Статті

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Optimization strategy for system management of cold thermal energy storage (CTES) in conditions of dynamic changes in energy carrier value
    (2024) Gryshchenko, Roman; Forsyuk, Andriy; Ivashchenko, Nataliia; Kryvosheiev, Maksym; Pylypenko, Oleksii
    In the world of contemporary challenges involving the continual increase in demand for energy resources and corresponding environmental pollution, the necessity has arisen to develop and implement advanced technologies to reduce energy consumption. This calls for enhancing energy utilization efficiency and op-timizing energy generation systems, taking into account the utilization of alternative and renewable ener-gy sources.Specifically, thermal energy storage becomes crucial as an effective economic option. Ther-mal energy storage systems enable meeting heating or cooling needs during optimal periods when it is more energy-efficient. Traditional management methods rarely prove optimal due to fluctuating electrici-ty tariffs, cooling loads, and ambient temperature. This leads to suboptimal achievement of maximum savings in utilising thermal energy storage systems.In this work, the advantages of Cold Thermal Energy Storage (CTES) systems based on Ice Thermal Energy Storage (ITES) were analysed alongside existing management strategies implemented in most enterprises and buildings utilizing ITES. A simpli-fied engineering methodology for analysing the thermodynamic efficiency of CTES was proposed. It was determined that cold losses during exergy analysis during storage are caused by both losses through sur-faces and internal exergy losses (i.e., exergy consumption due to irreversibility within the reservoir). For modern systems, exergy losses encompass both external and internal components. As an example, if the heat transfer at the external surface temperature of the storage reservoir equals the ambient temperature, external exergy losses would be zero, while total exergy losses would be entirely due to internal consump-tion. Conversely, if heat transfer occurs at the liquid's temperature for storage, a greater portion of exer-gy losses will be due to external losses. In all cases, the cumulative exergy losses, comprising internal and external exergy losses, remain constant.The implementation of CTES allows for shifting the use of electrical energy from peak to off-peak hours. During off-peak hours, electrical energy is used to charge the storage to fulfil (fully or partially) the peak demand for refrigeration equipment. Ice-based ITES has the potential to reduce maximum energy consumption, peak demand, and most importantly, the average cost of energy consumed.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження технології виробництва електроенергії з використанням газифікації підготовленої біомаси
    (2024) П'яних, Костянтин Костянтинович; Серьогін, Олександр Олександрович; Осьмак, Олексій Олексійович; Кіпко, С. О.
    Стрімке зростання частини децентралізованої генерації електроенергії, пов’язаної з використанням для її виробництва відновлюваних джерел енергії, є одним з основних напрямків сучасного розвитку енергогенеруючих систем. У статті узагальнено описано стан та напрямок розвитку світової та української енергетики. Коротко описано розвиток електрогенеруючого обладнання на базі газогенерації. Наведено результати дослідження технології виробництва електроенергії з використанням газифікації підготовленої біомаси. Наведено технологічні схеми підготовки генераторного газу на вимоги виробників до якості газоподібного палива у разі використання його як моторного палива в сучасних двигунах. Наведено методи визначення вмісту забруднюючих компонентів у газі, дані про склад конденсату, відібраного з генераторного газу. Наведена схема очищення газу призначена для використання твердих залишків процесу газифікації для очищення газу з готового біопалива. Наведено результати аналізу сорбційних властивостей коксозольного залишку та результати очищення газу з використанням його як фільтра. Наведено результати роботи комплексу з виробництва електроенергії методом газифікації. Показано, що екологічні показники установки по викидах CO та NOx в атмосферу відповідають вимогам Євро-5
