Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
477 результатів
Результати пошуку
Документ Використання геоінформаційних систем для потреб ландшафтного районування України(2024) Харченко, Вячеслав ВалерійовичГеоінформаційні системи є важливим інструментом, який допомагає в географічних дослідженнях. У представленій роботі розглянуті основні особливості ГІС і їх придатність до застосування щодо ландшафтного районування України. Таке районування здійснюється на основі ландшафтно-генетичного принципу виявлення геокомплексів. Його застосування полягає у всебічному аналізі взаємозв’язків і взаємодії ландшафтотворчих факторів, процесів, компонентів довкілля. ГІС дають можливість створювати бази даних у вигляді набору шарів інформації. Основний шар містить географічно прив’язану карту місцевості, а інші, що накладаються на таку топооснову, – різноманітну інформацію про місцевість. Такою інформацією можуть бути дані щодо означених ландшафтотвірних факторів, процесів і компонентів середовища: гірські породи, водні об’єкти, клімат, ґрунти, біота, дані ДЗЗ тощо. Таким чином, сучасні ГІС виявляються вельми дієвим засобом для географів. Корисними ГІС є також для урахуванням площ і конфігурації ареалів ландшафтів при аналізі просторової ландшафтно-генетичної структури досліджуваної території. Відповідне врахування є досить непростим завданням, бо реальна місцевість не є плоскою. Відтворення кулястої поверхні Землі на площині потребує здійснення спеціальних перетворень за допомогою картографічних проекцій. І такі перетворення є різними для різних за формою і місцезнаходженням ділянок земної поверхні. Тому ГІС має постійно виконувати операції перетворення метрики. Сучасні ГІС роблять усі перетворення зі значною швидкістю й високою точністю, які неможливі для людини. Просте для ГІС завдання щодо вимірювання площ і визначення координат виділених або уточнених за конфігурацією ландшафтних комплексів чи одиниць районування – теж дуже корисне, бо заощаджує багато часу й убезпечує від математичних помилок. Застосування такої опції дало змогу визначити, що зона хвойно-широколистяних лісів займає нині 14,1 % території України, а широколистянолісова – 9,9 %. Такі ж розрахування здійснено й щодо інших зон і гірських країн – із використанням універсальної географічної інформаційної системи "MapInfo Professional"Документ Розвиток вітрової енергетики в Україні для цілей зеленої економіки: стан і перспективи(2022) Харченко, Вячеслав ВалерійовичЕнергія вітру – невичерпний енергетичний ресурс планети. Вона є одним із найдавніших використовуваних джерел енергії в історії людства. У той же час і нині вітроенергетика дуже важлива – для циклічної економіки. Оцінювання можливостей надійного задоволення економічних потреб у такій енергії без шкоди заходам щодо охорони, раціонального використання і відновлення екосистем – актуальне завдання.Документ Assessing the potential of wood as a green construction raw material for the circular economy of the EU and the world(2021) Kharchenko, ViacheslavCircular economy principles are vital for improving resilience in the supply of raw materials upon which the economy of the EU. Green raw materials are renewable, non-toxic, improve occupancy health and conserve energy and water use and waste products. Wood is an important green raw material. Wood building materials have many environmental advantages. Wood products from responsible sources are a good choice for most green building projects. Wood grows naturally using energy from the sun and CO2, is renewable, sustainable and recyclable. It is an effective insulator and uses far less energy to produce than concrete or steel.Документ Green economy and construction(2021) Kharchenko, ViacheslavA green economy is an economy that aims at reducing environmental risks and resource scarcity, and that aims for sustainable development without degrading the environment. Construction industry is one of the most important branches of the global economy and it is one of the most energy-intensive industrial sectors worldwide. There are many emerging technologies and latest energy-efficient building materials that can reduce its environmental burden. Sustainably-sourced wood products help reduce the impacts of climate change.