Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Перспективи розвитку ринку органічних продуктів в Україні та світі(2023) Ткаченко, Ольга Миколаївна; Гаркавенко, Ірина Олександрівна; Бондар, Світлана АндріївнаЗростання свідомості споживачів про переваги органічної їжі, а також збільшення кількості сертифікованих продуктів органічного виробництва сприяє розвитку ринку органічної продукції і допомагає забезпечити споживачам доступ до якісної та безпечної їжі. Ринок органічної їжі має великий потенціал розвитку, однак, деякі проблеми щодо виробництва та нестачі земель них ресурсів можуть ускладнити подальший розвиток ринку. Для реалізації його потенціалу потрібні нові наукові технології та практичні заходи, які допоможуть збільшити виробництво, знизити ціни та зробити органічну їжу більш доступною для споживачів. Розвиток органічного сектору є особливо важливим та перспективним для вітчизняних аграріїв, споживачів та держави в цілому, тому Україні слід активно працювати в напрямку створення належного правового забезпечення діяльності органічних виробників, а також запровадження чіткої та ефективної системи їх державної підтримки як на регіональному, так і на національному рівнях.Документ Modern aspects of capital investment in the development of individual farm enterprises as a prerogative for food security of Ukraine(2022) Prib, Kateryna; Stepanchuk, Svitlana; Antonova, Olha; Dergach, Anna; Bodnar, Olha; Karpinska, NataliiaThe article is devoted to assess the resource and production potential of private farms, as well as to justify the feasibility of using their existing investment instruments. General scientific and special methods are used in the work. The main emphasis is on assessing the resource and production potential of the studied categories of farms. Methods of structural analysis and evaluation of time series have made it possible to establish the link between the level of crisis phenomena and the growing importance of personal farms in the country’s food supply, as well as to compare their potential with the potential of the agricultural sector of the country as a whole. Results of the research. It was found that personal farms play an important role in the country’s food security, as well as in the formation of a system of self-employment and socio-cultural relations. It is established that such farms successfully provide food needs for the rural population, as well as sell surplus products on the market. It has been proved that these economic entities have significant resource and production potential, but expanding the scope of their activities requires a number of measures, including changing the public policy to support farms, as well as ensuring active investment in their development. In the process of assessing the production and resource potential of private farms, it was determined that they have significant resources to invest their own resources in their development. It is established that the key areas for the application of these measures are information and educational activities, strengthening the competitive position of private farms, improving access to public and private investment, as well as diversification of activities. It was agreed that the complex combination of these measures within a single strategy would allow achieving maximum results in terms not only of food supply of the country, but also the development and improvement.Документ Зміни у харчовому законодавстві України за 2023 рік(2024) Шульга, Оксана Сергіївна; Шульга, Сергій ІвановичНині Україна на шляху до приєднання до ЄС і для того, щоб успішно завершити даний процес українське законодавство продовжує упорядковуватися до європейських вимог. Харчова промисловість це стратегічна галузь, яка забезпечує продовольчу безпеку кожної країни. В червні 2023 р. був прийнятий ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва» № 3221-IX, який передбачає внесення змін до ряду нині чинних законів України. Прийняті зміни дозволяють конкретизувати маркування вегетаріанських харчових продуктів, а також запроваджуються візуальні позначки для сільськогосподарської продукції; змінюються вимоги до маркування курячих яєць наближаючи їх до вимог ЄС. Вводиться ряд термінів («ремісничий харчовий продукт», «твердження про користь для здоров’я», «твердження про поживну цінність», «традиційний харчовий продукт з іншої країни», «уповноважена особа», «харчові ароматизатори», «харчова добавка», «харчовий ензим» тощо), що дозволяє однозначне трактування в сфері якості та безпечності харчових продуктів. Створюються реєстри для новітніх харчових продуктів, харчових добавок, харчових ароматизаторів, харчових ензимів і тверджень про користь для здоров’я. Визначено вимоги до позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти: за бажанням суб’єкту господарювання; за звернення фізичної особи про порушення, що спричинило йому шкоду; за доручення Прем'єр-міністра України з виявленими системними порушеннями; перевірка виконання щодо усунення порушень; на підставі повідомлень, що надійшли від RASFF, закладів охорони здоров’я, акредитованих лабораторій, офіційного ветеринарного лікаря, уповноваженого ветеринара, працівника бійні.