Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Мікробні технології співсинтезу кількох цільових продуктів(2021) Пирог, Тетяна Павлівна; Гук, Євген ІгоровичОстаннім часом усе більшої популярності серед науковців біотехнологічного напрямку набувають так звані інтегровані мікробні технології, привабливість яких зумовлена можливістю отримувати в результаті реалізації одного технологічного процесу кілька практично цінних метаболітів, що суттєво знижує вартість цільових продуктів і збільшує їх конкурентоспроможність на ринку, а також підвищує ефективність процесу біосинтезу. На сьогодні особливо активно досліджується здатність мікроорганізмів синтезувати супутні продукти спільно з полігідроксиалканоатами — внутрішньоклітинними запасними полімерними речовинами, які слугують основою для біодеградабельного пластику, але наразі потребують високих витрат на виробництво і, відповідно, програють конкуренцію вуглеводневому пластику. Не менш перспективними інтегровані мікробні технології виглядають і в контексті охорони довкілля, адже за умови накопичення цільових метаболітів і всередині клітин, і в культуральній рідині (ендо- та екзометаболіти) можливе виробництво з мінімальною кількістю утворюваних відходів. Крім того, реалізація таких технологій дає змогу утилізувати неїстівні рослинні відходи з високим вмістом целюлози та ксилози (такі, як жом цукрової тростини, рисова солома, кукурудзяні стебла тощо), використовуючи їх як дешевий і доступний ростовий субстрат для мікроорганізму-продуцента. У статті проаналізовано сучасні літературні дані щодо одночасного синтезу мікроорганізмами полігідроксиалканоатів з пігментами каротиноїдами та віолацеїном, екзополісахаридами, осмолітом ектоїном, ксилонатом, поверхнево-активними рамноліпідами; співсинтезу органічних кислот і спиртів (етанол, 2,3-бутандіол, 1,2,4-бутантріол, ксилітол, молочна та бурштинова кислота); інтегрованих технологій одержання непротеїногенних амінокислот (5-аміно-левулинова, S-аденозил-L-метіонін, 5-аміно-валеріанова, γ-аміномасляна) з полігідроксибутиратом, L-ізолейцином, глутатіоном, δ-валеролактамом, нізином. Важливо, що одночасний біосинтез кількох цільових продуктів дає змогу розширити сфери практичного застосування комплексу мікробних продуктів з різними властивостями.Документ Біотехнологічні особливості отримання органічних сполук, що використовуються у виробництві пластифікаторів(2023) Скроцька, Оксана Ігорівна; Цвєтков, Костянтин Олексійович; Пенчук, Юрій МиколайовичПластифікатори використовують при виробництві різних полімерів. Саме вони надають цим матеріалам гнучкості, міцності і еластичності. Для отримання пластифікаторів використовують різні групи сполук, зокрема – кислоти, феноли і спирти. Їх можна отримувати як хімічним синтезом, так і з використанням мікроорганізмів. У даній статті приділена увага саме мікробному синтезу різних сполук, які є основою при виробництві пластифікаторів. При виробництві пластифікаторів використовують органічні кислоти, такі як олеїнову, ліноленову, лінолеву, адипінову та ін. Серед продуцентів даних кислот виділяють бактерії родів Bifidobacterium, Lactobacillus; дріжджі Rhodosporidium, Saccharomyces, гриби Thamnidium, Mucor, а також мікроводорості Botryococcus, Botryococcus та ін. Другу групу сполук, які використовують при виробництві пластифікаторів складають феноли та їх похідні. Феноли можна отримати при культивуванні рекомбінантних штамів бактерій, зокрема Escherichia coli. Серед похідних фенолів для виробництва пластифікаторів використовують метакрезол. Його можна отримати з використанням генно-модифікованих клітин Saccharomyces cerevisiae та Aspergillus nidulans. Основною сировиною для виробництва пластифікаторів є спирти – гексанол, гліцерол, бутанол, ізобутанол. Гексанол синтезують як природні, так і рекомбінантні бактерії і дріжджі. Частка використання гексанолу у виробництві пластифікаторів становить 2,5 % від загального відсотка спиртів. Гліцерол менше використовують у виробництві пластифікаторів. Частка використання даного спирту – 1,8 %. Використання ізобутанолу у виробництві пластифікаторів складає 4,5 % від загальної кількості спиртів, що використовуються для цього. Даний спирт отримують при культивуванні рекомбінантних бактерій Escherichia coli, Corynebacterium glutamicum, Zymomonas mobilis та дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Найбільший відсоток використання спиртів у створенні пластифікаторів займає бутанол – 36 %. Серед природніх продуцентів бутанолу виділяють бактерії роду Clostridium. Також сконструйовані рекомбінантні штами бактерій, які здатні синтезувати бутанол – Escherichia coli, Clostridium tyrobutyricum, Clostridium cellulovorans, а також дріжджі Saccharomyces cerevisiae.