Матеріали конференцій
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7498
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Традиційно-консервативна модель державно-церковних відносин за методологією В. Липинського(2016) Слободян, Володимир ЯрославовичУкраїна є державою з понад тисячолітньою історією і традицією християнського віросповідування. Впродовж цього часу релігія і церква відігравали центральну роль в житті суспільства і держави, виступаючи ядром цивілізаційної ідентичності і складовим елементом політичної системи. В часи бездержавності церква інституційно виконувала численні функції держави і завжди залишалася форпостом українського духу. Духовенство як клас завжди користувалося шаною і авторитетом в народі і впродовж століть неодноразово поповнювало ряди політичної еліти і керівництва держави. Таке тісне взаємопроникнення церкви і держави неминуче зробило церкву опорою держави, а з нею і всього українського народу, і зумовило її політизацію. Ukraine is a state with over a thousand-year history and tradition of Christianity. During this time, religion and the church played a central role in the life of society and the state, acting as the core of civilizational identity and a constituent element of the political system. In times of statelessness, the church institutionally performed numerous functions of the state and always remained an outpost of the Ukrainian spirit. The clergy as a class has always enjoyed respect and authority among the people and over the centuries has repeatedly replenished the ranks of the political elite and state leadership. Such a close interpenetration of the church and the state inevitably made the church a pillar of the state, and with it the entire Ukrainian people, and led to its politicization.Документ Нація і національна ідентичність в політичній традиції українського консерватизму(2016) Слободян, Володимир ЯрославовичІсторія політичного розвитку української нації періоду незалежної України засвідчує всю складність і діалектичність цього процесу. Умовна демаркаційна культурно-політична лінія між сходом і заходом країни за 25 років співжиття громадян в межах єдиної держави не тільки не зникла, але посилила свої контури, і це не може не викликати подиву і запитань. В такій ситуації стає зрозумілим, що національна ідентичність для того, щоб забезпечити всенаціональну солідарність і єдність, потребує цілеспрямованої політики держави по створенню єдиного для всієї країни соціокультурного середовища на основі цінностей та ідеології національної консолідації. The history of the political development of the Ukrainian nation during the period of independent Ukraine testifies to the complexity and dialectic of this process. The conditional cultural and political demarcation line between the east and the west of the country during 25 years of coexistence of citizens within the borders of a single state not only did not disappear, but strengthened its contours, and this cannot but cause surprise and questions. In such a situation, it becomes clear that national identity, in order to ensure national solidarity and unity, requires a purposeful state policy to create a uniform socio-cultural environment for the entire country based on the values and ideology of national consolidation.