Документ Структурні деформації у виробництві сільськогосподарської продукції та їх наслідки для продовольчої безпеки України(2024) Страшинська, Лариса Володимирівна; Гривківська, Оксана Василівна; Михайлик, Ольга МихайлівнаУ статті досліджено сутність терміну «продовольча проблема» у вузькому та широкому її значенні. Проаналізовано структуру виробництва продукції сільського господарства у 2020–2022 рр. та акцентовано увагу на суттєвих диспропорціях у розвитку вітчизняного сільського господарства, де значна частина припадає на продукцію рослинництва. Проаналізована сучасна ситуація в Україні щодо основних показників діяльності в рослинництві. Визначено, що збільшення обсягів виробництва сільськогосподарських культур в рослинництві протягом 2020–2021 рр. було обумовлено, головним чином, за рахунок підвищення їх врожайності при незначних змінах площі вирощування, проте з початком війни ситуація в рослинництві зазнала кардинальних змін. Проаналізовано основні показники діяльності в тваринництві. Визначено, що кількість сільськогосподарських тварин протягом 2020-2022 рр. зменшилась за всіма видами, що вплинуло на виробництво основних видів продукції тваринництва в цілому. Наголошено, що зазначені тенденції знайшли своє відображення у споживанні населенням України основних харчових продуктів, споживання харчових продуктів на одну особу в рік збільшилось стосовно продукції рослинного походження і зменшилося стосовно продукції тваринного походження. Зауважено, що значний дефіцит споживання населенням України харчових продуктів відносно раціонально рекомендованих (медично обґрунтованих) норм споживання спостерігається за висококалорійними видами продукції, які, зважаючи на досить високу їх вартість, є недоступними для значної кількості населення України. Проаналізовано структуру сукупних витрат домогосподарств в Україні, де визначено, що наші співвітчизники разом зі збільшенням рівня доходів, також збільшують обсяги витрат на харчові продукти, при цьому не маючи можливість досягти раціональних норм споживання за основними видами харчових продуктів. Обгрунтовано напрямки державної політики щодо створення сприятливих умов для сільськогосподарських товаровиробників з ціллю подолання негативних тенденцій та підвищення поголів’я тварин і збільшення обсягів виробництва відповідної харчової продукціїДокумент Економічна, продовольча та екологічна безпека в умовах післявоєнної відбудови: світовий досвід(2023) Данкевич, Віталій Євгенович; Данкевич, Євген Михайлович; Данкевич, Андрій Євгенович; Наумчук, В. В.У статті розглядаються критичні аспекти відновлювального процесу після війни. У ній автори з'ясовують, як міжнародний досвід може бути застосований в Україні. Досліджують конкретні випадки післявоєнного відновлення у Південній Кореї, Боснії і Герцеговині, Хорватії, і аналізують, як їх результати можуть бути використані для забезпечення стабільного і продуктивного відновлення в Україні. Обґрунтовується, що аналіз успіхів та невдач інших націй може допомогти у створенні ефективних стратегій відновлення та розвитку. Доведено, що необхідною умовою розвитку країни є забезпечення безпеки та оборони, однак науковці також звертають увагу на інші складові, не менш важливі для національної стійкості. Одним із ключових чинників є економічна безпека. Розгляд реструктуризації державного боргу, відродження виробничої бази та створення стабільних економічних зв'язків з партнерами з-за кордону є ключовим для досягнення успіху у післявоєнній відбудові. Враховуючи аграрний потенціал України, продовольча безпека є також вкрай важливою як для країни, так і для її міжнародних партнерів. При оцінці аграрного потенціалу та участі на міжнародних продовольчих ринках, необхідно враховувати глобальні принципи післявоєнного збалансування цього ринку. Обґрунтовано, що впровадження кращих світових практик у галузі сільського господарства, логістики та постачання населення продуктами харчування є вирішальним елементом післявоєнної відбудови. Доведено, що одним із викликів сучасного світу є екологічна безпека, особливо в умовах, коли збройний конфлікт завдає екоциду. Використання відновлюваних джерел енергії, збалансоване природокористування та політика зменшення шкідливих викидів стають важливими стратегіями відбудови. Щоб забезпечити успішну відбудову після війни та гарантування економічної, продовольчої та екологічної безпеки, важливо вивчати кращий світовий досвід і адаптувати його до місцевих умов. Обґрунтовано, що ураховуючи специфічність постконфліктового відновлення України, важливо брати до уваги інтеграцію країни до Європейського Союзу як стратегічну складову цього процесуДокумент State of economic security and directions of restoration socio-economic development and food security in the conditions of