Документ Отримання практично цінних сполук з використанням рекомбінантних дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Частина 2: синтез органічних кислот, білків, ферментів та інших сполук(2021) Скроцька, Оксана Ігорівна; Потапенко, Валерія Віталіївна; Красінько, Вікторія ОлегівнаДріжджі Saccharomyces cerevіsіae традиційно широко використовуються у промисловості, а також є популярним об’єктом наукових досліджень, зокрема у галузі молекулярної біології та генетики. Останнім часом перспективи застосування цих мікроорганізмів значно розширилися у зв'язку зі створенням рекомбінантних штамів S. cerevіsіae – продуцентів біологічно активних речовин. Вибір зазначених дріжджів як реципієнтів обумовлений тим, що вони добре вивчені, непатогенні і, завдяки особливостям системи секреції, дуже зручні для експресії гетерологічних протеїнів та інших біологічно активних сполук, що дозволяє конструювати рекомбінантні штами, які виділяють продукти трансляції чужорідних генів у культуральну рідину. Тому метою даного огляду є продовження аналізу сучасних наукових джерел з метою оцінювання сучасного стану та перспектив практичного використання рекомбінантних штамів дріжджів S. cerevіsіae для одержання практично цінних метаболітів. Більшість робіт з використанням генетично змінених штамів S. cerevіsіae акцентує увагу на проблемах досягнення надсинтезу гетерологічних білків. У огляді проаналізовано останні досягнення у напрямку модифікації й удосконалення штамів дріжджів S. cerevіsіae – продуцентів ферментів, зокрема целобіозодегідрогенази, декстранази, віск-синтази, ліпазного та лаказного ферментативних комплексів, які знаходять все ширше застосування у найрізноманітніших галузях людської діяльності, а також й інших білків, велика частина яких має фармацевтичне призначення. Значні успіхи у використанні рекомбінантних дріжджів-сахароміцетів для одержання біологічно активних сполук пояснюються відносною простотою їх культивування на стандартних недорогих середовищах. У огляді наведено дані щодо використання рекомбінантних штамів S. cerevіsіae для одержання органічних кислот (бурштинової, фумарової, 3-гідрогсіпропіонової, D- та L-молочної, n-кумарової, ітаконової, муконової), каротиноїдів та ряду інших практично цінних сполук.Документ Перспективи використання фруктово-ягідної сировини у технології м’ясних натуральних напівфабрикатів(2019) Штонда, Оксана Анатоліївна; Пасічний, Василь МиколайовичУ статті представлено результати аналітичних досліджень хімічного складу ягід і фруктів, які в перспективі можуть бути використані як сировина для маринадів при виробництві м’ясних маринованих напівфабрикатів. Завдання створення нових продуктів потребує нових підходів і прийомів технологій. Використання натуральних рослинних компонентів з антиокислювальним ефектом дасть змогу отримати продукт без консервантів і стабілізаторів. А антиокислювальна дія натуральних рослинних компонентів пояснюється наявністю різних груп біологічно-активних речовин. У зв’язку з цим рослинна сировина може бути використана у складі м’ясних продуктів. Внесення активних компонентів фруктово-ягідної сировини до складу рецептур м’ясних систем дасть змогу збільшити термін їх придатності та відкоригувати органолептичні показники. The article presents the results of analytical studies of the chemical composition of berries and fruit, which in the future can be used as raw material for marinades in the production of meat marinated semi-finished products. The task of creating new products requires new approaches and techniques. The use of natural herbal components with antioxidant effect allows to obtain a product without preservatives and stabilizers. And the antioxidant action of natural plant components is explained by the presence of different groups of biologically active substances. In this regard, this vegetable raw material can be used in the composition of meat products. The introduction of active components of fruit and berry raw materials in the formulations of meat systems will increase their shelf life and adjust their organoleptic characteristics.