Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
17 результатів
Результати пошуку
Документ Удосконалення технології одержання жирних кислот із відходів олійно-рафінаційного виробництва(2023) Радзієвська, Ірина Гіронтіївна; Мельник, Оксана Петрівна; Маринін, Андрій ІвановичДля олійно-жирової промисловості актуальними є питання раціонального використання відходів і побічних продуктів та розробка нових маловідходних технологій. Конкурентоспроможність виробництва напряму залежить від розробки та реалізації екологічної стратегії компанії, від послідовності вирішення проблеми екологізації виробництва та зменшення негативних наслідків екологічних ризиків. Одним із побічних продуктів олійно-жирової промисловості є гідратаційний осад (гідрофуз), що утворюється на етапі гідратації при виробництві рафінованих рослинних олій. Утилізація гідрофузів як побутових відходів викликає проблему забруднення навколишнього середовища. Гідрофуз містить 2…10% фосфоліпідів, олії 30…45% і 40…60% води. Такий склад обумовлює необхідність його швидкої переробки. Доцільно використовувати гідрофуз для отримання жирних кислот, які є цінною сировиною для багатьох галузей промисловості. Технологія отримання жирних кислот включає в себе нагрів досліджуваного зразка гідрофузу до температури 110…120°С, внесення при температурі 60°С кислоти до рівня рН 2…3 і наступного його перемішування. Час процесу залежить від консистенції і вмісту загального жиру сировини і становить від 2 до 8 годин. Процес ведуть до повного розкладання гідрофузу, який контролюють візуально, за зміною консистенції. Апробовано обробку гідрофузу: розчином сульфатної кислоти концентрацією 40%; концентрованою нітратною кислотою; концентрованою сульфатною кислотою; концентрованою сульфатною кислотою з барботуванням перегрітою водяною парою. Технологічні показники якості одержаних жирних кислот помітно відрізняються залежно від застосованого методу розщеплення. При застосуванні для розщеплення сульфатної кислоти, веденні процесу за рН середовища 2…3 з барботуванням перегрітою водяною парою, якість одержаних жирних кислот повністю відповідає вимогам ДСТУ 4860:2006.Документ Використання нових ферментних препаратів для обробки олійних фузу соняшникової олії(2023) Носенко, Тамара Тихонівна; Жупанова, Діана ОлександрівнаФосфоліпазні ферментні препарати останнім часом все ширше використовують у технології дегумування рослинних олій з метою вилучення фосфоліпідів та зменшення жирових відходів. Було запропоновано також їх застосування і для переробки відходів гідратації фосфоліпідів рослинних олій - гідратаційних осадів. Метою даної роботи було дослідження можливості використання нових фосфоліпазних препаратів для вилучення олії із фузів соняшникової олії та їх впливу на показники якості олії. У роботі були використані ферментні препарати компанії Novozymes (Данія) Lecitase® Ultra, Quara® Low P та Quara® Boost. Попередня обробка соняшникового фузу ферментними препаратами призводила до підвищення ефективності вилучення олії. Вихід олії був приблизно однаковий за використання ферментних препаратів як із активністю фосфоліпаз А (Lecitase® Ultra, Quara® Low P), так і фосфоліпази С (Quara® Boost) і становив для одного із дослідженого фузу 78-80 %, що приблизно на 60 % вище кількості вилученої олії із контролю. Основними змінами у груповому складі фосфоліпідів після обробки фосфоліпазами була поява фракції фосфатидні і поліфосфатидні кислоти. Обробка одного із зразків фузу препаратами із активністю фосфоліпази А (Lecitase® Ultra, Quara® Low P) призводила до підвищення вмісту вільних жирних кислот в олії порівняно із контролем, деяке підвищення кислотності спостерігалось і внаслідок обробки фузу ферментним препаратом із активністю фосфоліпаз С (Quara® Boost). У той же час олія, вилучена із іншого зразка фузу в присутності всіх трьох ферментних препаратів, мала нижчі значення кислотного числа. Вміст пероксидних сполук в олії, вилученій із фузу, був низьким і відповідав вимогам до харчової олії. Масова частка фосфоровмісних речовин у вилучених оліях теж була незначною. Олія, вилучена із фузів, мала суттєву антиоксидантну активність. Одержані результати свідчать про перспективність використання нових ферментних препаратів із фосфоліпазною активністю для вилучення олії із олійних фузів.