Тези доповідей, матеріали конференцій
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7373
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Біосинтез молочної кислоти генетично модифікованими дріжджами Saccharomyces cerevisiae(2020) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана ІгорівнаВ останні роки у світі збільшується цікавість до біополімерів, які отримуються з відновлювальної сировини. Одним з найбільш перспективних полімерів на біологічній основі є полімолочна кислота, яка широко використовується в якості пакувального матеріалу. Дана кислота в основному отримується за рахунок ферментації мономеру – молочної кислоти. Природними продуцентами молочної кислоти є молочнокислі бактерії. Однак, вони володіють певним недоліком, зокрема, є чутливими до високих концентрацій кислот в поживному середовищі. Тому, отримання молочної кислоти в промислових масштабах вимагає нейтралізації під час ферментації та подальше виділення молочної кислоти з отриманої солі лактату. В свою чергу дріжджі Saccharomyces cerevisiae володіють високою кислотостійкістю, тому вони є перспективною альтернативою для виробництва молочної кислоти. Тому, вченими було генетично модифіковано сахароміцети з метою отримання молочної кислоти.Документ Синтез етанолу рекомбінантними дріжджами Saccharomyces cerevisiae на лігноцелюлозній сировині(2021) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана ІгорівнаНа сьогодні сільськогосподарські культури втратили свою актуальність як джерело для отримання біоетанолу, оскільки на це витрачається велика кількість сировини, яку потрібно вирощувати протягом тривалого часу на великих площах. Так, перспективним є створення дріжджових продуцентів етанолу, що можуть використовувати лігноцелюлозну сировину.Документ Синтез дріжджами роду Saccharomyces наночасток срібла з антибактеріальними властивостями(2021) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана ІгорівнаНа сьогоднішній день лікарі часто стикаються зі складнощами під час лікування пацієнтів від хвороб бактеріального походження. Бактерії швидко набувають стійкості до антибіотиків, тому актуальним є пошук нових агентів для боротьби з патогенними бактеріями. Наночастинки срібла можуть бути альтернативою антибіотиків через їх унікальні антибактеріальні властивості. Дріжджі роду Saccharomyces є непатогенними та безпечними для роботи мікроорганізмами, тому їх розглядають як перспективні обʼєкти для біогенного синтезу наночастинок срібла.Документ Використання безклітинного водного екстракту дріжджів для біосинтезу наночасток срібла(2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Коваль, Ростислав Віталійович; Скроцька, Оксана ІгорівнаДля синтезу наночастинок срібла використовували безклітинний водний екстракт Saccharomyces cerevisiae М437, до якого вносили розчин нітрату срібла до кінцевої концентрації 1 мМ. Після додавання нітрату срібла до безклітинного водного екстракту S. cerevisiae М437 колір реакційної суміші з прозорого почав змінюватись на світло-коричневий і до кінця біосинтезу став темно-коричневим. Зміна кольору реакційної суміші свідчила про утворення наночастинок срібла.Документ Біосинтез наночастинок срібла з використанням дріжджового супернатанту(2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана ІгорівнаНаночастинки срібла (AgNPs) відомі завдяки їх широкому спектру антибактеріальних, протигрибкових та противірусних властивостей. Дріжджі є простим в культивуванні та безпечним в роботі біологічним об'єктом для біосинтезу AgNPs. Нами показано можливість біосинтезу AgNPs, використовуючи супернатант культуральної рідини дріжджів Saccharomyces cerevisiae М437, які зберігаються в колекції живих культур кафедри біотехнології і мікробіології Національного університету харчових технологій.Документ Біологічна дія наночасток золота, отриманих з використанням дріжджів(2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана ІгорівнаНаночастинки золота є досить цікавим об'єктом для інтенсивних досліджень в даному напрямку через можливість контролювати їх геометричні та оптичні властивості під час отримання. Таким чином, наночастинки золота можуть бути використані як наноплатформи для ефективної та адресної доставки ліків, швидко долаючи безліч біологічних, біофізичних та біомедичних бар'єрів.