Документ Investigation of the efficiency of use of polycomponent acidifiers in the technology of rye-wheat bread(2017) Silchuk, Tatiana; Bilyk, Olena; Kovbasa, Vladimir; Zuiko (Kulinich), ViraThe accelerated technology to prepare rye-wheat bread at mini-enterprises and restaurants was proposed. The technology involves the use of acidulants. The multicomponent acidulants “Optimum 1” and “Optimum 2” were developed to intensify the technology of rye-wheat bread. Для виробництва житньо-пшеничного хліба на міні підприємствах та в закладах ресторанного господарства запропоновано прискорену технологію його виготовлення шляхом використання підкислювачів. Розроблено полікомпонентні підкислювачі «Оптимальний 1» та «Оптимальний 2». Їх оптимальне дозування, 2 % до маси борошна, сприяє скороченню технологічного процесу у 2,5…3 рази та забезпечує збереження свіжості готових виробів.Документ Investigation of the effect of multicomponent acidulants on the preservation of freshness and aroma of rye-wheat bread(2017) Silchuk, Tatiana; Bilyk, Olena; Kovbasa, Vladimir; Zuiko (Kulinich), ViraThe accelerated technology to prepare rye-wheat bread at mini-enterprises and restaurants was proposed. The technology involves the use of acidulants. The multicomponent acidulants “Optimum 1” and “Optimum 2” were developed to intensify the technology of rye-wheat bread. Для виробництва житньо-пшеничного хліба на міні підприємствах та в закладах ресторанного господарства запропоновано прискорену технологію його виготовлення шляхом використання підкислювачів. Розроблено полікомпонентні підкислювачі «Оптимальний 1» та «Оптимальний 2». Їх оптимальне дозування, 2 % до маси борошна, сприяє скороченню технологічного процесу у 2,5…3 рази та забезпечує збереження свіжості готових виробів.Документ Вторинні продукти переробки хеномелесу — джерело біологічно активних речовин(2016) Хомич, Галина Панасівна; Левченко, Юлія Вікторівна; Горобець, Олександра Михайлівна; Попова, Наталія ВікторівнаУ статті запропоновано шляхи переробки відходів хеномелесу. Проведено порівняльну характеристику фізико-хімічних показників і вмісту біологічно активних речовин відходів та плодів з хеномелесу. Визначено фракційний склад органічних кислот, цукрів і фенольних речовин, що містяться у вичавках хеномелесу. Досліджено використання напівфабрикатів з вичавок хеномелесу в технології продуктів харчування з метою покращення їх біологічної цінності, органолептичних і структурно-механічних властивостей. The use of secondary processed products of fruits and vegetables is suggested. The ways of waste recycling of chaenomeles are studied. The comparative characteristic of physical-chemical parameters and the content of biologically active substances of chaenomeles waste are defined. The fractional composition of organic acids, sugars and phenol snbstances, which are contained in the marc of chaenomeles, is determined. The use of semi-finished products from marc of chaenomeles in food technology for improving the biological value, organoleptic and structural and mechanical properties of food products is investigated.Документ Вплив органічних кислот на синтез поверхнево-активних речовин штамом Acinetobacter callcoacetiicus ІМВ В-7241 у середовищі з гліцеролом(2012) Пирог, Тетяна Павлівна; Шевчук, Тетяна Андріївна; Шулякова, Марія ОлександрівнаВстановлено можливість інтенсифікації синтезу поверхнево-активних речовин Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 на гліцеролі за присутності фумарату (С4-дикарбонова кислота, попередник глюконеогенезу) і цитрату (регулятор синтезу ліпідів). Одночасне внесення у середовище з гліцеролом (1%, об’ємна частка) фумарату і цитрату (0,01–0,02%) супроводжувалося підвищенням у 2–2,5 раза концентрації позаклітинних поверхнево активних речовин A. calcoaceticus ІМВ В-7241 порівняно з культивуванням бактерій на середовищі без органічних кислот. Збільшення синтезу їх за таких умов