war(2024) Dankevych, Andrii; Stoyanova-Koval, Svitlana; Polova, Olena; Los, Zoriana; Burdeina, Nadiia; Kazak, OksanaThe purpose of the article is to determine the state of economic security, ways to ensure its level, and ways to restore socio-economic development under the cumulative impact of threats. In order to realize this goal, an expert assessment of the components of economic security provided and the need to take into account the component of military-economic security indicated. It indicated that the task of neutralizing threats to military and economic security opens up new windows of opportunity, in particular opportunities in ensuring socio-economic development. Prerequisites for the use of opportunity windows are defined. The dynamic nature of threats of war that require institutional measures for permanent monitoring of dynamic threats, their operational analytical assessment and the introduction of tactics to neutralize threats and reduce their long-term negative impact, are indicated. An analysis of the state economic security provided, directions for improving this state by components of economic security indicated. The main factors on which the well-being of the country's population depends are determined, the effects of crises on the indicators of the levels of income and expenditure of the population analyzed, and the drivers of the deterioration of well-being are established. It noted that the deterioration of the socio-economic situation of households led to the narrowing of the domestic market, which had a negative impact on the functioning of SMEs. It indicated that this created a negative inverse multiplier effect on the well-being of the population. The negative effects of the crisis, which led to a reduction in production volumes in the agricultural sector, were identified. It indicated that this significantly limited the ability of the branch to fulfil food security tasks. Proposed ways to reduce the negative impact of war on agricultural production to ensure food security. The directions and recommendations for economic and food security and restoring socio-economic development are specifiedДокумент Продовольча безпека: оцінка сучасного стану(2023) Каїра, Людмила ГригорівнаУ статті розглянуто питання продовольчої безпеки та основні підходи до оцінки продовольчої безпеки на глобальному рівні. Проаналізовано результати досліджень міжнародних рейтингових організацій щодо виявлення, оцінки та прогнозування загроз у продовольчій сфері. Надана структурна характеристика універсального глобального індексу, який являє собою динамічну кількісно-якісну модель оцінювання рівня продовольчої безпеки. На основі виконаного аналізу встановлено ряд факторів, які вплинули на загальну ситуацію з питань продовольчої безпеки у світовому масштабі та на зміну глобального індексу продовольчої безпеки країни. Рейтинг країн, що визначається на основі індикаторів глобального індексу продовольчої безпеки, дозволяє вчасно виявити країни, які мають загрозливе становище і потребують продовольчої допомоги світової спільноти. Визначено, що важливе значення у забезпеченні світової продовольчої безпеки має державне управління продовольчою безпекою як на національному, так і на глобальному рівнях.Документ Методичні підходи до визначення рівня продовольчої безпеки держави(2023) Страшинська, Лариса Володимирівна; Шеремет, Олег Олексійович; Михайлик, Ольга МихайлівнаУ статті досліджено теоретико-методологічні підходи до визначення поняття «продовольча безпека», проте зауважено, що на законодавчому рівні відсутнє офіційне трактування цього поняття. Обґрунтовано низку критеріїв оцінки рівня продовольчої безпеки, використання яких передбачено в сукупності, при цьому рівень продовольчої безпеки може оцінюватись як задовільний на основі сукупного позитивного результату віх оціночних критеріїв. Досліджено рівень самозабезпеченості основними видами продовольства в Україні. Визначено, що незважаючи на досить високий рівень самозабезпеченості України на сучасному етапі розвитку, при наближенні споживання до раціонально рекомендованих норм, держава може стикнутися з проблемами значного нарощування виробництва продовольства. Проаналізовано рівень достатності продовольчого споживання. З'ясовано значне відставання України у 2020 р. як від раціонально рекомендованих норм споживання, так і від рівня споживання економічно розвинених країн світу. Запропоновано показник недостатності (неповноцінності) харчування, який доцільно називати дефіцитом продовольчого споживання і обчислювати його як різницю між фактичним і раціональним рівнями продовольчого споживання як для всього набору продуктів харчування, так і для окремих його складових. Досліджено, що недоспоживання висококалорійних продуктів таких як м'ясо та м'ясні продукти, молоко та молочні продукти, риба та рибні продукти заміщувалось в основному продуктами низької калорійності, а саме картоплею, овочами та баштанними продовольчими культурами. Запропоновано розподіл країн на групи в залежності від