exports through key agricultural sectors have stopped, which could cause a food crisis in different regions of the world. To prevent a global humanitarian crisis and famine, an agreement was signed in Istanbul in July 2022 to unblock Ukrainian ports for grain exports. The grain corridor was extended in November for another 120 days. Work of the corridor and the simplification of the grain export procedure at all borders allowed to restore the agro-industrial complex export capabilities and contribute to global food security.Документ Ризик-апетит і методи його оцінювання(2020) Федулова, Ірина Валентинівна; Скопенко, Наталія СтепанівнаВ статті розглянуто сутність понять ризик-апетиту, толерантності до ризику і ємності ризику. Визначено відмінності між ємністю до ризику, ризик-апетитом і толерантністю до ризику. Зазначено, що важливою частиною визначення ризик-апетиту для компанії є огляд переваг і недоліків існуючих методів його оцінки. Розглянуто кількісні і якісні підходи до визначення ризик-апетиту. У першому випадку встановлюється абсолютне значення можливого ризику або його відносне значення. При цьому ризик-апетит визначається в залежності від цілей організації. Ці цілі можуть визначати досягнення встановлених фінансових показників, дотримання фінансових нормативів та інших показників діяльності компанії. Якісне вираження ризик-апетиту використовують, коли ризик не може бути представлений кількісно. В даному випадку ризик-апетит встановлюється описовим способом. Всі інструменти визначення ризик-апетиту підприємства потребують розуміння сутності всіх аспектів діяльності підприємства в контексті визначених стратегічних цілей його розвитку. The article considers the essence of the concepts of risk appetite, risk tolerance and risk capacity. The differences between risk capacity, risk appetite and risk tolerance are determined. It is noted that an important part of determining the risk appetite for a company is to review the advantages and disadvantages of existing methods of its assessment. Quantitative and qualitative approaches to determining risk appetite are considered. In the first case, the absolute value of a possible risk or its relative value is determined. At the same time, the risk appetite is determined depending on the goals of the organisation. These goals may include achievement of financial targets, compliance with financial standards and other performance indicators. A qualitative expression of risk appetite is used when the risk cannot be quantified. In this case, the risk appetite is set in a descriptive way. All tools for determining the risk appetite of an enterprise require an understanding of the essence of all aspects of the enterprise's activities in the context of the defined strategic goals of its development.Документ Сучасні підходи до формування ефективної інноваційної політики підприємства(2020) Скопенко, Наталія Степанівна; Євсєєва-Северина, Ірина Василівна; Бойко, Ірина Анатоліївна; Капля, Данило ВолодимировичСтаття присвячена дослідженню інноваційної активності вітчизняних підприємств та визначенню сучасних підходів до формування ефективної інноваційної політики суб’єктів господарювання. Обґрунтовано необхідність розробки програми стратегічної стійкості, базуючись на специфіці діяльності підприємства. Визначено, що такі програми направлені на екологізацію виробництва, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, проведення техніко-технологічних змін, впровадження заходів корпоративної соціальної відповідальності, що сприяє збільшенню кількості конкурентних переваг підприємства. Обираючи певні напрямки інноваційного розвитку та реалізовуючи інноваційні проєкти підприємство досягає певного рівня інноваційної активності. Акцентовано увагу на необхідності врахування всіх потенціалів підприємства та прогнозування змін зовнішнього середовища для вибору вірної стратегії інноваційної діяльності. Розглянуто фактори, що можуть чинити як позитивний, так і негативний вплив на реалізацію комплексної інноваційної стратегії. Реалії сьогодення, мінливість середовища господарювання, зміни в потребах споживачів, розвиток технологічного прогресу потребують швидкої адекватної реакції підприємств. Суб’єкти господарювання повинні формувати інноваційну політику з метою створення та виведення на ринок принципово нових видів продукції, покращення якості існуючих товарів та послуг, постійного вдосконалення технології виробництва задля підвищення конкурентоспроможності та забезпечення стійкого зростання. Реалізація ефективної інноваційної політики сприятиме розширенню збуту інноваційної продукції, виходу підприємств на зовнішні ринки, покращенню іміджу держави в міжнародному просторі. The article is devoted to the research of innovation activity of the domestic enterprises and definition of modern approaches to the formation of an effective innovation policy. The importance of strategic stability programs implementation is proved. It is defined that such programs cover ecologicalization of manufacture, improvement of quality and competitiveness of production, carrying out of technical and technological changes, implementation of corporate social responsibility to increase the competitive advantages of the enterprise. Selecting certain directions of innovation