Документ Інтенсифікація ферментативного дегумінгу соняшникової олії ультразвуковою обробкою(2023) Носенко, Тамара Тихоновна; Жупанова, Діана ОлександрівнаЕнзимне дегумування рослинних олій все більш широко використовується для вилучення фосфоліпідів із рослинних олій. Одна із проблем його застосування є тривала обробка фосфоліпазними препаратами. Одним із методів інтенсифікації масообмінних, фізико-хімічних та біохімічних процесів є ультразвукова обробка. Метою даної роботи було дослідження дії ультразвуку на ефективність ензимного дегумування соняшникової олії та її впливу на фізико-хімічні показники олії. Для ензимного дегумування соняшникової олії були використані ферментні препарати компанії Novozyme (Данія) Lecitase® Ultra та нові препарати із фосфоліпазною активністю, зокрема, Quara® Boost (фосфоінозитол фосфоліпаза С та фосфоліпаза С) та Quara Low P (фосфоліпаза A1). Ультразвукову обробку здійснювали в ультразвуковому апараті МЕДІТОН (Україна) із частотою 22 кГц протягом 5, 8 та 11 хв. Вміст фосфоровмісних сполук в олії, кислотне числотне і пероксидне число визначали стандартними методами. Антиоксидантну активність олії визначали за швидкістю гасіння радикалів 2,2-дифеніл-1-пікрілгідразілу (DPPH). Встановлено, що під дією ультразвуку вихід олії після ензимного дегумінгу підвищувався від 0,2 до 0,7 % у порівнянні із контрольними зразками (без використання ультразвуку). При цьому тривалість дегумування скоротилась від 60 хв (у контролі) до 8-11 хв. при використанні ультразвукової обробки. Вміст фосфоліпідів в олії зменшувався вдвічі порівняно із контролем внаслідок ультразвукової обробки і становив 0,03-0,04 %. Встановлено деяке підвищення значення кислотного числа та більш високий вміст пероксидів у дегумованій олії із використанням ультразвукової обробки. Антиоксидантна здатність таких зразків олії також зменшувалась. За використання препарату Quara Low P окисна стабільність олії була найвищою. Таким чином, використання ультразвукової обробки для ферментативного дегумінгу соняшникової олії суттєво прискорює даний процес. Максимальний вихід гідратованої олії було одержано за використання препарату Quara Boost та 11 хв. дії ультразвуку. Залишковий вміст фосфоліпідів у зразках гідратованої олії суттєво не відрізнявся. Перспективним способом удосконалення ензимного дегумінгу є використання нових ферментних препаратів Quara Boost та Quara Low Р та одночасної ультразвукової обробки.Документ Comparative study of lipase preparations for enzymatic degumming of sunflower oil(2023) Nosenko, Tamara; Zhupanova, DianaEnzymatic degumming of sunflower oil results in an increase in oil yield compared with water degumming. Degumming with Quara®Boost preparation results in 98 % oil yield, which was 1.5 % higher than in the case of water degumming. Using Lecitase® Ultra and Quara Low P increased oil yield by 1 and 0.5 %, respectively, compared with water degumming. The phospholipid content decreased from 0.4 % in crude oil to 0.2 % after water degumming, meanwhile, the application of enzyme preparations Lecitase® Ultra and Quara Low P reduced the content of phospholipids to 0.08 % and 0.06 %, respectively. The lowest phospholipid (stearoiloleillecitin) content 0.04 % was in the sunflower oil after degumming with phospholipase C (Quara®Boost), which corresponds to 16 mg/kg of phosphorus. The saponification value of sunflower oil degummed with phospholipase C preparation proved the formation of diacylglycerols in oil and was 191.5 mg KOH/g. The highest free fatty acid content in sunflower oil was after degumming with Lecitase® Ultra: the acid value increased from 0.86 mg KOH/g in crude oil to 2.7 mg KOH/g in degumming oil. However, Quara Low P preparation also has phospholipase A1 activity, so, the acid value decreased slightly compared with crude oil. Degumming with Quara®Boost preparation did not affect the free fatty acid content in sunflower oil, and the acid value was even lower than in the oil degummed with water. The peroxide value of sunflower oil was <1 meq O/kg after enzymatic degumming, meanwhile the peroxide value of sunflower oil after water degumming was 2.6 meq O/kg. All oil samples had a similar antioxidative capacity, that was 30-36 % of scavenged DPPH• radical.