рівня калорійності продовольчого споживання. Проаналізовано рівень доступності продовольчого споживання. Визначено низьку цінову доступність для населення висококалорійних харчових продуктів, а також значний відсоток витрат у структурі доходів домогосподарств на харчові продукти, що свідчить про бідність нашої країни порівняно з європейськими державами. The article examines theoretical and methodological approaches to the definition of the concept of "food security", but it is noted that there is no official interpretation of this concept at the legislative level. A number of criteria for assessing the level of food security are substantiated, the use of which is provided in aggregate, while the level of food security can be assessed as satisfactory based on the overall positive result of the evaluation criteria. The level of self-sufficiency in the main types of food in Ukraine was studied. It was determined that despite the fairly high level of self-sufficiency of Ukraine at the current stage of development, when consumption approaches rationally recommended norms, the state may face problems of significantly increasing food production. The level of sufficiency of food consumption was analyzed. It was found that Ukraine is significantly behind in 2020 both from rationally recommended consumption norms and from the level of consumption of economically developed countries of the world. An indicator of insufficiency (inferiority) of nutrition is proposed, which should be called the deficit of food consumption and calculated as the difference between the actual and rational levels of food consumption both for the entire set of food products and for its individual components. It has been studied that the lack of consumption of high-calorie products such as meat and meat products, milk and dairy products, fish and fish products was mainly replaced by low-calorie products, namely potatoes, vegetables and melon food crops. It is proposed to divide countries into groups depending on the level of caloric content of food consumption. The level of availability of food consumption was analyzed. The low price availability for the population of high-calorie food products was determined, as well as a significant percentage of expenses in the structure of household incomes for food products, which indicates the poverty of our country compared to European countries.Документ Використання методики таксономічного аналізу для оцінювання рівня продовольчої безпеки України(2023) Михайлик, Ольга Михайлівна; Страшинська, Лариса ВолодимирівнаУ статті доведено практичну цінність застосування спеціальних економіко-математичних методів для проведення процесу оцінювання рівня продовольчої безпеки держави. Запропоновано для спрощеної формалізації розрахунків індексу продовольчої безпеки використати метод таксономії. Запропонований підхід дозволяє оцінити ступінь сукупного впливу факторних ознак на рівень забезпечення продовольчої безпеки держави. Визначено систему індикаторів (множинних ознак) для оцінки інтегрального показника рівня продовольчої безпеки за ретроспективний період з 2015 по 2021 рік, які створюють ваговий (стимулюючий, дестимулюючий) внесок в загальний індекс продовольчої безпеки. Згідно правила проведення таксономічної процедури нормовано індикатори вхідної матриці, визначено координати точки-еталону, визначено «відхилення» між окремими індикаторами та базовою порівняння, розраховано інтегральний (таксономічний) показник рівня продовольчої безпеки України. The article proves the practical value of using special economic and mathematical methods for the process of assessing the level of state food security. It is proposed to use the taxonomy method for a simplified formalization of food security index calculations. The proposed method makes it possible to assess the degree of cumulative influence of factor characteristics on the level of state food security. The research was used publicly available, reliable and representative indicators with statistical significance. The formalized indicators of food security according to the Methodological recommendations are: average daily caloric content of human nutrition; ratio of production and consumption volumes: meat products, milk and dairy products, eggs, oil, sugar, potatoes, vegetables and food melon crops; production of grain per person per year; the level of stocks of grain crops; the share of sales imported food products through the trade network of enterprises. The use of the taxonomy method as methodical research is determined to the search for a generalizing integral indicator among a significant number of indicators (multiple signs that have a vector character), which form the most significant impact on the overall level of food security and contribute to the sustainable development of agriculture. A step-by-step algorithm was used to calculate the food security on the basis of taxonomic analysis: a system of indicators (multiple signs) is defined for evaluating the integral indicator of the level of food security for the retrospective period from 2015 to 2021, which create a weighted (stimulating, disincentive) contribution to the overall food security index. In accordance with the rules of the taxonomic procedure, the indicators of the input matrix were normalized, the coordinates of the reference point were determined, the deviation between individual indicators and the base comparison was determined, and the integral (taxonomic) indicator of the level of food security of Ukraine was calculated.