Тези доповідей, матеріали конференцій

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7373

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 35
  • Ескіз
    Документ
    Застосування модифікованих інтерферонів у протипухлинній терапії
    (2018) Боднар, Оксана Валентинівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    З початку відкриття інтерферонів (ІФН), дослідження їх біологічних властивостей були пов’язані з встановленням противірусної активності. Пізніше були виявлені інші властивості ІФН: антипроліферативні, імуномодулюючі, антибактеріальні та протипухлинні. Нині ІФН I та ІІ типу з успіхом використовуються для лікування ряду онкологічних захворювань. На сьогодні проводять чимало досліджень щодо властивостей модифікованих препаратів, що використовуються в протираковій терапії на основі ІФН.
  • Ескіз
    Документ
    Можливість використання грибів та бактерій для біологічного синтезу наночасток срібла
    (2020) Лазюка, Юлія Володимирівна; Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Нині проводяться дослідження можливості застосування наночасток срібла (AgNPs) у антибактеріальній та протигрибковій терапії. Доведено, що вони індукують синтез активних форм кисню, які викликають незворотні пошкодження бактерій, а також здатні зв’язуватись із ДНК або РНК, що перешкоджає процесу реплікації мікроорганізмів. Отримати AgNPs можна за допомогою різних способів. При цьому хімічні та фізичні методи є досить трудомісткими, енергозатратними, а також потребують використання токсичних сполук, які негативно впливають на навколишнє середовище. Біологічний метод синтезу наночасток є дешевим та екологічно чистим. Відомі способи біогенного синтезу наночасток срібла за допомогою бактерій та міцеліальних грибів.
  • Ескіз
    Документ
    Використання бактерій для синтезу наночасток металів
    (2020) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Зазвичай металеві наночастки синтезують з використанням різних фізичних і хімічних процесів. Їх недоліком є ведення процесу при високих температурах або тиску, а також використання токсичних сполук. В останні роки активно розвивається нова область нанобіотехнологій, яка включає використання біологічних об’єктів в ряді біохімічних і біофізичних процесів. Мікробний синтез наночасток є підходом так званої «зеленої хімії», який пов’язує нанотехнології і мікробні біотехнології. Також цей метод є екологічно чистим і альтернативним порівняно з хімічними і фізичними методам.
  • Ескіз
    Документ
    Біосинтез молочної кислоти генетично модифікованими дріжджами Saccharomyces cerevisiae
    (2020) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    В останні роки у світі збільшується цікавість до біополімерів, які отримуються з відновлювальної сировини. Одним з найбільш перспективних полімерів на біологічній основі є полімолочна кислота, яка широко використовується в якості пакувального матеріалу. Дана кислота в основному отримується за рахунок ферментації мономеру – молочної кислоти. Природними продуцентами молочної кислоти є молочнокислі бактерії. Однак, вони володіють певним недоліком, зокрема, є чутливими до високих концентрацій кислот в поживному середовищі. Тому, отримання молочної кислоти в промислових масштабах вимагає нейтралізації під час ферментації та подальше виділення молочної кислоти з отриманої солі лактату. В свою чергу дріжджі Saccharomyces cerevisiae володіють високою кислотостійкістю, тому вони є перспективною альтернативою для виробництва молочної кислоти. Тому, вченими було генетично модифіковано сахароміцети з метою отримання молочної кислоти.
  • Ескіз
    Документ
    Біогенний синтез наночасток за допомогою міцеліальних грибів
    (2020) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Міцеліальні гриби продукують велику кількість первинних та вторинних метаболітів (білки, полімери, ферменти), які приймають участь у біосинтезі наночасток різних елементів, зокрема металів. При цьому такі властивості наночасток як велика площа поверхні, стабільність, механічна міцність і низькі температури плавлення, роблять можливим їх використання у медицині. Наприклад, для цільової доставки ліків, лікування раку, інгібування біоплівок, лікування мікробних інфекцій та ін. Також, слід наголосити, що на противагу фізичним та хімічним методам синтезу наночасток, які, у свою чергу, є шкідливими для навколишнього середовища, а також є досить трудомісткими, технології отримання наночасток біологічним способом є економічнішими, екологічно безпечнішими та менш трудомісткими.
  • Ескіз
    Документ
    Антимікробні властивості біогенних наночасток оксиду цинку
    (2020) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Нечутливість мікроорганізмів до антимікробних засобів є важливою проблемою сьогодення. Останнім часом нанотехнології запроваджують нову альтернативу для подолання цієї проблеми. Металеві наночастинки, зокрема наночастинки оксиду цинку (ZnONPs), можуть використовуватися в біологічних та біомедичних системах. Для біологічного синтезу наночасток оксиду цинку використовуються такі мікроорганізми, як міцеліальні гриби, дріжджі та бактерії.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез наночасток срібла з використанням рослинних екстрактів
    (2021) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Наночастинки срібла широко використовуються в харчовій промисловості, біомедицині, діагностиці, сільському господарстві. Описано ряд методів хімічного та фізичного синтезу наночастинок, проте саме біологічний синтез є економічно ефективний та безпечний. Використання екстрактів рослин може підвищити ефективність отримання наночастинок срібла, оскільки цей процес виключає підтримання культури клітин і може відбуватися в неасептичному середовищі.
  • Ескіз
    Документ
    Отримання наночасток металів біогенним способом для використання у косметології у якості консервантів
    (2020) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Відомо, що наночастки металів широко використовуються у косметичній промисловості. У літературних джерелах повідомлялось про використання наночасток срібла, міді та золота у якості антимікробних консервантів у косметичних препаратах. Наночастинки золота ціняться у косметології завдяки їх сильним протигрибковим та антибактеріальним властивостям. Нанозолото використовуються в різних косметичних продуктах, таких як креми, лосьйони, маски для обличчя, дезодоранти, зубні пасти, тощо. Деякі виробники вже випускають дезодоранти, гелі для вмивання з антибактеріальним захистом, що містять наносрібло.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез наночасток металів з використанням рослинних екстрактів
    (2021) Харченко, Євген Віталійович; Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Біосинтез наночасток можливо здійснювати за допомогою метаболітів бактерій, грибів, дріжджів та рослин. Рослинний матеріал містить велику кількість поліфенолів, флавоноїдів, цукрів, ферментів та білків, що є відновниками та стабілізаторами для позаклітинного біосинтезу металевих наночасточок. При цьому синтезовані біогенні наночасточки металів володіють високою каталітичною, антибактеріальною та антиоксидантною активністю.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез наночасток золота з використанням мікроорганізмів та їх антиракові властивості
    (2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Останнім часом наноматеріали є об’єктами активних досліджень. Синтез наночастинок різної форми, розміру та хімічного складу є важливим напрямом досліджень у галузі нанотехнологій. Аналіз літературних джерел показав, що для синтезу наночастинок металів можливо використати мікроорганізми. Опосередкований мікроорганізмами синтез наночастинок вже добре досліджений за допомогою внутрішньоклітинних та позаклітинних методів. Серед різних наночастинок металів значне місце займають наночастинки золота (AuNPs) через їх біосумісність та потенціал у антираковій терапії.