Документ The impact of a full-scale war on the Black sea ecosystems of Ukraine and the entire sea in general(2023) Kharchenko, ViacheslavThe Russian full-scale invasion of Ukraine in February 2022 and the ongoing Russian-Ukrainian war have a significant impact on the Black Sea ecosystems, especially on their biotic component. About 87 % volume of the Black Sea are heavily anoxic. The northwestern part of the sea has the best conditions for the development of biota. This water area is well warmed by the sun's rays in the warm period of the year and rivers saturate seawater with dissolved oxygen and nutrients. This part of the sea is of decisive importance for the biota of the entire Black Sea. The impact of war on marine ecosystems is divided into two types: (i) the direct impact of the war – on the biota of the sea; (ii) the indirect impact of the war – on the ecosystems of the Black Sea. As direct impacts in this article are considered the effects of weapons, ammunition explosions (the shock waves, the sound of explosions), the use of powerful sonars – primarily on marine mammals (dolphins and porpoises – probably up to 50 000 cetaceans have already died). The consequences of oil spills due to the flooding and damage of warships and other military equipment, water pollution by toxic components of ammunition (heavy metals, polychlorinated biphenyls etc.), pathogens (as a bacteriological weapon or due to damage to the city sewer or an agricultural complexes), and possible radioactive contamination are considered as indirect impacts. The possibilities of spreading the indirect consequences of the war to non-Black Sea – Mediterranean – ecosystems are highlighted. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року та російсько-українська війна, яка триває, мають значний вплив на екосистеми Чорного моря, особливо на їх біотичну складову. Близько 87 % об’єму Чорного моря є сильно аноксичними. У північно-західній частині моря найкращі умови для розвитку біоти. Ця акваторія добре прогрівається сонячними променями в теплий період року, а річки насичують морську воду розчиненим киснем і поживні речовини. Ця частина моря має вирішальне значення для біоти всього Чорного моря. Вплив війни на морські екосистеми поділяють на два види: (i) прямий вплив війни – на морську біоту; (ii) непрямий вплив війни – на екосистеми Чорного моря. В якості прямого впливу в цій статті розглядається вплив зброї, вибухів боєприпасів (ударні хвилі, звук вибухів), використання потужних гідролокаторів – в першу чергу на морських ссавців (дельфінів і морських свиней – ймовірно, до 50 000 китоподібних вже загинуло). ). Наслідки розливів нафти внаслідок затоплення та пошкодження бойових кораблів та іншої військової техніки, забруднення води токсичними компонентами боєприпасів (важкими металами, поліхлорбіфенілами тощо), хвороботворними мікроорганізмами (як бактеріологічною зброєю або через пошкодження міської каналізації чи сільськогосподарських комплексів), а можливе радіоактивне забруднення розглядається як непрямий вплив. Висвітлюються можливості поширення непрямих наслідків війни на нечорноморські – середземноморські – екосистеми.Документ The study of technogenically transformed water ecosystems within аviation facilities operation area(2018) Madzhd, Svitlana; Pysanko, YanaThe object of the research is technogenically transformed aquatic ecosystem which helps to develop water protection measures and ensure the ecological safety of technogenically conditioned ecosystems of rivers passing through urban areas within aviation repair facilities. The conceptual model of aquatic ecosystem consists of the Nyvka and Irpin rivers, both aquatic ecosystems belong to the Dnieper basin, and the permanent trophic connection makes it possible to consider them as the conceptual majority of interconnected constituents. The aim of the work: to study main features of the formation of technogenically conditioned water ecosystems of small and medium rivers due to anthropogenic influence of the aviation repair facilities. Methods: were used a biotesting method, a method of the complex water quality assessment, a substrate biological transformation model based on the law of non-linear mathematical model of Mono and Michaelis-Menten. The technogenic impact index for every pollutant was calculated. Results: it was found the content of heavy metals, oil products, nitrogen, nitrite nitrogen, nitrate nitrogen in the surfacewater of the Nyvka and Irpin rivers. Investigated samples of the Nyvka water were of V water quality class and the Irpin water was of I V water quality class. The hydrochemical analyze of the Irpin river has shown that limitation factors affecting the water quality, cause the disturbance of the self-remediation ability of the water ecosystem. Was shown changes of contaminant concentration in the Irpin River current. Discussions: obtained results of the modeling of the Irpin water self-remediation from contaminants are represented that the constant for contamination agents such as nitrogen, nitrite nitrogen, nitrate nitrogen and Cu2+ have negative values. The predominating negative values indicate, that in the aquatic environment selfremediation processes have not time to occur, as water is being very active contaminated from the mowings, neighboring agricultural lands.