development and realizing innovation projects, the enterprise reaches the appropriate level of innovation activity. It is crucial to take into account all the potentials of the enterprise and forecast changes in the external environment to select the right innovation strategy. Factors that may have both positive and negative effects on the implementation of a comprehensive innovation strategy have been considered. According to the modern realities, variability of the business environment, changes in consumer needs and the development of technological progress, enterprises must quickly react to the situation. Business entities must form an innovation policy in order to create and launch fundamentally new products, improve the quality of existing goods and services to increase competitiveness and ensure sustainable growth. The implementation of an effective innovation policy will contribute to the possibility of domestic enterprises to expand sales of innovation products, enter foreign markets, improve the image of the state in the international community.Документ Формування системи управління якістю продукції підприємства в сучасних умовах господарювання(2018) Скопенко, Наталія Степанівна; Павлова, Тетяна ВолодимирівнаУ статті проаналізовано сутність поняття «якість» та розглянуто теоретичні питання управління якістю. Охарактеризовано особливості системи управління якістю продукції підприємства та визначено її основні підсистеми. Визначено основні фактори підвищення якості виробництва продукції, розглянуто основні проблеми розроблення та впровадження систем управління якістю на підприємствах та описані шляхи їх подолання. The article analyzes the essence of the concept of «quality» and the theoretical quality management questions. The features of the quality management system of enterprise and determined its major subsystems. The main factors of improving the quality of production are identified, the main problems of the development and implementation of quality management systems at enterprises are described and ways of overcoming them are described.Документ Інформатизації суспільства та її вплив на функціонування компаній(2020) Скопенко, Наталія СтепанівнаРозвиток, поширення та впровадження сучасних інформаційних технологій значно впливає на діяльність компаній та допомагає підприємствам більш ефективно вирішувати управлінські завдання. Розвиток інформаційного суспільства несе собою позитивні зміни як для окремих компаній, так і для суспільства в цілому, сприяє розвитку нових форм трудових відносин, стабілізації економіки, підвищує рівень життя населення. The development, spread and implementation of modern information technologies has a significant impact on companies' operations and helps them to solve management problems more efficiently. The development of the information society brings about positive changes for both individual companies and society as a whole, promotes the development of new forms of labour relations, stabilises the economy, and improves living standards.Документ Сучасні трансформаційні процеси на ринку праці України(2023) Скопенко, Наталія Степанівна; Євсєєва-Северина, Ірина ВасилівнаВ статті розглянуто зміни, що відбулися на українському ринку праці в період війни. Акцентовано увагу, що вітчизняний мікро- та малий бізнес постраждав від воєнної кризи найбільше, багато компаній припинили своє існування. Компанії, що впоралися з викликами зовнішнього середовища, основними пріоритетами діяльності виділяють збереження бізнесу, клієнтів та команди, а також допомогу українським захисникам. Вітчизняний бізнес приділяє значну увагу благополуччю співробітників, пропонуючи релокейт сімей закордон або внутрішню міграцію в безпечніші регіони України, впроваджуючи програми психологічної допомоги своїм працівникам. В той же час, український ринок праці зазнав суттєвих змін: підвищується попит на вакансії таких спеціалістів як: будівельники, монтажники, вантажники, комплектувальники, пакувальники товарів, продавці, спеціалісти ІТ, фармацевти тощо. Враховуючи нові реалії сьогодення, роботодавці змушені переглядати свою кадрову політику, що проявляється у зменшенні бонусів та премій, скороченні персоналу, зменшенні зарплат, стимулюванні працівників до самонавчання та вдосконалення професійних навичок. Відповідно до стрімких процесів діджиталізації, 40—50% нинішніх співробітників компаній потребуватимуть професійної перепідготовки. Політика держави та розробка програм щодо фінансування перепідготовки чи підвищення кваліфікації робітників за публічні кошти повинна допомогти вирішити питання забезпечення потреби у кваліфікованих працівниках для повоєнної відбудови України. The article examines the changes that occurred in the Ukrainian labor market during the war. It is emphasized that domestic micro and small businesses have suffered the most from the military crisis, and many companies have ceased to exist. The partial and complete loss of production facilities due to constant shelling and alienation of territories led to the loss of market positions, the need to implement rapid changes, relocate businesses, and radically restructure operations. At the same time, migration caused by the war has led to a shortage of specialists and disrupted the balance of labor