Тези доповідей

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7497

Переглянути

Фільтри

20183

Налаштування

Автор: search.filters.author.Starovoitova, SvitlanaКлючове слово: search.filters.subject.probiotics

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Human microbiota under stress
    (2018) Starovoitova, Svitlana
    Physical and psychological stress affects not only the immune system, but also hormonal and digestive homeostasis. Immune and neuroendocrine systems provide integrated responses to environmental signals, and the relationship between stress and immune function in many contexts, including a proliferative response to mitogens and cellular activity, has been demonstrated. Stress can lead to an imbalance between pro-and anti-inflammatory cytokines or uncontrolled production of cytokines. Dysregulation of congenital and adaptive intestinal immune responses directed against bacterial flora, including the destruction of oral tolerance to environmental antigens and commensals, are involved in several pathogenetic mechanisms. The integrity of intestinal microbiota can be influenced by some external factors, including the use of antibiotics, radiation, changes in the GIT, changes in the diet, psychological and physical stress. Psychological stress can directly affect the composition of the microflora, in particular with a noticeable decrease in lactic acid bacteria. GIT changes caused by stress factors make the conditions of the intestinal medium less favorable for survival, adhesion and replication of lactic acid bacteria.
  • Ескіз
    Документ
    Probiotics and stress factors
    (2018) Starovoitova, Svitlana
    Central nervous system (CNS) and neuroendocrine activity, stress reactions in particular, can affect the composition of the intestinal microbiome by differential changes in the growth of bacterial species and the production of bacterial virulence factors. Different types of diets also modify the composition and functions of the microbiome in complex ways, which differ in individuals and national cultures. The intestine receives regulatory signals from CNS, and vice versa. Changes in the nature of the diet as a result of CNS control of food intake can affect the availability of nutrients for the intestinal microbiota and, consequently, their composition. Signal saturation proteins are key molecular mediators that provide this control. CNS can affect intestinal microbiome through the nerve and endocrine pathways both in direct and indirect ways.// Центральна нервова система (ЦНС) та нейроендокринна активність, зокрема стресові реакції, можуть впливати на склад мікрофлори кишечнику за допомогою диференційних змін у рості бактеріальних видів та вироблення факторів вірулентності бактерій. Різні типи дієт також змінюють склад та функції мікробіома складними шляхами, які відрізняються у індивідиумів і національних культурах. Кишечник отримує регулюючі сигнали від ЦНС, і навпаки. Зміни в природі дієти в результаті контролю над споживанням їжі в ЦНС можуть вплинути на наявність поживних речовин для мікробіоти кишечника і, отже, їх складу. Білки насичення є ключовими молекулярними посередниками, які забезпечують цей контроль. ЦНС може впливати на мікробіома кишечника через нервовий і ендокринний шляхи як безпосередньо, так і опосередковано.
  • Ескіз
    Документ
    New aspects of using probiotics
    (2018) Starovoitova, Svitlana
    There is a functional connection between the gastrointestinal tract (GIT) and the central nervous system (CNS) of the host's organism. Recently, more and more experimental evidence has emerged that the other key player in this interaction is the intestinal microbiote.// Существует функциональная связь между желудочно-кишечным трактом (ГИТ) и центральной нервной системой (ЦНС) организма хозяина. В последнее время появилось все больше экспериментальных данных о том, что другим ключевым игроком в этом взаимодействии является кишечная микробиота. Існує функціональний зв'язок між шлунково-кишкового тракту (ГІТ) та центральною нервовою системою (ЦНС) організму господаря. Останнім часом з'являється все більше і більше експериментальних доказів того, що іншим ключовим гравцем у цій взаємодії є мікробіота кишечника.