Документ Application of the Inverse Chronopotentiometry Method to Control the Content of Toxic Elements in Refining Production(2021) Melnyk, Oksana; Galimova, V.; Radzievska, Irina; Marynin, AndriyUkraine is one of the world leading exporters of sunflower oil. An important safety indicator is the content of toxic elements in it, which should not exceed the maximum permissible concentrations. Toxic elements entering the human body reduce the functions of individual systems and organs and lead to immunodeficiency. The toxic elements by which food products are controlled include copper (Cu), zinc (Zn), iron (Fe), cadmium (Cd), lead (Pb), arsenic (As), and mercury (Hg).Документ Influence of the combination of emulsifiers on the properties of rice gluten-free dough and the quality of bread(2021) Medvid, Irina; Shydlovska, Olena; Ishchenko, TatianaУ статті досліджено вплив знежиреного лецитину, соняшникової олії і сухого яєчного білка на реологічні властивості і мікроструктуру безглютенового рисового тіста та показники якості готового хліба. Для визначення ефективності використання даних емульгаторів було використано технологію хліба із застосуванням ферментативної модифікації крохмалю борошна за допомогою амілолітичних ферментів. Для оцінки реологічної поведінки тіста аналізували його в’язко-пластичні властивості (напругу зсуву та ефективну в’язкість тістових систем) за допомогою ротаційного віскозиметру, мікроструктуру тіста досліджували шляхом мікроскопіювання. Для визначення фізико-хімічних показників якості готового хліба використовували традиційні методи. Результати показали, що включення емульгаторів змінювало поведінку рисового тіста, про що свідчать різні в’язко-пластичні властивості та мікроструктура тістових систем, та здійснювало вплив на такі якісні характеристики готового хліба, як питомий об’єм та пористість. Встановлено, що використання комбінації емульгаторів зі знежиреного лецитину, соняшникової олії і сухого яєчного білка в технології рисового хліба у поєднанні з ферментативною модифікацією крохмалю борошна сприяє суттєвому покращенню реологічних властивостей та структури безглютенового тіста та забезпечує високі показники питомого об’єму і пористості готових виробів. The article investigates the influence of low-fat lecithin, sunflower oil, and dry egg white on the rheological properties and microstructure of gluten-free rice dough and quality indicators of ready-made bread. To determine the effectiveness of the use of these emulsifiers, the bread technology with implementation of enzyme modificated (by amylolytic enzymes) flour starch was used. To assess the rheological state of the dough, its viscoplastic properties (shear stress and effective viscosity of the test systems) were analyzed using a rotary viscometer. The dough microstructure was examined by microscopy. Traditional methods to determine physical and chemical indicators of ready-made bread quality were used. The results showed that the emulsifiers implementation changed the behavior of rice dough, and had the positive effect on the qualitative (specific volume and porosity). It has been found that the use of a combination of emulsifiers from low-fat lecithin, sunflower oil, and dried egg white in rice bread technology in combination with enzymatic modification of flour starch significantly improves the rheological properties and structure of gluten-free dough and provides high indicators of specific volume and porosity of ready-made products.Документ Нанотехнології: технологічні аспекти гідрування олієжирової сировини(2014) Осейко, Микола Іванович; Голодна, Олена В'ячеславівнаУ статті розглянуто нанотехнологічну трифазну систему (оліякаталізатор-водень). У результаті аналітичного розгляду науково-технічних джерел виявлено критичні точки процесу гідрування та підтверджено необхідність експериментальних досліджень. Фізико-хімічні показники вихідної сировини і продуктів гідрогенізації визначено стандартними методами. Наведено результати експериментальних досліджень показників сировини (тропічних олій, купажованої олії) та отриманих гідрогенізатів. З використанням каталізаторів Н1 і Н2 отримано асортимент гідрогенізатів із заданою температурою плавлення і твердістю (консистенцією). Nanotechnological three phase system (butter — catalyst — hydrogen) has been studied in this article. As a result of analytical consideration of scientific and technical sources, the critical points of hydrogenation process have been investigated and the necessity of experimental researches has been proved. The physical and chemical indexes of raw material and products have been defined using standard methods.The results of experimental studies of raw material indexes (tropical butters, mixtures of butters) and the obtained products are presented. With the use of N1 and N2 catalysts assortment fats having the set temperature of melting and set degree of hardness (consistency) have been developed.