Статті

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Effect of flattening wheat grain on grinding modes in roller mill
    (2021) Kharchenko, Yevgen; Sharan, Andrii; Yeremeeva, Olena
    The flattening process is used to intensify the grinding of grain during varietal milling of wheat, while the optimal gap between the rolls of the ivy system remains uncertain. Materials and methods. Flattening was carried out in a laboratory ivy machine with a roller diameter of 144.0 mm; 68.4 mm and a rotation speed of 14.6 s-1. Grinding of wheat grain was carried out in a roller mill. The length of the rollers is 70 mm; the number of rifts per 1 cm circle of rollers is 6, the slope of the rifts is 12%, the ratio of circular speeds is 1:2, the speed of rotation of the high-speed roller is 3.93 m/s, the diameter of the rollers is 150 mm, the interdependence of the rifts is the back on the back, the angles of exacerbation of the rifts are 35°/70°. The mode of grinding wheat grain in the ivy machine and in the roller mill was determined by sifting the products obtained through a sieve with holes of 1.0 mm. Granulometric analysis of crushed products was determined by sifting on a standard set of sieves with modu. When grinding ivy products in a roller mill, the total yield of intermediate products is nonlinear in nature and can be approximated by the equation of the second degree. The optimal distance between the rollers of the ivy machine is 1.4 mm, provided that small products after flattening were previously isolated from the mixture of the flattened product. The total product of intermediate products after flattening and grinding in the roller mill has a complex nonlinear nature, which did not allow to establish the optimal value of the gap value between the rollers of the ivy system. The total product of intermediate products obtained in total during flattening and grinding is 2.9 % greater than the total product product yield obtained only in the roller mill with small ivy products previously removed. Differential curves are polymodal and have 5 maximums. Integral curves have an S-shaped appearance. When grinding whole grain, the total yield of intermediate products is greater than when grinding flattened grain in a roller mill under the same conditions. When crushing flattened grain, a greater number of large fractions of products are formed due to small ones.In the range of the established optimal clearance between the rolls of the flattening machine, there are no significant differences between the two methods of grinding wheat. Вступ. Процес плющення застосовується для інтенсифікації подрібнення зерна пшениці при сортових помелах пшениці, при цьому оптимальна величина зазору між вальцями плющильної системи при помелах пшениці в сортове борошно залишається невизначеною. Плющення здійснювали в лабораторному плющильному верстаті із діаметром вальців 144,0 mm; шириною вальців – 68,4 mm та швидкістю обертання 14,6 s-1. Подрібнення зерна пшениці здійснювали у вальцьовому верстаті. Довжина вальців – 70 мм; кількість рифлів на 1 см кола вальців – 6, ухил рифлів – 12%, співвідношення колових швидкостей – 1:2, швидкість обертання швидкохідного вальця – 3,93 м/с, діаметр вальців – 150 мм, взаєморозташування рифлів – спинка по спинці, кути загострення рифлів – 35°/70°. Режим подрібнення зерна пшениці у плющильному верстаті та у вальцьовому верстаті визначали шляхом просіювання отриманих продуктів через сито з отворами 1,0 мм. Гранулометричний аналіз визначали шляхом просіювання на стандартному наборі сит із модулем Δ≈1,21. При подрібненні продуктів плющення у вальцьовому верстаті загальний вихід проміжних продуктів має нелінійний характер і може бути апроксимований рівнянням другої степені. Оптимальна величина відстані між вальцями плющильного верстату становить 1,4 mm за умови, що дрібні продукти після плющення були попередньо виділені із суміші плющеного продукту. Сумарний добуток проміжних продуктів після плющення та подрібнення у вальцьовому верстаті має складний нелінійний характер, який не дозволив встановити оптимальне значення величини зазору між вальцями плющильної системи. Сумарний добуток проміжних продуктів, які отримано сумарно при плющенні та подрібненні більший на 2,9 % ніж сумарний добуток продуктів отриманих лише у вальцьовому верстаті із попередньо видаленими дрібними продуктами плющення. Диференціальні криві є полімодальними і мають 5 максимумів. Інтегральні криві мають S-подібний вид. При подрібненні цілого зерна сумарний вихід проміжних продуктів більший ніж при подрібненні плющеного зерна у вальцьовому верстаті за однакових умов. При подрібненні плющеного зерна утворюється більша кількість крупних фракцій продуктів за рахунок дрібних. В діапазоні встановленого оптимального зазору між вальцями плющильного верстату, значних відмінностей між двома способами подрібнення пшениці не встановлено.
