Статті

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 134
  • Ескіз
    Документ
    Influence of vacuum cooling method on quality indices of bread
    (2021) Kozak, Oleksandr; Nazarenko, Ivanna; Desyk, Mykola; Telychkun, Yuliya; Telychkun, Volodymyr
    The method of vacuum cooling allows to cool the bread quickly, reduce the production area for cooling, to provide sterile process conditions. The influence of cooling modes on the quality of wheat bread was studied. The bread was cooled under a vacuum of 4–6 kPa, the rate of pressure reducion varied from 2 to 8 kPa/s. Structural and mechanical properties of bread were determined by the method of penetration. The critical rate of pressure drop was 4.5 kPa/s, at higher speeds the structure of the bread is destroyed, the crust is separated from the crumb. Bread cooled under vacuum stimulates freshness (elasticity) longer than after the usual, natural method of cooling.
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи виробництва органічного хліба з додаванням борошна з тефу
    (2020) Блаженко, Марія Сергіївна; Фалендиш, Наталія Олексіївна; Бобель (Зінченко), Інна Миколаївна; Харитончук, Оксана Вікторівна
    В статті досліджено можливість використання органічного борошна з тефу для виробництва органічного хліба із пшеничного борошна першого сорту. Вивчено вплив борошна з тефу на технологічний процес, якість тіста та хліба. Встановлено, що внесення борошна з тефу на заміну пшеничному борошну, у кількості 10 та 20 % скорочує тривалість вистоювання тістових заготовок через відсутність глютену у своєму складі. Визначено, що внесення 10 % борошна з тефу, на заміну пшеничного борошна першого сорту, забезпечує відповідну якість хліба і сприяє його збагаченню фізіологічно-функціональними інгредієнтами
  • Ескіз
    Документ
    Технологічні аспекти використання борошна з тефу при виробництві органічного хліба
    (2020) Фалендиш, Наталія Олексіївна; Бобель (Зінченко), Інна Миколаївна; Блаженко, Марія Сергіївна
    В статті досліджено можливість використання органічного борошна з тефу для виробництва органічного хліба з пшеничного сортового борошна. Використання борошна з тефу дає можливість підвищити поживну та харчову цінність хліба за рахунок підвищення кількості білків, ненасичених жирних кислот, мінеральних речовин та вітамінів. Метою досліджень було визначення раціонального дозування борошна з тефу при виробництві органічного хліба із пшеничного сортового борошна та встановлення впливу борошна з тефу на технологічний процес, якість тіста та хліба
  • Ескіз
    Документ
    Research of the process of vacuum cooling of bread
    (2020) Kozak, Oleksandr; Telychkun, Ivanna; Desyk, Mykola; Telychkun, Volodymyr
    The article presents the results of research of the vacuum-evaporating method of cooling bread. It is established that the duration of cooling bread, weighing 0.5 kg, is reduced from 60-90 minutes, when cooling products in an environment with a temperature of 20ºC and relative humidity φ = 75%, up to two minutes. The influence of regime parameters of vacuum cooling process on humidity and bread temperature is investigated. The magnitude of the vacuum and the intensity of its creation has an important impact on the quality of bread. To ensure the bread temperature within 25 ° C, it is necessary to create a vacuum value of 97 kPa. The mode of creation of vacuum at which integrity of samples which were investigated and high intensity of cooling is provided is offered
  • Ескіз
    Документ
    Gas permeability of bread
    (2020) Desyk, Mykola; Kozak, Oleksandr; Telychkun, Volodymyr; Nazarenko, Ivanna
    The article presents the results of the study of the permeability of the crust and the central layers of bread products on the gases formed and transported from the workpiece to the environment by vacuum cooling. The scheme of experimental installation and a technique of research of permeability of layers of bread are offered. The influence of temperature and humidity of samples on the value of permeability was investigated. The values of the permeability of the bread crust to gases in different areas of the workpiece surface were found. The specific flow rates of gas through the surface of the products during vacuum cooling are found. The obtained results can be used to determine the modes of creating a vacuum in which the integrity of the samples is ensured
  • Ескіз
    Документ
    Забезпечення мікробіологічної чистоти хлібобулочних виробів, як імператив продовольчої безпеки
    (2024) Білик, Олена Анатолівна; Богачов, Юрій Васильович; Бендерська (Дущак), Ольга Вячеславівна; Хоменко, Дмитро Михайлович