Документ Одержання мастил із жирової сировини(2020) Касьяненко, Любов Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Шеманська, Євгенія ІванівнаОстаннім часом екологічні, а також експлуатаційні характеристики є вагомим фактором для вибору мастильних матеріалів, тому у світовій економіці переважає тенденція до зниження ролі нафти і нафтопродуктів. Використання нафтових і синтетичних мастильних матеріалів та їх компонентів є однією із причин забруднення навколишнього середовища, оскільки вони характеризуються низькою біорозкладністю. Більшість наукових досліджень стосується хімічної обробки олій для їх подальшого використання як присадок до нафтопродуктів. Зазвичай, для таких досліджень використовують рицинову або ріпакову олії, оскільки вони більш популярні для технічного застосування. У статті досліджено процес взаємодії гідрохлорованої соняшникової олії з натрієвими милами жирних кислот, розроблено технологію одержання мастильних матеріалів на основі соняшникової олії шляхом її гідрохлорування з подальшим хімічним перетворенням продукту для отримання основи мастильних матеріалів. Обґрунтовано методи отримання базових мастил з альтернативних джерел (відновлюваної сировини), зокрема завдяки переробці олій. Виготовлено зразки мастильних олив на основі соняшникової олії. Мила, що використовувалися, мають різну молекулярну масу, тобто і продукти реакції відмінні за цим показником, що дає змогу дослідити та зробити висновки про її вплив на трибологічні властивості. Продукти етерифікації після видалення розчинника являють собою желеподібні за кімнатної температури пластичні речовини. Визначено в ’язкісно-температурні властивості отриманих продуктів. Результати проведеної роботи вказують на перспективність і доцільність подальших досліджень у галузі одержання кисневмісних похідних рослинних олій з метою визначення оптимальних умов проведення зазначеної хімічної модифікації. Nowadays environmental factors as well as operating are important factors in the choice of lubricants. Therefore, in the world economy there is a tendency to reduce the role of oil and petroleum products. The use of oil and synthetic lubricants and their components is one of the causes of environmental pollution, as they are determined to have low levels of biodegradation. Many scientists are discussing the chemical processing by vegetable oils as a component to petroleum product. For such purposes, castor and rapeseed oils are usually used, since they are quite popular for technical use, it is possible to use castor oil without chemical transformations. The purposet of the research was the process of interaction of hydrochlorinated sunflower oil with sodium salts of fatty acids. Object of the research was the development of procedure for hydrochlorination of sunflower oil, with further the synthesis of the product which will be the basis of lubricants. The work is devoted to development of technology for production of lubricants based on sunflower oil. The paper established research on methods for obtaining basic oils from alternative sources, including vegetable oil processing. During the research lubricant samples, based on sunflower oil, were made. Soaps used for the above reaction had different molecular weights. The reaction products were different in this respect, which allowed to investigate and draw conclusions about its effect on tribological properties. The products after esterification after removal of the solvent were jelly-like at room temperature, plastic substances. In these samplesviscosity-temperature properties were determined. The results of this work indicated the prospects and feasibility of further research in the field of obtaining oxygencontaining derivatives of vegetable oils in order to determine the optimum conditions for carrying out the abovementioned chemical modifications.