  • Ескіз
    Документ
    Influence of water temperature and moisture increase on wheat temperature during moistering
    (2020) Kharchenko, Yevgen; Chornyi, Valentyn; Sharan, Andrii
    The purpose of this work is to develop a simplified dependence for determining the grain temperature of wheat during moistening, taking into account the heat capacity coefficients, which relates the grain temperature of the wheat after moistening with its initial temperature, water temperature and the amount of water to moisten the grain. The studies were performed on the basis of mathematical modeling using the law of thermal conductivity of grain and water. The experimental data were processed using the least squares method. Checking adequacy obtained depending performed using Fisher's F-test. hen moistening of wheat grain, the temperature of which increases from -10 °С to 50 °С with water, the temperature of which increases from 5 °С to 60 °С leads to an increase in grain temperature in a linear relationship. his made it possible to develop a linear dependence of the heat grain temperature after moistening, which takes into account the initial grain temperature and the initial water temperature with a constant amount of water added to the grain. he dependence of the change in wheat grain temperature on ts initial temperature and different amount of added water was nvestigated. The water temperature was 20 °С. The analysis of the results showed that the wheat grain temperature increases linearly with increasing its temperature and increasing the amount of water added to the grain mass. It is established that linear straight change the angle of inclination relative to the point equal to temperature 10 °С. This made it possible to introduce in a linear relationship an indicator that takes into account the amount of water added to the grain mass. Checking the adequacy of the obtained linear dependence showed that the equation is adequate. Analysis of the obtained data showed that the deviation of the grain temperature calculated by the linear equation and the physical model varies within 1.0 °С in absolute value. After conducting a study of the change in the grain temperature during moistening with heated water, we obtained a generalized dependence, which takes into account the thermal conductivity coefficients. The obtained dependence can be recommended for the analysis of the wheat grain temperature in the process of its moistening. Метою даної роботи є розроблення спрощеної залежності для визначення температури зерна пшениці при його зволожуванні з урахуванням коефіцієнтів теплоємності, яка зв’язує температуру зерна пшениці після зволожування із його початковою температурою, температурою води та кількістю води, якою зволожується зерно.Дослідження проводились на основі математичного моделювання використовуючи закон теплопровідності зерна та води. Обробку дослідних даних здійснювали за допомогою методу найменших квадратів. Перевірку адекватності отриманої залежності здійснювали за допомогою F-критерія Фішера. При зволожуванні зерна пшениці, температура якого збільшується від -10 °С до 50 °С водою температура якого збільшується від 5 °С до 60 °С призводить до збільшення температури зерна за лінійною залежністю. Це дало можливість розробити лінійну залежність температури зерна пшениці після зволожування, яка враховує початкову температури зерна і початкову температуру води при незмінній кількості води, яку додано до зерна. З метою введення до отриманої залежності показника, який враховує кількість води, проведено дослідження, зміни температури зерна пшениці в залежності від початкової його температури і різній кількості води і незмінній температурі, яка становила 20 °С. Аналіз отриманих результатів показав, що температура зерна пшениці лінійно збільшується при збільшенні його температури та збільшенні кількості води, яку введено у зернову масу. Виявлено, що лінійні прямі змінюють кут нахилу відносно точки, яка дорівнює температурі 10 °С. Це дозволило ввести у лінійну залежності добуток, який враховує кількість доданої до зернової маси води. Перевірка адекватності отриманої лінійної залежності показала, що рівняння адекватне. Аналіз отриманих даних показав, що відхилення температури зерна розрахованого за лінійним рівнянням та фізичною моделлю коливається в межах 1,0 °С за абсолютним значенням. Провівши дослідження зміни температури зерна при його зволожуванні підігрітою водою отримано узагальнену залежність, в якій враховано коефіцієнти теплопровідності. Отриману залежність можна рекомендувати для аналізу температури зерна пшениці в процесі його зволожування.
  • Ескіз
    Документ
    Yield of intermediate products in the drought process of wheat milling
    (2017) Kharchenko, Yevgen; Sharan, Andrii; Yeremeeva, Olena; Novak, Larysa
    The article presents the results of the investigation of the yield of intermediate products of grinding of the breakage process in roller mill of wheat grinding. The output function of individual product fractions is obtained depending on the grinding mode. В статті наведено результати дослідження виходу проміжних продуктів подрібнення драного процесу у вальцьових верстатах сортового помелу пшениці. Отримано функції виходу окремих фракцій продуктів в залежності від режиму подрібнення.