between regions. Companies that have coped with the challenges of the external environment prioritize maintaining their business, customers, and team, as well as helping Ukrainian defenders. Ukrainian companies pay attention to the well-being of employees, offering family relocation abroad or internal migration to safer regions of Ukraine, and implementing psychological assistance programs for their employees. Recent experience has shown that attention to employee well-being helps to achieve high productivity of the team. The higher the level of employee satisfaction, the better they work, that is why well-being programs are becoming part of the corporate culture of modern companies. At the same time, the Ukrainian labor market has undergone significant changes: there is a growing demand for vacancies for such specialists as builders, installers, loaders, pickers, packers, salespeople, IT specialists, pharmacists, etc. According to the challenge of new realities, employers are forced to revise their HR policies, which manifests itself in the reduction of bonuses, staff reductions, salary cuts, and encouragement of employees to self-study and improve their professional skills. Changes that are occurring at a rapid pace in all areas require modern employees to be flexible and capable of continuous learning and retraining. Due to the rapid digitalization processes, 40—50% of current employees will need professional retraining. Government policy and the development of programs to finance retraining or professional development of workers at public expense should help to address the need for skilled workers for the post-war reconstruction of Ukraine.Документ Діджиталізація бізнесу як запорука зростання конкурентоспроможності та успішного розвитку компаній в динамічному середовищі господарювання(2023) Скопенко, Наталія Степанівна; Євсєєва-Северина, Ірина Василівна; Кириченко, Ольга МиколаївнаКлючовим фактором успіху сучасних компаній є вчасна перебудова бізнес-процесів, враховуючи проникнення цифрових технологій в усі сфери життя суспільства. Проаналізовано підходи до визначення термінів «оцифрування», «цифровізація», «діджиталізація» та «цифрова трансформація». Акцентовано увагу на необхідність імплементації цифрових технологій в діяльність бізнес-структур для успішного їх функціонування. Окреслено основні етапи процесу діджиталізації бізнесу, наголошено на необхідності проведення коригувань архітектури рішень відповідно до специфіки діяльності компаній та умов господарювання. Розкрито заходи імплементації цифровізації у бізнес-процеси компаній, що призводять до відстеження параметрів всіх виробничих операцій, їх контролю та прийняття вчасних рішень про необхідність коригуючих дій. Діджиталізація забезпечує підприємствам конкурентні переваги у всіх напрямах діяльності, що відображається у оптимізації виробничих процесів, прискоренню обслуговування клієнтів, покращенню якості готової продукції (послуг). На прикладі провідних компаній доведено, що виклики останніх років сприяли перебудові бізнес-процесів, зміні бізнес-моделей, застосуванню діджиталізації для забезпечення стійкого розвитку бізнес-організацій в сучасному мінливому зовнішньому середовищі господарювання. Наголошено, що ефективність діяльності бізнес-структур значним чином залежить від інноваційного та технологічного потенціалу кожної країни, рівня розвитку технологій, здатності економіки країни розвиватися в умовах цифрових трансформацій, які дедалі активніше відбуваються з кожним роком. Проаналізовано рейтинг країн по рівню мережевої готовності, визначено місце України в даному рейтингу. Акцентовано увагу, що незважаючи на складність сучасних умов господарювання в Україні, уряд працює над підвищенням кіберстійкості держави та подальшим вдосконаленням цифрових технологій в усіх сферах життя. Такі заходи свідчать, що діджиталізація в Україні набирає обертів і є запорукою виживання та подальшого розвитку вітчизняних бізнес-структур. A key factor in success of modern companies is the timely restructuring of business processes, considering the penetration of digital technologies in all spheres of society. Approaches to the definition of terms "digitization", "digitalization" and "digital transformation" are analysed. Attention is focused on the need to implement digital technologies in the activities of business structures for their successful functioning. The main stages of the business digitalization process are outlined, the need to adjust the architecture of solutions in accordance with the specifics of companies and business conditions is emphasized. The measures of implementation of digitalization in the business processes of companies that lead to tracking the parameters of all production operations, their control and making timely decisions on the need for corrective actions are revealed. Digitalization provides enterprises with competitive advantages in all areas of activity, which is reflected in the optimization of production processes, acceleration of customer service, and improvement of the quality of finished products (services). On the example of leading companies, it is proved that the challenges of recent years have contributed to the restructuring of business processes, changes in business models, the