Документ New vegetable oil blends to ensure high biological value and oxidative stability(2017) Nosenko, Tamara; Shemanska, Evgenia; Bakhmach, Volodymyr; Sydorenko, T.; Demydova, Anastasiia; Berezka, T.; Arutyunyan, T.; Matukhov, D.Досліджено і уточнено склад жирних кислот рослинних олій холодного пресування. Розроблений і обґрунтований склад купажів на основі соняшникової олії з додаванням олій насіння рижію, льону та волоського горіху, що забезпечують раціональне співвідношення ω-3:ω-6 жирних кислот з точки зору їх вмісту у харчовому раціоні. Досліджено перебіг автокаталітичного окиснення купажів при зберіганні їх за температури 20±2 ºС за вільного доступу світла та повітря. Встановлено суттєве уповільнення швидкості накопичення пероксидів при купажуванні 45 % горіхової або 40 % рижієвої олії з відповідною кількістю соняшникової олії.The composition of fatty acids of cold pressed vegetable oils has been studied and refined. Developed and substantiated the composition of blends based on sunflower oil with the addition of oils of rye, flax and walnut seeds, which provide a rational ratio of ω-3: ω-6 fatty acids in terms of their content in the diet. The course of autocatalytic oxidation of blends during their storage at a temperature of 20 ± 2 ºС with free access of light and air has been studied. A significant slowdown in the rate of accumulation of peroxides when blending 45% nut or 40% rye oil with the appropriate amount of sunflower oil.Документ Дослідження хімічних перетворень у соняшниковій олії під час термічної обробки(2019) Ковальова, Світлана Олександрівна; Чебаненко (Омельченко), Христина Володимирівна; Гуцало, Інна Володимирівна; Коробка, Юлія ВолодимирівнаУ статті розглянуто результати лабораторних досліджень хімічних перетворень тригліцеридів соняшникової олії під час тривалого нагрівання до температури, що перевищує точку димлення олії. Особливістю рослинних жирів є високий вміст у них ненасичених жирних кислот і внаслідок цього здатність до окиснення і полімеризації під час контакту з повітрям. Швидкість цих процесів значно зростає з підвищенням температури, особливо під час наближення до точки димлення. Аналіз результатів дослідження базується на кількісному і якісному порівнянні даних ЯМР 1Н спектроскопії зразків олії до нагрівання і зразків олії, що були витримані за температури 240 ○С протягом 2 годин. Спектри ЯМР 1Н містять унікальну інформацію про наявність і співвідношення у молекулах тригліцеридів соняшникової олії залишків мононенасичених і діненасичених кислот, серед яких, відповідно, домінують олеїнова і лінолева кислоти. ЯМР 1Н спектроскопія є ефективним і експресним методом контролю якості олії, що базується на оцінюванні структури молекул тригліцеридів. Математично оброблені спектральні дані доводять, що найбільших змін під час термічної обробки зазнають естери лінолевої кислоти. Меншою мірою відбуваються деструктивні перетворення залишків олеїнової кислоти, про що свідчить повільніше зменшення інтегральних інтенсивностей відповідних сигналів у спектрах. The laboratory study results of chemical transformations of triglycerides of refned deodorized sunflower oil under prolonged heating to the temperature exceeding the smoke point of oil are considered in the article. One of the features of edible oils is the high content of unsaturated fatty acids and, as a consequence, the ability to be oxidized and polymerized upon contact with air. The rate of these processes increases signifcantly with temperature rise, especially if it is close to the smoke point. The analysis of the results of the study is based on a quantitative and qualitative comparison of 1H NMR spectra of the oil samples before heating and the oil samples, which were heated at 240 °C for 2 hours. 1H NMR spectra contain unique information on the presence and molar ratio of residues of mono- and di-unsaturated acids in the triglyceride molecules of sunflower oil with prevailing of oleic and linoleic acids, respectively. 1H NMR spectroscopy is one of the effective and express methods to control oil quality based on estimation of structural integrity of oil triglycerides. Mathematically processed spectral data prove that linoleates are undergone the biggest chemical changes during the heat treatment of sunflower oil. The destructive transformations of oleates occur to a lesser extent that is evidenced by slower decreasing of integral intensities of the corresponding signals in the spectra.