Документ Стійкість розвитку: продовольча безпека та безпека харчування як результат стійкості продовольчої системи(2022) Кундєєва, Галина Олексіївна; Скопенко, Наталія СтепанівнаУ статті обґрунтовано назрілу необхідність розробки нових походів до дослідження продовольчої системи, що обумовлена прискоренням трансформаційних процесів, зростаючою невизначеністю, новими викликами та загрозами. Визначено стратегічний напрямок цих досліджень – стійкість продовольчих систем. Обґрунтовано трактування продовольчої системи як сукупності всіх видів діяльності, включаючи взаємодію людей та мережі, які існують у суспільстві для перетворення первинних ресурсів у кінцеві товари, а також їх споживання та подальшу утилізацію. Продовольчу систему необхідно розглядати як складну систему, оскільки кожен із її компонентів може бути класифікований як самостійна система. Концептуальна структура продовольчої системи повинна відображати відносини, взаємодії, компроміси, механізми зворотного зв'язку та рушійні сили системних змін, які зрештою формують результати системи на кількох рівнях. Розглянуто методики оцінки стану продовольчої безпеки та наявність статистичних спостережень, які можна використовувати при визначенні дійсного стану продовольчої безпеки країни. Розроблено адекватну методику оцінки продовольчої безпеки и безпеки харчування країни. Побудова загального індикатору реалізується у три етапи: формування системи показників; визначення відповідних індикаторів і нормалізація значень; розрахунок інтегральних індикаторів і загального індикатора продовольчої безпеки та безпеки харчування. Уточнено систему індикаторів відповідно до кожного показника та обґрунтовані граничні критерії. Отримані результати свідчать про те, що в сучасній Україні досі не вирішено проблему продовольчої безпеки та безпеки харчування. Найгірші результати мають два показника, які висвітлюють соціально-економічні проблеми країни – це економічна доступність продовольства та споживання. З боку держави необхідно застосування різноманітних загальноекономічних та спеціальних важелів подолання бідності в країні. Результати дослідження можуть бути застосовані при розробці та реалізації комплексної системної продовольчої політики, яка підтримує перехід до стійких продовольчих систем. The article substantiates the urgent need to develop new approaches to the study of the food system, due to the acceleration of transformation processes, increasing uncertainty, new challenges and threats. The strategic direction of this research is determined - the sustainability of food systems. The interpretation of the food system as the totality of all activities, including the interaction of people and networks that exist in society for the transformation of primary resources into final goods, as well as their consumption and subsequent disposal, has been justified. The food system should be viewed as a complex system, since each of its components can be classified as an independent system. The conceptual structure of the food system should reflect the relationships, interactions, trade-offs, feedback mechanisms, and drivers of systemic change that ultimately shape system outcomes at multiple levels. The methods for assessing the state of food security and statistical observations that can be used in determining the actual state of food security in the country have been considered. Adequate methodology for assessing food security and nutrition security of the country has been developed. The construction of a common indicator is implemented in three stages: - formation of a system of indicators; determination of appropriate indicators and normalization of values; calculation of integral indicators and the general indicator of food security and nutrition security. The system of indicators according to each indicator was clarified and the limit criteria were substantiated. The results show that in modern Ukraine the problem of food and nutrition security has not yet been solved. The worst results have two indicators that illuminate the socio-economic problems of the country - the economic availability of food and consumption. On the part of the state it is necessary to apply various general economic and special levers to overcome poverty in the country. The results of the study can be applied in the development and implementation of a comprehensive systematic food policy that supports the transition to sustainable food systems.