  • Ескіз
    Документ
    Системи електрозабезпечення станцій зарядки електротранспорту
    (2022) Балюта, Сергій Миколайович; Копилова, Людмила Олександрівна; Куєвда, Юлія Валеріївна; Куєвда, Валерій Петрович; Чорний, Юрій Аркадійович; Зінькевич, Петро Олексійович
    У статті визначені особливості та підходи до синтезу систем електрозабезпечення станцій зарядки електромобілів з використанням ВДЕ та накопичувачів електричної енергії(мікрогрід) на основі ресурсної та технічної моделей систем електрозабезпечення станцій зарядки електромобілів
  • Ескіз
    Документ
    Системи електрозабезпечення промислових і цивільних об’єктів з використанням відновлювальних джерел енергії та накопичувачів
    (2022) Балюта, Сергій Миколайович; Копилова, Людмила Олександрівна; Куєвда, Юлія Валеріївна; Чорний, Юрій Адамович; Куєвда, Валерій Петрович; Зінькевич, Петро Олексійович
    У статті представлено підходи до вирішення завдання оптимізації складу джерел енергії ГЕТК шляхом мінімізації фінансових видатків на енергетичне обладнання. Питання техніко-економічної ефективності ГЕТК вирішуються шляхом вибору оптимального складу основного обладнання: встановленої по- тужності фотоелектричної станції (ФЕС); встановленої потужності вітро- електричної станції (ВЕС); кількості та встановленої потужності дизельних генераторних установок (ДГУ); кількості та потужності накопичувачів елек- троенергії (СНЕ). Для оптимізації використовується багатокритеріальна функція оптимізації та градієнтний метод оптимізації. Представлені математичні моделі джерел енергії, які входять до складу системи електрозабезпечення: дизель-генераторів, фотоелектростанцій, вітроелектростанцій, накопичувачів електричної енергії. Крім того, вирішується задача мінімізації витрат користувача мікромережі на електричну енергію (ЕЕ), що реалізується шляхом розробки алгоритму опти- мізації режимів джерел живлення і визначення значення енергії, яка отриму- ється від кожного з джерел енергії (ДЕ) та накопичувача електричної енергії (НЕЕ) з урахуванням тарифів на ЕЕ від енергосистеми. Оптимізація режимів системи електрозабезпечення проводиться з викори- станням оптимального добового графіка навантажень. При вирішенні задач оптимізації враховуються обмеження на кількість запусків дизель-генератора протягом доби та кількості зарядів/розрядів акумуляторних батарей протягом року. Вирішення задач оптимізації добового графіка навантаження та режимів роботи системи електрозабезпечення проводиться на основі прогнозованих на основі статичних даних і метеоданих добових графіків генерації електричної енергії фотоелектростанціями, вітроелектростанціями. Наведено результати імітаційного моделювання системи електрозабезпече- ння цивільного об’єкта з відновлювальними джерелами енергії та накопичува- чами електричної енергії в середовищі Matlab/ Simulink.
  • Ескіз
    Документ
    Задача розташування накопичувачів електроенергії в оес україни з урахуванням його впливу на потоки потужності контрольованими перетинами
    (2020) Буткевич, Олександр Федотович; Юнєєва, Наталія Тахірджанівна; Гурєєва, Т. М.; Стецюк, Петро Іванович
    Показано, що під час створення в об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України системи накопичувачів електроенергії (НЕЕ) доцільно враховувати вплив розподілу (за місцем та потужністю) батарей НЕЕ на потоки активної потужності «проблемними» контрольованими перетинами ОЕС України. Запропоновано метод визначення розподілу НЕЕ з урахуванням зазначеного впливу.
  • Ескіз
    Документ
    Альтернативні види палива – перспективний напрямок розвитку енергетичного комплексу України
    (2021) Осьмак, Олексій Олексійович; Серьогін, Олександр Олександрович
    Обґрунтовано перспективу переробки рослинної біомаси з метою залучення її до паливного балансу країни. Наведені результати досліджень паливних характеристик найбільш розповсюджених відновлюваних джерел енергії України – відходів деревини і сільськогосподарських виробництв. З метою визначення горючості проведено аналіз хімічного складу відходів деревини і лушпиння соняшника.