Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Роль державотворення в утвердженні прав та свобод громадян в Україні(2023) Ткаченко, Ольга Миколаївна; Дацюк, Тетяна Кузьміна; Крамаренко, Оксана МиколаївнаУ статті проаналізовано основні етапи та особливості розвитку прав людини в Україні в міждисциплінарному аспекті теорії держави і права. Метою цієї статті є аналіз ролі держави в забезпеченні прав і свобод громадян в Україні. Досліджено інституційні механізми забезпечення прав і свобод людини в Україні з адміністративної точки зору. Перші законодавчі кроки нової суверенної країни не залишили жодних сумнівів щодо правового підґрунтя поставлених цілей. Основним завданням законодавства України б уло визна чено захи ст і гарантування конституційних прав та створення ефективних механізмів їх реалізації. Змістом і метою діяльності держави є права і свободи людини і громадянина. Згідно з Конституцією, держава відповідає перед громадянами за свою діяльність. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини є першочерговим обов’язком держави. Важливою ланкою в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина є Конституційний Суд України. Конституційний Суд здійснює судовий контроль за додержанням Конституції, захищає принципи конституційного ладу, основні права людини, права і свободи громадянина, гарантує дотримання принципу законності та безпосередню дію Конституції на всій території України. Доведено, що ефективне забезпечення та захист прав і свобод громадян мають першочергове значення для демократичної, правової та соціальної держави. Дослідження в царині розвитку механізмів захисту прав і свобод людини в Україні є особливо актуальними в контексті Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом та прагнення нашої країни до повноправного членства в Європейському співтоваристві. В юридичній літературі не відображені наукові дослідження, присвячені ролі держави в захисті прав і свобод людини. Тому необхідний ґрунтовний аналіз положень українського законодавства щодо цього важливого питання.Документ Сучасні виклики легалізації правового інституту множинного громадянства в Україні(2023) Ткаченко, Ольга МиколаївнаСтаття присвячена проблемі законодавчого врегулювання подвійного / множинного громадянства в Україні, статусу осіб-біпатридів, а також особливостям зазначеної проблеми в українських реаліях. В статті на підставі аналізу української практики та досвіду інших держав узагальнено переваги, недоліки та випадки виникнення подвійного громадянства, зазначено передумови існування подвійного громадянства в України де-факто. В дослідженні зроблений аналіз вітчизняних та міжнародних нормативно-правових актів в сфері громадянства. Значна увага автором приділена аналізу проектів законів змін до чинних нормативно-правових актів щодо порядку набуття та припинення громадянства України. Обґрунтована позиція автора щодо існуючого соціального та правового підґрунтя легалізації інституту множинного громадянства в Україні, подано пропозиції щодо вдосконалення українського законодавства у сфері громадянства.Документ Гендерна рівність в трудових пільгах та гарантіях працівників із сімейними обов’язками(2024) Ткаченко, Ольга Миколаївна; Негода, Олена Анатоліївна; Крамаренко, Оксана МиколаївнаВ сучасному суспільстві в силу історичних обставин існує нерівність в правовому становищі між представниками чоловічої та жіночої статей, що було викликано штучно створеними стереотипами щодо ролі жінки в суспільних сферах життя. В науковій статті наголошується, що жінка не лише виконує роль домогосподарки з догляду та виховання дітей, а також має право займатися трудовою діяльністю. Разом з тим, авторами акцентується увага, що чоловіки-батьки також займаються вихованням та доглядом неповнолітніх дітей. Тому особлива увага в статті приділяється аналізу дотримання принципів рівності та заборони дискримінації в трудових правовідносинах при поєднанні працівниками трудової функції та догляду за іншими членами сім’ї. Значна увага приділена гендерній рівності, що розглядається як складова загальної рівності та одна із засад справедливого демократичного суспільства. Уточнено правову дефініцію «працівники з сімейними обов’язками», до яких слід віднести фізичних осіб, які виховують малолітніх та неповнолітніх осіб, а також здійснюють догляд за іншими непрацездатними членами сім’ї. В статті досліджено пільги та гарантії, що надаються у відповідності до чинного законодавства, працівникам із сімейними обов’язками, як механізму доповнення основних трудових прав працівників специфічними можливостями юридичного Ткаченко О.М., кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки і права, Національний університет харчових технологій ORCID: 0000-0002-1468-8091 Негода О.А., доктор філософських наук, доцент кафедри економіки і права, Національний університет харчових технологій ORCID: 0000-0003-3885-4880 Крамаренко О.М., ст. викладач кафедри економіки і права, Національний університет харчових технологій ORCID: 0000-0003-1531-3352 характеру. Проаналізовані основні положення чинного національного законодавства щодо надання конкретних пільг працівникам із сімейними обов’язками окремо жінкам та чоловікам, надано пропозиції для удосконалення правового регулювання пільг та гарантій працівникам із сімейними обов’язками. Запропоновано використання в законодавстві категорії «працівник із сімейними обов’язками», що нівелює фактор гендеру в трудовій сфері. Значна увага приділена історичним аспектам становлення та формування охорони праці жінок, як правовому інституту трудового права України. Зазначено, недотримання принципу паритетності та рівноправності між чоловіками та жінками є порушенням прав представників обох статей через закріплення соціальних стереотипів про їх сімейні обов’язки та розподіл сімейних і професійних ролей.Документ Перспективи розвитку ринку органічних продуктів в Україні та світі(2023) Ткаченко, Ольга Миколаївна; Гаркавенко, Ірина Олександрівна; Бондар, Світлана АндріївнаЗростання свідомості споживачів про переваги органічної їжі, а також збільшення кількості сертифікованих продуктів органічного виробництва сприяє розвитку ринку органічної продукції і допомагає забезпечити споживачам доступ до якісної та безпечної їжі. Ринок органічної їжі має великий потенціал розвитку, однак, деякі проблеми щодо виробництва та нестачі земель них ресурсів можуть ускладнити подальший розвиток ринку. Для реалізації його потенціалу потрібні нові наукові технології та практичні заходи, які допоможуть збільшити виробництво, знизити ціни та зробити органічну їжу більш доступною для споживачів. Розвиток органічного сектору є особливо важливим та перспективним для вітчизняних аграріїв, споживачів та держави в цілому, тому Україні слід активно працювати в напрямку створення належного правового забезпечення діяльності органічних виробників, а також запровадження чіткої та ефективної системи їх державної підтримки як на регіональному, так і на національному рівнях.Документ Конституційні та нормативні засади державного управління в сфері економіки в сучасних умовах(2023) Ткаченко, Ольга МиколаївнаАктуальність теми дослідження. В історичному аспекті питання необхідності державного управління системи економіки виникло чи не відразу ж після появи самої держави та визначення важливості для її розвитку економічної системи. В різні часи в різних країнах можна спостерігати різні підходи до цієї проблематики. Однак на сьогоднішній день в умовах розвитку сучасної української економіки питання державного регулювання економічних відносин вже ні у кого не викликає ніяких сумнівів. Однак актуальним залишається питання меж такого регулювання. До того ж сучасна ситуація в Україні від початку 2022 року ускладнюється важким станом воєнної ситуації. А як відомо, під час війни, всі засоби можуть бути використані та є доцільними аби тільки були ефективними. Мета дослідження: аналіз прийнятих державних рішень задля підтримки та стабілізації сфери економічних відносин під час воєнного стану в Україні після лютого 2022 року. Методи дослідження: дослідження здійснювалося із використанням методів пізнання: теоретичного узагальнення, групування, аналогії, абстрагування, статистичного спостереження, аналізу, синтезу. Інформаційну базу дослідження становлять нормативні акти, вітчизняні та зарубіжні публікації, дослідження з питань змісту державного управління та публічного адміністрування сфери економіки в умовах воєнного стану. Результати дослідження: в статті розкрито державне регулювання сфери економіки через аналіз останніх прийнятих рішень, направлених на стабілізацію економіки держави, регулювання діяльності суб’єктів господарювання, зокрема в фінансовій, валютній, податковій сферах та щодо регулювання трудових відносин. Сфера застосування результатів: в галузі економічних наук та в практичній діяльності суб’єктів підприємництва Висновки за статтею: проведене дослідження сучасного стану державного регулювання сфери економіки через аналіз прийнятих в державі рішень щодо стабільності та подальшого розвитку економіки країни в умовах дії воєнного стану з метою визначення їх ефективності та обґрунтування подальших кроків у цьому напрямі.