use of digitalization to ensure the sustainable development of business organizations in today's changing external environment. It is emphasized that the effectiveness of business structures largely depends on the innovative and technological potential of each country, the level of technology development, the ability of the country's economy to develop in the context of digital transformations, which are increasingly taking place every year. The rating of countries by the level of network readiness is analysed, the place of Ukraine in this rating is determined. It is emphasized that despite the complexity of modern economic conditions in Ukraine, the government is working to increase the cyber resilience of the state and further improve digital technologies in all spheres of life. Such measures show that digitalization in Ukraine is gaining momentum and is the key to the survival and further development of domestic business structures.Документ Оцінка втрат українського бізнесу внаслідок війни та ключові напрямки відновлення вітчизняної економіки у післявоєнний час(2023) Скопенко, Наталія Степанівна; Євсєєва-Северина, Ірина Василівна; Кириченко, Ольга Миколаївна; Ніколаєнко, Світлана МиколаївнаВ статті розглянуто наслідки вторгнення Російської Федерації на територію України. Приве-дено суми збитків від знищення нерухомості та інфраструктури, оцінку втрат промисловогосектору внаслідок війни. Представлено перелік підприємств, які зазнали пошкоджень або булизруйновані станом на 1 вересня 2022 року. Акцентовано увагу на збитки завдані земельномуфонду та АПК України. Найбільша частка втрат сільгоспвиробників відбулася через знищеннята пошкодження сільськогосподарської техніки, інфраструктури для зберігання виробленоїсільськогосподарської продукції, знищення та крадіжку готової сільськогосподарської про-дукції. Значним викликом перед підприємствами стало питання логістичного забезпечення,перебудови маршрутів постачання продукції. Великої уваги приділено проблемі здійснення експортної діяльності, адже Україна - значнийекспортер сільськогосподарської продукції. Приведено результати експортної діяльності Ук-раїни та зазначено суттєве скорочення по окремих позиціях, що негативно впливає на еконо-міку країни. Наголошено на скороченні ВВП країни, девальвацію гривні, інфляції. Для запобі-ганню падінню економічних показників, урядом України розроблено "План Відновлення Украї-ни". В рамках плану визначено перелік Національних програм на 10 років для досягнення клю-чових результатів. в різних сферах - зміцнення оборони і безпеки, діджиталізація, розвиток сек-торів економіки з доданою вартістю, енергетична незалежність, зміцнення інституційної спро-можності, поліпшення бізнес-середовища, забезпечення конкурентного доступу до капіталута макрофінансової стабільності, розширення та інтеграція логістики з ЄС, відбудова чистогота захищеного середовища, відновлення та модернізація соціальної інфраструктури та інфра-структури регіонів, модернізація системи охорони здоров'я, розвиток системи освіти, культу-ри та спорту, забезпечення ефективної соціальної політики тощо. Ключовими напрямки, на якихмає зосередитися держава, задля подолання кризи та відновлення економіки після закінченнявійни є: відновлення експорту основних товарів (зернових, руди та металу), захист внутрішнь-ого виробника і протидія імпорту, відновлення інфраструктури, оновлення фінансової систе-ми, розвиток АПК, трансформація ІТ сфери, розвиток ринку праці, забезпечення навчання тавчасної перекваліфікації кадрів, створення нових робочих місць. Всі ці заходи сприятимутьвідновленню країни та поступовому розвитку з метою можливості інтеграції в Європейськийпростір. The article considers the consequences of Russian Federation invasion on territory of Ukraine.The amounts of losses from the destruction of real estate and infrastructure, estimates of losses ofthe industrial sector as a result of the war are given. The list of enterprises that were damaged ordestroyed as of September 1, 2022 is presented. Attention is focused on the damage caused to theland fund and agro-industrial complex of Ukraine. The largest share of losses of agricultural producerswas due to the destruction and damage of agricultural machinery, infrastructure for storage ofagricultural products, destruction and theft of finished agricultural products. A significant challengefor the enterprises was the issue of logistics, restructuring of supply routes.Much attention was paid to the problem of export activities, as Ukraine is significant exporter ofagricultural products. The results of Ukraine's export activity were presented and a significantreduction in certain items was noted, which negatively affects the country's economy. The reductionof the country's GDP, devaluation of the hryvnia, inflation were emphasized. To prevent the declinein economic indicators, the Government of Ukraine has developed the "Recovery Plan of Ukraine".The plan defines a list of National Programs for 10 years to achieve key results in various areas -strengthening defense and security, digitalization, development of value-added sectors of theeconomy, energy independence, strengthening institutional capacity, improving the businessenvironment, ensuring competitive access to capital and