Статті

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження стероїдного комплексу крупи з гречки різних сортів
    (2015) Дубініна, Антоніна Анатоліївна; Ленерт, Світлана Олександрівна; Попова, Т. М.
    У статті досліджено якісний і кількісний склад стероїдного комплексу крупи з гречки різних сортів, найбільш перспективних для вирощування у зоні Лісостепу України. Визначення стероїдного комплексу проводили газохромато графічним методом. Встановлено, що гречана крупа є важливим і доступним джерелом рослинних стеринів, за вмістом яких вона перевершує багато інших крупів. Основним компонентом фітостеролів гречаної крупи є [3-ситостерин, масова частка якого складає 77,9...85,3 %. Експериментально підтверджено, що сумарний вміст стероїдного комплексу залежить від сортової приналеж ності гречки, з якої виготовлена крупа. Найбільшу кількість фітостеролів зафіксовано у крупі з гречки сортів «Дюймовочка» та «Космея». Саме ці сорти можна вважати найбільш перспективними для виробництва продуктів функціонального призначення з холестеринзнижуючим ефектом.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження споживчих властивостей ріпакової олії
    (2014) Носенко, Тамара Тихонівна; Бабенко, Валерій Іванович; Левчук, Ірина Володимирівна; Кот, Тетяна Олександрівна; Голодна, Олена В'ячеславівна; Тимощук, А. Ю.
    В роботі проведено порівняльний аналіз показників якості та хімічного складу ріпакової олії, одержаної в лабораторних умовах методом холодного пресування, та олії ріпакової нерафінованої та рафінованої іноземного виробництва. Встановлено, що всі зразки досліджуваних олій мали значення кислотного та пероксидного чисел такі, що відповідають вимогам стандартів до ріпакової харчової олії. Рафіновані олії характеризувались значно нижчими значеннями кислотного та пероксидного числа, що зумовлено вилученням вільних жирних кислот та пероксидних сполук із олії під час рафінування. Визначено жирно-кислотний склад, вміст токоферолів, фітостеролів та пігментів в оліях. Вміст ерукової кислоти в усіх зразках був дуже незначним і становив 0,07-0,15 %. Основною жирною кислотою в досліджуваних зразках олій була олеїнова кислота, її вміст знаходиться в межах 62-67 % від загального вмісту жирних кислот. Високе співвідношення ω-3 : ω-6 поліненасичених жирних кислот, значний вміст токоферолів та фітостеролів свідчить про високу біологічну цінність олії сучасних сортів ріпаку. Переважаючою фракцією серед токоферолів був β – токоферол (67,4 – 73,1 % від суми токоферолів), який характеризуються найбільш вираженими антиоксидантними властивостями Використання такої олії в харчовому раціоні суттєво збільшить споживання ессенціальних поліненасичених жирних кислот родини ω-3. Relative analysis of quality parameters and chemical composition of rape oils, obtained in laboratory conditions by cold pressing and industrial unrefined and refined rape oils of foreign production have been made in this work. It was shown, that all investigated oil samples had acid and peroxide values, which correspond to requirements of standards for edible rape oil. Refined rape oils had substantially lower acid and peroxide values due to withdrawing of free fatty acids and peroxides under refining. Fatty acid composition, tocoferol, phytosterol and pigment contents have been determined in all investigated oil samples. Erucic acid content was negligible (0,07-0,15 %) in all investigated oil samples. The main fatty acid was oleic acid in all investigated oil samples, its content was 62-67 % from common content of fatty acids High relation of ω-3 : ω-6 polyunsaturated fatty acids, considerable content of tocoferols and phytosterols indicate about high biological value of oils from modern rape varieties. The β – tocoferol, which has the most prominent antioxidative properties, was predominated between tocoferols, its content was 67,4 – 73,1 % of common tocoferols. Thus using of such oils in food diets can substantially increase ω-3 polyunsaturated fatty acids consumption.