Документ Модифікація сорбційної здатності рослинного компонента біоплато до 137Cs(2020) Лапань, Оксана Володимирівна; Міхєєв, Олександр Миколайович; Маджд, Світлана МихайлівнаДосліджено дію УФ-С-опромінення на ростові процеси рослинного компонента біоплато. Проведено порів-няльне дослідження ефективності очищення водного середовища від іонів радіоцезію рослинами кукурудзи звичайної, що були опромінені УФ-С в різних дозах. Показано вплив щільності вирощування рослин гороху посівного на ступінь очищення водного середовища від іонів 137Cs.Документ Оцінка впливу на довкілля: менеджмент(2024) Маджд, Світлана МихайлівнаУ роботі регламентований порядок здійснення процедури оцінка впливу на довкілля у відповідності до діючих норм українського законодавства. Створено базу нормативно-правових документів, що забезпечують національне правове поле реалізації процедури оцінки впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності. Структурований зміст оцінки впливу на довкілля та встановлені визначальні чинники, що впливають на ефективність провадження процедури оцінки впливу на довкілля, а саме: вимог законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища; стан довкілля території на якій планується провадження планованої діяльності; екологічна ємність території на якій планується провадження планованої діяльності; види синергетичного впливу шкідливих чинників на довкілля; перспектив соціально-економічного розвитку території; прогнозування екологічних ризиків. Доведено, що для успішної реалізації етапів, передбачених процедурою оцінки впливу на довкілля необхідно здійснити детальний опис планованої діяльності, яка включає аналіз планової діяльності, етапів і заходів, а також дає чітке уявлення про те, як провадження планованої діяльності потенційно спроможне зумовити прояви тих чи інших впливів на довкілля та небажаних їх наслідків на здоров’я населення. Встановлені поступки у розвитку процедури оцінки впливу на довкілля та визначені основні перешкоди на шляху практичної реалізації даного процесу. Обґрунтовано, що з кожним днем війни погіршується екологічна ситуація в Україні та завдається непоправна шкода навколишньому природному середовищу: руйнуються природні екосистеми, знищується рослинний і тваринний світ, забруднюється атмосфера, гідросфера та літосфера, руйнується природно-заповідний фонд. Все це унеможливлює забезпечення, урегульованих законодавством, механізмів реалізації європейської моделі оцінки впливу на довкілля на належному рівні в УкраїніДокумент Экспериментальные основы нового метода ризофильтрационной очистки водных экосистем от цезия 137(2017) Михеев, Александр Николаевич; Маджд, Светлана Михайловна; Лапань, Оксана ВладимировнаРазработано мобильную конструкцию биоплато, биотической составляющей которой являются наземные растения, для очистки водных сред от радиоцезия. Проведен скрининг перспективных видов высших наземных растений, экспериментально определена их способность аккумулировать ионы цезия-137 в условиях водной культуры, которая сопоставлена с аккумулирующей способностью водных макрофитов. Проведена серия экспериментов с несколькими типами субстратов для проращивания семян и роста высших наземных растений в условиях аквакультуры. Сконструированы мини-биоплато и определена их поглотительная способность по отношению к радиоцезиюДокумент Water Purification from Ions of Cadmium (II) Using a Bio-Plateau(2019) Lapan, Oksana; Mikhyeyev, Oleksandr; Madzhd, Svitlana; Dmytrukha, Tetyana; Cherniak, Larysa; Petrusenko, ValentynaThe study was conducted with the purpose of experimentally developing the method of water purification from ions of cadmium (II) using a new design of a bio-plateau, which is based on the use of terrestrial plants. In order to construct the bio–plateau, the following chemically inert floating materials were used as the substrate: perlite, expanded clay, granular foam, vermiculite, cork, on top of which the seeds of higher terrestrial plants were placed. The experimental data showed that foam was the best of the tested substrates, and of plants – barley, oats, corn and rye. The constructed bio-plateau was placed into tanks with a solution of cadmium on the 9th day of incubation to study the cleaning efficiency of terrestrial plants on the aquatic environment. Determination of the residual concentration of cadmium was performed with the method of AAC at λ=228.8. As a result, it was found that rye showed the best sorption properties of the tested plants. The influence of additional aeration and pH of the medium on the degree of water purification was established. The highest treatment efficiency was observed in the variant of a bio-plateau with aeration and at a pH of 8–9. The study shows the possibility of using terrestrial plants for the phytoremediation of water bodies