Матеріали конференцій
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7498
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Використання заквасок спонтанного бродіння з борошна круп’яних культур в технології пшеничного хліба(2020) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Науменко, Оксана Василівна; Кухаренко, Іванна ОлександрівнаВ роботі описано результати досліджень щодо використання борошна круп'яних культур, а саме, вівсяного, ячмінного та гречаного, як поживного середовища для заквасок спонтанного бродіння та впливу останніх на технологічний процес та показники якості пшеничного хліба. Доведено ефективність використання заквасок для прискорення технологічного процесу та розширення асортименту оздоровчо-профілактичних виробів.The paper describes the results of research on the use of cereal flour, namely, oat, barley and buckwheat as a nutrient medium for spontaneous fermentation and the impact of the latter on the technological process and quality indicators of wheat bread. The efficiency of using leaven to accelerate the technological process and expand the range of health and prevention products is proved.Документ Борошно круп’яних культур як перспективна нетрадиційна сировина в хлібопеченні(2019) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Науменко, Оксана ВасилівнаВ роботі наведено результати теоретичного огляду хімічного складу деяких видів борошна – вівсяного, ячмінного, зеленої гречки, рисового.Показано,що багатий хімічний склад, біологічна та енергетична цінність круп’яних культур та продуктів їх переробки роблять їх цінною сировиною для виробництва хліба з функціональними властивостями. Вищезазначені види борошна є джерелами повноцінного білка, вітамінів( А,Е, РР, групи В), мікроелементів (Fe, K, P,Ca,Mg), харчових волокон. Вівсяне та ячмінне борошно особливо цінні за рахунок високого вмісту розчинних полісахаридів – пентозанів, зокрема, ß – D глюканів - потужних імуномодуляторів. Деякі з видів борошна (рисове, зеленої гречки) не містять глютену, що дозволяє вважати їх перспективною сировиною в технології безглютенових виробів, підвищуючи їх харчову цінність.Документ Поширення резистентності до антибіотиків серед молочнокислих бактерій(2014) Науменко, Оксана Василівна; Бовкун, Алла ОлександрівнаНа сьогодні завдяки клінічному використанню антибіотиків вдалося значно знизити частоту захворюваності та смертність від інфекційних хвороб, а також досягти успіхів у розвитку хірургії та терапії раку. Крім того, антибіотики застосовують і у ветеринарній медицині, зокрема як терапевтичні та профілактичні засоби, ростові фактори тощо. У сільському господарстві антимікробні агенти залучають для боротьби з фітопатогенами. Припускають, що за останні 60 років у біосферу було внесено від 1 до 10 мільйонів тон антибіотиків [European Commission, 2005]. Це в свою чергу створило надзвичайно високий селективний тиск на чутливі штами мікроорганізмів. Вченими встановлено існування кореляції між використанням антибіотиків та виникненням стійкості до них [Bronzwaer et al., 2002]. Гіпотеза резервуару генів резистентності припускає, що бактерії-коменсали (до яких, зокрема, відносять молочнокислі бактерії) можуть бути резервуаром генів стійкості з подальшим перенесенням таких генів до патогенних та опортуністичних мікроорганізмів [Teuber et al., 1999; Salyers et al., 2004; Alliance for the Prudent Use of Antibiotics, https://www.roarproject.org]. Резистентність сама по собі не є фактором вірулентності, однак інфекції, зумовлені стійкими до антибіотиків штамами мікроорганізмів, ускладнюють перебіг захворювання та підвищують вартість лікування. Крім того подвоюється час перебування у лікарні, частота захворюваності та смертність. Тому стійкість до антибіотиків це зростаюча проблема світового масштабу, яка нещодавно визнана «мовчазною епідемією». At present, due to the clinical use of antibiotics could significantly reduce the incidence of morbidity and mortality from infectious diseases, and to succeed in the development of surgery and cancer therapy. In addition, antibiotics used in veterinary medicine, such as therapeutic and preventive agents, growth factors, etc.. In agriculture, the antimicrobial agents are attracted to fight pathogens. It is believed that over the past 60 years in the biosphere was introduced from 1 to 10 million tons of antibiotics [European Commission, 2005]. This in turn created an extremely high selective pressure on sensitive strains of microorganisms. Scientists have established the existence of a correlation between the use of antibiotics and the emergence of resistance to them [Bronzwaer et al., 2002]. Reservoir of resistance genes hypothesis suggests that bacteria komensaly (which, inter alia, include lactic acid bacteria) can be a reservoir of resistance genes, followed by the transfer of genes to pathogenic and opportunistic microorganisms [Teuber et al., 1999; Salyers et al., 2004; Alliance for the Prudent Use of Antibiotics, https://www.roarproject.org]. Resistance itself is not a factor in virulence, but infections caused by antibiotic-resistant strains of microorganisms complicate the disease and increase the cost of treatment. Also doubles his stay in hospital, incidence and mortality. Because antibiotic resistance is increasing problem worldwide, which recently recognized as "silent epidemic."