зумовлено одночасним функціонуванням двох анаплеротичних шляхів (гліоксилатного циклу і фосфоенолпіруваткарбоксилазної реакції), а також підвищенням у 3–5 разів активності ензимів біосинтезу поверхнево-активних гліко- (фосфоенолпіруватсинтетаза і фосфоенолпіруваткарбоксикіназа) та аміноліпідів (НАДФ+-залежна глутаматдегідрогеназа). Максимальні показники синтезу A. calcoaceticus ІМВ В-7241 на гліцеролі спостерігалися за наявності в середовищі дріжджового автолізату та мікроелементів і в разі використання посівного матеріалу, вирощеного на середовищі без факторів росту. За присутності в гліцеролвмісному середовищі для одержання інокуляту і культивування бактерій сульфату заліза відбувалося зниження синтезу поверхнево-активних речовин, зумовлене інгібуючим впливом Fe2+ на активність ензимів біосинтезу їх у штаму ІМВ В-7241. Одержані дані можуть бути основою для розроблення нової технології одержання поверхнево-активних речовин A. calcoaceticus ІМВ В-7241. The possibility of intensification of biosurfactant synthesis by strain Acinetobacter calcoaceticus IMV В-7241 on glycerol in the presence of fumarate (C4-dicarboxylic acid, precursor of gluconeogenesis) and citrate (lipid synthesis regulator) was found. Complex addition into the medium with glycerol (1%, v/v) of fumarate and citrate (0,01–0,02%) was accompanied by increasing of the exocellular biosurfactant quantity in 2–2,5 times compared to cultivation of IMV В-7241 strain on medium without organic acids. Increase in surfactant concentration was arisen from simultaneous functioning of two anaplerotic ways (both the glyoxylate cycle and phosphoenolpyruvate(PEP) carboxylase reaction) as well as enhancing in 3–5 times of enzyme activity of biosynthesis of surface active glyco-(phosphoenolpyruvate synthetase and phosphoenolpyruvate carboxykinase) and aminolipids (NADP+-dependent glutamate dehydrogenase). Maximal characteristics of A. calcoaceticus ІМV В-7241 biosurfactant synthesis on glycerol were observed in the presence of yeast autolisate and microelements in the medium if inoculums was used that had been grown in medium without growth factors. In the presence of ferrous sulfate in glycerol containing medium for inoculums obtaining and bacteria culturing, synthesis parameters of surfactants decreased due to Fe2+ inhibitory effect on activity of enzyme biosynthesis of IMV B-7241 strain. The obtained data are bases for development of new technology of biosurfactant synthesis by strain A. calcoaceticus ІМV В-7241.Документ Обґрунтування вибору дикорослих ягід для отримання свіжозаморожених напівфабрикатів(2013) Сімахіна, Галина Олександрівна; Камінська (Халапсіна), Світлана ВладиславівнаУ роботі показано практичне значення вивчення хімічного складу та ролі дикорослих культур у функціонуванні організму людини із урахуванням їхньої фармакологічної дії. The authors of this article have shown the practical meaning of studying the chemical composition and the role of wild plants in functioning of human organism, regarding their pharmacological action.Документ Изменение окислительно-восстановительного потенциала и кислотности теста после замеса(1977) Юрчак, Вера Гавриловна; Ройтер, Исаак Менашевич; Берзина, Наталия Ивановна; Лях, Евгения Васильевна; Зборовец, Т. М.; Кравченко, Г. В.Исследовали, как влияет способ замеса на ОВП, активную и титруемую кислотность теста, а также изменение этих показателей во время брожения. Показано, что усиленная механическая обработка теста при замесе почти не сказывается на интенсивности накопления кислот в процессе брожения, а вызывает лишь увеличение его начальной кислотности. Это позволяет достичь более высокой кислотности теста и хлеба, несмотря на сокращение продолжительности брожения теста. Investigated the effect of mixing on the oxidation-reduction potential, active and titratable acidity of the dough, as well as changes in these parameters during fermentation. It is shown that the enhanced machining kneading dough at almost no effect on the intensity of accumulation of acids in the fermentation process, and only causes an increase in its initial acidity. This allows to reach a higher acidity dough and bread, despite the reduction in the duration of the dough fermentation.