Документ Адміністративні послуги суб’єктам господарювання як публічно-сервісна функція держави(2023) Негода, Олена Анатоліївна; Ткаченко, Ольга Миколаївна; Крамаренко, Оксана МиколаївнаНаукова стаття присвячена аналізу розумінню поняття сервісно-орієнтованої держави, державні інституції якої надають суб’єктам господарювання публічні послуги. Публічно-сервісну функцію органів державної влади можна розглядати як урегульовану адміністративно-правовими нормами діяльність уповноважених посадових і службових осіб щодо розгляду та вирішення заяви фізичної та юридичної особи про видачу адміністративного акту (дозволу, ліцензії, реєстрації, посвідчення, сертифіката тощо), спрямовану на забезпечення її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов’язків. Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері надання публічних послуг регулюються адміністративним правом, до предмету якого мають включатись реординаційні відносини, які виникають внаслідок звернень фізичних чи юридичних осіб до носія владних повноважень з питань реалізації прав, свобод та законних інтересів суб’єкта звернення, що відповідно спонукає до прийняття публічно-владного рішення. Обгрунтовано, що публічно-сервісний порядок надання адміністративних послуг суб’єктам господарювання сприятиме зменшенню впливу державних органів у безпосередню господарську діяльність, що є метою політики дерегуляції, яка передбачає скорочення кількості адміністративних процедур та спрощенні процедурного порядку надання конкретних послуг. Позитивно впливатимуть на процес дерегуляції наступні фактори : насамперед прийняття єдиного законодавчого акту, який би уніфіковував систему надання адміністративних послуг у єдиному законі, що дозволить посилити ефективність їх надання суб’єктам господарювання, а також не допускати розширення переліку адміністративних послуг, які надаються за окремою процедурою. Проаналізовані етапи розвитку законодавства у сфері, що регулюють порядок надання адміністративних послуг суб’єктам господарювання та проаналізовані відповідні нормативно – правові акти. Окреслені окремі проблеми застосування принципу мовчазної згоди, що виникають внаслідок відсутності у законодавстві точної вказівки на строки повернення дозвільним органом документів суб’єкту господарювання з підстав їх неповноти та запропоновані механізми вдосконалення правового регулювання при застосуванні суб’єктами господарювання принципу мовчазної згоди.Документ Правові аспекти гарантії реалізації конституційних екологічних прав громадян(2022) Ткаченко, Ольга Миколаївна; Крамаренко, Оксана МиколаївнаУ статті проведено дослідження сучасних правових аспектів, які регламентують сукупність екологічних прав громадян, а також основних засад, що забезпечують їх реалізацію у практичній площині. Досліджено сутність та зміст екологічного права, структуровано його функціонал та основні форми прояву. Проаналізовано діюча вітчизняна система гарантій реалізації екологічних прав людини. Доповнено її методико-практичні аспекти з позицій відокремлення інституційної складової із наявними формами прояву. Функціональний концепт екологічного права визначений і досліджений з позицій одного з найбільш перспективного, пріоритетного і ключового елементу сталого розвитку суспільства і національних економік у сучасній практиці розвинутих країн світу. Представлено авторський підхід до формування системи інструментів організаційно-економічного механізму забезпечення реалізації конституційних екологічних прав громадян. Досліджено провідний світовий досвід реалізації суспільних екологічних прав. Визначено, що екологічні пріоритети, права і цілі постають базовими стратегічними домінантами подальшого розвитку суспільства, як на рівні провідних національних економік, так і у глобальному масштабі. За результатами дослідження та систематизації зарубіжного і вітчизняного досвіду визначено пріоритетні напрями подальшого