    Bakery products are among the most common food products, but they are prone to mold, which leads to an unpleasant odor, accumulation of mycotoxins, and spoilage of the product. This article presents the results of research and a comparative analysis of calcium propionate of different brands. The presented results demonstrate the positive effect of using calcium propionate and its salts on the positive dynamics of suppressing the agents of microbiological spoilage of bakery products. It was found that the best effect on the suppression of mold fungi was exerted by calcium propionate of the trademark "PROBAKE" in an amount of 0.2% to the mass of flour.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив концентрату гарбузового протеїну в поєднанні з фосфоліпідами на якість та харчову цінність пшеничного хліба
    (2023) Шевченко, Анастасія Олександрівна
    Протягом останніх років продовольча безпека зазнала суттєвого негативного впливу. Асортимент харчових продуктів, зокрема хлібобулочних виробів, представлений здебільшого традиційними видами з доволі низькою харчовою та біологічною цінністю. Вирішенням цієї проблеми може бути включення в рецептуру таких виробів джерел повноцінних білків, таких як концентрат гарбузового протеїну, який в поєднанні з ліпідною складовою буде корисним для осіб з хворобами шлунково-кишкового тракту, такими як синдром подразненого кишечника. Гарбуз і продукти його переробки містять комплекс необхідних фізіологічно функціональних інгредієнтів, завдяки чому його можна використовувати у виробництві продуктів для надання їм оздоровчих властивостей і підвищення їхньої харчової цінності. Внесення в рецептуру пшеничного хліба концентрату гарбузового протеїну вплинуло на органолептичні та фізико-хімічні показники тіста й хліба: дещо підвищилась кінцева кислотність тіста, відбулось зниження питомого об’єму виробів на 24,4—35,5% та пористості на 4,0—22,7%. При цьому структура пористості залишається рівномірною та дрібною. Поряд з цим покращується смак виробів, а також забарвлення скоринки набуває коричневого відтінку. Вміст білка в хлібі підвищився на 12,6—84,9% зі збільшенням дозування концентрату гарбузового протеїну, дещо знизився вміст вуглеводів і харчових волокон. Ступінь забезпечення добової потреби в білку при вживанні добової норми хліба знаходився на рівні 25—41%. Встановлено збільшення вмісту переважної більшості незамінних амінокислот залежно від дозування концентрату гарбузового протеїну, зокрема лімітуючої амінокислоти — лізину. Значно зріс вміст лейцину, метіоніну, треоніну, валіну й триптофану. Амінокислотний скор НАК свідчить про те, що повноцінним хліб став за метіоніном, треоніном, валіном і триптофаном навіть при мінімальному дозуванні концентрату гарбузового протеїну.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив концентрату гарбузового протеїну на технологічний процес виготовлення пшеничного хліба
    (2023) Шевченко, Анастасія Олександрівна
    Метою роботи було визначити вплив концентрату гарбузового протеїну в поєднанні з соняшниковим лецитином на перебіг мікробіологічних процесів в тісті та зміни структурних одиниць у тісті та хлібі з пшеничного борошна. В технології виготовлення хлібобулочних виробів знайшли застосування гарбуз та продукти його переробки. Лецитин володіє емульгуючим властивостям завдяки своїй ліпідній природі та сприяє покращенню структурно-механічних властивостей тіста. Газоутворювальна здатність тіста з лецитином підвищилась на 0,9%, а з концентратом гарбузового протеїну при збільшенні дозування знижувалася на 2,3–12,5 % порівняно зі зразком без цієї сировини. Це свідчило про погіршення ферментативної здатності дріжджів. Перший пік газоутворення на графіку динаміки виділення вуглекислого газу в тісті з додаванням лецитину спостерігався через 60 хв, після додаткового внесення 5–20 % концентрату гарбузового протеїну змістився до 65 хв, в той час як в контролі – через 50 хв. Зі збільшенням дозування концентрату гарбузового протеїну кількість вуглекислого газу, що виділяється в тісті, зменшувалася. Другий пік газоутворення для контрольного зразка спостерігався через 150 хв, а для зразків з концентратом гарбузового протеїну – пізніше на 15 хв. Концентрат гарбузового протеїну має високий вміст білка, який за своїм складом значно відрізняється від білків борошна. Це можна побачити на інфрачервоних спектрах відбивання відразу після змішування на довжині хвилі 2100 нм. Відносний коефіцієнт відбивання контрольного зразка тіста після замішування становив 0,34, а зразка з білковим концентратом – 0,32. Це вказувало на те, що навіть такий малий відсоток викликав конформаційні перетворення. Внесення в рецептуру пшеничного хліба концентрату гарбузового протеїну в поєднанні з лецитином має позитивний вплив на біологічну цінність хліба та надає йому оздоровчих властивостей
  • Ескіз
    Документ
    Transformative shifts in dough and bread structure with pumpkin seed protein concentrate enrichment