macro-financial stability, expansion andintegration of logistics with the EU, restoration of a clean and secure environment, restoration andmodernization of social and regional infrastructure. The key areas that the state should focus on inorder to overcome the crisis and restore the economy after the end of the war are: restoration ofexports of basic goods (grain, ore and metal), protection of domestic producers and counteractionto imports, restoration of infrastructure, renewal of the financial system, development of agriculture,transformation of the IT sector, development of the labor market, ensuring training and timelyretraining of personnel, creation of new jobs. All these measures will contribute to the restoration ofthe country and gradual development for the purpose of integration into the European space.Документ Вплив технологій штучного інтелекту на ефективність діяльності бізнесу(2022) Скопенко, Наталія Степанівна; Євсєєва-Северина, Ірина Василівна; Кириченко, Ольга МиколаївнаВиклики сьогодення сприяли прискоренню імплементації сучасних концепцій ведення бізнесу. Серед багатьох практик постійного вдосконалення бізнес-процесів є діджиталізація. Акцентовано увагу на перевагах застосування цифровізації в компаніях, що полягає у підвищенні якості процесів, зменшені часу їх проходження, швидкому виконанню замовлень, а отже, і збільшенню лояльності клієнтів. Проаналізовано поняття штучного інтелекту, виділено три його основні типи: штучний вузький інтелект, загальний штучний інтелект, штучний суперінтелект. Штучний вузький інтелект сфокусований на вирішенні вузько визначеного, структурованого завдання, загальний штучний інтелект спрямований на розв'язання будь-якої проблеми, може реагувати на різні середовища та ситуації, штучний суперінтелект зможе перевершити людей абсолютно в усьому, зуміє справлятися з творчими завданнями, ухваленням рішень та підтримувати емоційні взаємини. Розкрито переваги застосування штучного інтелекту (точність в обробці даних, здатність швидко аналізувати значний масив інформації, що сприятиме прийняттю своєчасних рішень). Також зазначено основні загрози застосування штучного інтелекту (зникнення робочих місць, масове безробіття, втрата контролю над штучним інтелектом - неконтрольованість роботів з боку людини). Розглянуто найбільш розповсюджені технології штучного інтелекту на підприємствах (наука про дані, машинне навчання, роботизація). Представлено досвід суб’єктів бізнесу по впровадженню різноманітних інструментів штучного інтелекту в оперативну діяльність, зокрема в медичній, правовій, космічній, банківській, освітній сферах діяльності. Наголошено, що саме в сфері освіти до 2030 року очікується щорічне нарощування штучного інтелекту до 45%. Акцентовано увагу, що штучний інтелект сприяє розвитку бізнесу та глобальній економічній діяльності. Розглянуто світових ключових гравців на ринку штучного інтелекту, представлено топ-10 світових IT-корпорацій, досліджено зростання їх ключових показників діяльності після впровадження технологій штучного інтелекту в товари та послуги. Current challenges have accelerated the implementation of modern business concepts. Among the many practices of continuous business processes improvement is digitalization. Attention is focused on the benefits of digitalization in companies, which is to improve the processes quality, reduce their passage time, quickly fulfil orders, and hence increase customer loyalty. The concept of artificial intelligence is analysed, its three main types are identified: artificial narrow intelligence, general artificial intelligence, artificial superintelligence. Artificial narrow intelligence is focused on solving a narrowly defined, structured task; general artificial intelligence which is aimed at solving any problem, can respond to different environments and situations. Artificial superintelligence will be able to surpass people in absolutely everything, such as coping with creative tasks, decision-making and maintaining emotional relationships. The advantages of using artificial intelligence (accuracy in data processing, the ability to quickly analyse a large amount of information that will facilitate timely decision-making) are revealed. The main threats to the use of artificial intelligence (jobs disappearance, mass unemployment, loss of control over artificial intelligence – robots’ uncontrollability by humans) are also indicated. The most common technologies of artificial intelligence in enterprises (data science, machine learning, robotization) are considered. The business entities experience in the implementation of various artificial intelligence tools in operational activities, in the medical, legal, space, banking, educational spheres of activity, is presented. It was emphasized in the educational field that the annual increase in artificial intelligence is expected to reach 45% by 2030. It is also highlighted that artificial intelligence contributes to business development and global economic activity. The world's key players in the artificial intelligence market are considered, the top 10 world IT corporations are presented, the growth of their key performance indicators after the introduction of artificial intelligence technologies in goods and services is investigated.