удосконалення забезпечення гарантій реалізації екологічних прав громадян. Серед основних з найбільш перспективних напрямів для вітчизняної практики рекомендовано: врахування прогресивного світового досвіду розробки й прийняття екологічного кодексу, використання цифрових інструментів сприяння реалізації екологічних програм і проектів розвитку, забезпечення гарантій доступу суспільства до відповідної інформації, поширення практики екологічного аудиту та складання екологічної звітності. Визначено, що підґрунтям механізму реалізації екологічних прав населення країни має стати підвищення рівня суспільної свідомості, популяризація глобальних та національних ініціатив сталого розвитку, підвищення рівня загальнонаціональної екологічної культури.Документ Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права: теоретичні аспекти(2023) Панченко, Ірина Миколаївна; Ткаченко, Ольга Миколаївна; Підлісний, Євген ВасильовичВ умовах сьогодення, коли міжнародні відносини від державами, глобалізаційні зміни та виклики сьогодення потребують міжнародного регулювання та закріплення міжнародного права, як основної правової системи, необхідним є ретельне та ефективне співвідношення міжнародного та національного (внутрішньодержавного) права. Актуальність даної теми полягає у проведенні дослідження спрямованого на встановлення особливостей співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права у зв’язку із змінами, які відбуваються в сучасному світі. Метою проведення даного дослідження являється проведення комплексного аналізу процесу співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права, а також їхнього взаємозв’язку задля укріплення України на міжнародній арені. Результатами дослідження є визначення основних понять та термінів; охарактеризовано міжнародне право як систему; з’ясовано та проаналізовано історію становлення міжнародного права; досліджено різницю між національним та міжнародним правом, а також встановлено необхідність їхнього співвідношення; встановлено проблеми, які існують в процесі співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права; визначено та проаналізовано теорії та концепції співвідношення міжнародного і національного права та з’ясовано їхню застосованість в умовах сьогодення; здійснено дослідження та аналіз зв’язку між міжнародним правом та національним правом України. Запропоновано, у питанні майбутнього дослідження процесу співвідношення міжнародного та національного права, удосконалення нормативно-правової бази, яка регулює чи закріплює даний процес, а також вирішення проблем, котрі виникають під час співвідношення внутрішньодержавного права та міжнародного. Положення, які закріплені у даній статті становлять практичну цінність насамперед для державних органів та уповноважених осіб до повноважень яких віднесено здійснення процесу співвідношення міжнародного та національного права, а також для законодавців, на яких покладено удосконалення та розроблення нормативно-правової бази, яка більш конкретніше визначатиме статус міжнародного права в Україні.Документ Факторний аналіз ефективності регіональних процесів розвитку виробництва(2020) Ткаченко, Ольга Миколаївна; Жебка, Валентин Володимирович; Жебка, Володимир ВалентиновичУ статті досліджено агропромисловий комплекс (АПК) та визначено його основні задачі та стратегічні цілі. Встановлено необхідність розробки методики стратегічної сегментації агропромислового виробниц- тва регіону, результатом якої є розподіл усієї господарської діяльності на стратегічно важливі однорідні за певними ознаками напрямки. Визначено роль оптимізації потреби і розподілу інвестицій за різними формами власності. Проаналізовано різноманітні методики оцінювання інвестиційної привабливості підприємств, в ос- нові яких лежить інтегральна оцінка використання інвестицій підприємствами різних форм власності. Під час дослідження встановлено, що більша частина інвестицій використовується на підтримку досягнутих обсягів виробництва. Для оцінки економічної ефективності розроблено алгоритми інвестиційної привабливості підпри- ємств на основі методів кластерного аналізу, тобто методів багатовимірної класифікації. Оцінка ефективності власної діяльності, управлінських рішень, витрат аграрних ресурсів тощо свід- чить, що зміни у необхідних вимогах до підприємства призвели до повного припинення окремих видів господарської діяльності.