    (2024) Galenko, Oleg; Shevchenkо, Anastasiia; Ceccanti, Costanza; Mignani, Chiara; Litvynchuk (Vorontsova), Svitlana
    Pumpkin seed protein concentrate, a promising raw material with high biological value, holds potential for incorporation into bread technology. Protein structural changes occur during the bread-making process. This study aimed to investigate how pumpkin seed protein concentrate incorporated at different concentrations (5, 10, and 20%) affected the structural, mechanical properties, and conformational changes in protein substances within dough and bread made from wheat four, utilizing near-infrared refection spectroscopy. The gas- and shape-holding capacities of dough enriched and unenriched by pumpkin seed protein concentrate resulted similar. This aspect is important for the impact of the fіnal product as bread on the consumers. The near-infrared refection spectroscopy analysis revealed that the enrichment of bread with pumpkin seed protein concentrate not only introduced higher protein and unsaturated fat content in bread but also reduced the level of lignin, enhancing the digestibility of the fіnal product. A deeper investigation into the nutraceutical and nutritional value of this enriched bread as well as of physio-chemical features investigated in the present work could be useful for the introduction of a new functional food in the market. Moreover, the enriched bread was acceptable in terms of sensory quality analysis, especially using 10% pumpkin seed protein concentrate. Therefore, to better understand the market potentiality of the enriched bread proposed in this study, future research should investigate how consumer acceptability could increase with a higher concentration of nutritional components perceived as benefіcial for a lifestyle by specific consumer segments.
  • Ескіз
    Документ
    Оптимізація параметрів замочування насіння льону для виробництва пшеничного хліба
    (2022) Бондаренко, Юлія Вікторівна; Андронович, Галина Михайлівна; Білик, Олена Анатоліївна; Кочубей-Литвиненко, Оксана Валер'янівна
    Збагачення хлібобулочних виробів насінням льону зумовлює покращання фізіологічних властивостей виробів, однак часто супроводжується погіршенням органолептичних та фізико-хімічних показників якості, що потребує проведення подальших досліджень щодо розроблення технологічних заходів та рекомендацій для отримання виробів з хорошими споживчими властивостями. Таким технологічним заходом є попереднє замочування насіння льону. Використовуючи методику експериментально-статистичного моделювання для вирішення задач типу «Технологія – властивість» здійснили оптимізацію параметрів замочування насіння льону. У роботі використовували насіння жовтонасіневого сорту льону олійного «Світлозір». Дозування насіння льону у рецептурі пшеничного хліба становило 15 % до маси борошна. Контрольним був зразок тіста з додаванням сухого насіння льону, дослідний зразок тіста замішували з додаванням попередньо замоченого насіння льону. За допомогою симплекс-центроїдних планів Шеффе в середовищі математичного пакету MathCad15 встановлено оптимальні параметри замочування насіння льону, застосування яких сприяє підвищенню питомого об’єму виробів та покращанню стану їх м’якушки. Мета роботи - встановити оптимальні параметри замочування насіння льону у технології пшеничнолляного хліба. Для проведення досліджень використовували органолептичні та фізико-хімічні методи досліджень. Моделювання та обробка експериментальних даних виконувалися за допомогою математичного пакету MathCad та «Аналізу даних» (ЕТ) MS Excel. Методом експериментально-статистичного моделювання вперше встановлено параметри операції замочування насіння льону у виготовлені пшеничного хліба: гідромодуль 3, температура води для замочування 60 °С, тривалість замочування 120 або 150 хв. Вивченням мікроструктури тіста вперше встановлено, що збільшення питомого об’єму хліба у разі застосування замоченого насіння льону досягається завдяки тому що екстраговані у рідку фазу водорозчинні полісахариди насіння льону під час замішування тіста проявляють структуроутворювальні властивості, формуючи у тістовій системі розвинену просторову структуру. На підставі експериментальних досліджень та оптимізації технологічного процесу було встановлено, що у разі використання насіння льону у виробництві пшеничного хліба доцільно застосовувати операцію замочування насіння льону за таких параметрів: гідромодуль – 3, температура води для замочування – 60℃, тривалість замочування – 120 або 150 хв. За результатами пробного лабораторного випікання встановлено, що застосування визначених параметрів замочування насіння льону у виробництві пшеничного хліба сприяє підвищенню питомого об’єму хліба на 36 %, порівняно зі зразком без замочування.